Контрагенти з рф, рб та пов’язані з ними особи: обмеження, заборони, ризики госпдіяльності та іншої співпраці

Які перевірки відновили з 2 червня та як тепер штрафуватимуть

Яких осіб вважають пов’язаними з рф

Критерії, за якими встановлюється пов’язаність особи з росією такі:

• фізособа-громадянин рф (виняток ― ті, які проживають в Україні, маючи на це законні підстави);
• юрособа рф, тобто такі, які створені за законодавством рф, наприклад підприємства з країни-агресора;
• юрособа України, але її кінцевим бенефіціаром, власником, членом (акціонером) є особа з рф (фізособа, юрособа, держава ― рф), що має частку в статутному капіталі в розмірі 10% та більше.

Таким чином, під поняття пов’язаної особи з державою-агресором, тобто росією, можуть потрапити різні контрагенти, з якими проводилися чи ще й зараз, можливо, проводяться господарські операції, наприклад купівля-продаж товарів, оренда приміщень, надання певних послуг.

Щодо частки 10% ― зверніть увагу, що мова йде не тільки про пряме володіння. Мається на увазі й кінцевий власник, який може володіти цими 10% через інших проміжних юросіб. Однак, якщо частка в українській юрособі російського громадянина чи юрособи складає менше 10%, то співпрацювати з такими українськими підприємствами можна. Хоча й у цьому випадку краще ще раз проглянути вимоги Постанови № 187 та склад власників і кінцевих бенефіціарів такої української юрособи, аби не мати потім проблем.

Наведені вище критерії пов’язаності взято з п. 1 Постанови № 187 (перелік нормативних документів ― див. далі). Там само наведені деякі винятки, зокрема передача акцій такої юрособи в управління України (див. п. 1 Постанови № 187).

Увага: 10% та більше статутного капіталу у російського громадянина чи юрособи ― це критерій пов’язаності особи з рф.

БУХГАЛТЕРУ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

• ПДВ-новації: відновлення реєстрації ПН, формування податкового кредиту й уточнення зобов’язань
• Не виплатили зарплату через війну: чим це загрожує
• Як змінилися трудові відносини в умовах війни
• Які перевірки відновили і як тепер штрафуватимуть
• На час війни свята скасували: як це вплине на відпустки та лікарняні

Яких осіб вважають пов’язаними з рб

Визначення осіб, які пов’язані з рб, існуюче законодавство України не дає. Причина в тому, що на законодавчому рівні рб не визнали як державу-агресор. Через це під поняття особи, пов’язаної з державою-агресором, потрапляють тільки особи, пов’язані з росією. Однак окремі обмеження й заборони щодо операцій з білоруськими резидентами у валютній сфері й розрахунках існують.

Які обмеження і заборони співпраці з контрагентами з рф і рб

Основні обмеження та заборони у відносинах з особами, які пов’язані з рф та рб, ми навели в таблиці нижче.

Вищенаведені обмеження та заборони встановлено нормативними документами, перелік яких наведений нижче.

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Бухгалтерія в умовах воєнного стану. Спробувати безплатно ⏩
• Професійна сертифікація бухгалтерів — 2022. Спробувати безплатно ⏩
• Професійна сертифікація головбуха медичного КНП — 2022. Спробувати безплатно ⏩
• ПДВ: поглиблена програма. Спробувати безплатно ⏩
• Застосування РРО: зміни, помилки, штрафи. Спробувати безплатно ⏩
• Зарплата: розрахунки, звітність, перевірки. Спробувати безплатно ⏩
• ФОП на єдиному податку. Спробувати безплатно ⏩
• Практикум з податкового захисту. Спробувати безплатно ⏩

Примусове вилучення майна рф та її резидентів

Окрім наведених заборон і обмежень є ще загроза примусового вилучення майна росії, а також її резидентів. Основою тут є Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022 № 2116 (далі ― Закон № 2116). Поняття резидента для таких цілей є іншим, ніж пов’язаної особи. Так до резидентів належать юрособи, які здійснюють діяльність на території України та у яких засновниками (прямо чи опосередковано) є:

• рф;
• юрособи, засновниками або кінцевим бенефіціаром є рф;
• у яких рф має частку у статутному капіталі.

Для примусового вилучення потрібне рішення РНБО України.

У перспективі до резидентів ще можуть додатися фізособи ― громадяни рф (уже прийняли та направили на підпис Законопроєкт № 7169, це Закон від 01.04.2022 № 2176, на момент написання цього матеріалу ще чинності не набрав). Крім того, до пов’язаних з рф осіб цим Законом прирівняють тих, хто:

• публічно заперечує збройну агресію рф;
• не припинили чи не зупинили здійснення господарської діяльності на території рф у період дії воєнного стану.

Вилучатися може як нерухоме, так і рухоме майно, а також кошти в банках, цінні папери, корпоративні права.

Ризики співпраці з російськими контрагентами та юрособами України, які пов’язані з агресором

Наслідками цих усіх заборон і обмежень зокрема можуть бути:

• нікчемність правочину (пп. «1» п. 2 Постанови № 187). Для цього навіть не потрібно рішення суду. А тоді наслідки можуть настати досить цікаві, особливо у податковому відношенні, наприклад отримана сплата за відвантажений товар вважатиметься безповоротною фінансовою допомогою, так як операції передачі товару, вважається, не було;
• можливі санкційні заборони, зокрема й міжнародні, які постійно змінюються та розширюються. Серед таких заборон ― ввезення видавничої продукції з рф. Через це конкретний вид діяльності з російськими контрагентами може просто бути під забороною;
• податкові наслідки ― вони можуть стати можливими, якщо приймуть Законопроєкт № 7232. За ним мають створити реєстр підприємств, діяльність яких станом на 23 лютого 2022 року була пов’язана з рф, які мали серед власників (учасників) резидентів рф. До нього пропонують включити учасників міжнародних груп компаній, у яких хоча б одна з осіб отримує доходи з рф. До таких суб’єктів пропонують встановити коефіцієнт 1,5 до ставки податку на прибуток податку на майно, рентної плати;
• кримінальна відповідальність (ч. 4 ст. 1111 ККУ). Так, карають «провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором…», строк від 3 до 5 років. Однак слід визнати, що зазначена норма досить нечітка та що таке взаємодія з державою-агресором ККУ не визначає. Однак суто з лексичного тлумачення такої норми суд може визнати й постачання товарів, надання послуг чи виконання робіт на користь рф чи контрольованих рф підприємств;
• ліквідація юрособи та конфіскація майна. При провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором можливою також є ліквідація юрособи (ст. 96⁹ ККУ) та конфіскація майна при такій ліквідації (ст. 96⁸ ККУ). Дані норми ККУ пов’язані зі згаданою вище ст. 111¹ ККУ.

Крім вищезгаданих наслідків є ще один ― іміджевий. Моральний бік господарської діяльності з країною, яка у період війни вдалася до прямої агресії чи допомогла їй ― це питання, яке треба ставити за наявності чи плануванні таких відносин. Такий іміджевий наслідок стосується й господарської діяльності з білоруськими контрагентами.

Зверніть увагу, що взаємодія й господарська операція зі сторонами, які пов’язані з росією може трапитися й неусвідомлено. Ризик є у самій перевірці на кінцевого бенефіціара, достовірності інформації про нього.

Як перевірити, хто кінцевий бенефіціар

Перевірити можна через ЄДР ― там має бути інформація про кінцевих бенефіціарів, так як у реєстраційній формі юрособи вказуються дані про них.

Однак слід зважати, що у ЄДР може опинитися не вся або неправдива інформація. І раптом може виявитися, що кінцевий бенефіціар з ЄДР ― компанія на Кіпрі ― контролюється юрособою з росії. Ризик у цьому. А це може загрожувати наслідками для українського суб’єкта господарювання, наприклад визнання такої угоди недійсною, конфіскацією майна, з яким проводилася господарська операція.

Якщо є сумніви щодо кінцевого бенефіціара контрагента й хочеться зняти з себе відповідальність, то можна вдатися до такого кроку: попросити таку сторону надати лист-повідомлення (гарантійний лист тощо) про те, що підприємство «підтверджує відсутність у своїй корпоративній структурі кінцевих бенефіціарних власників, які мають відношення до рф та/або рб». Форма такого листа довільна.

Особливості обмежень й заборон щодо контрагентів з рб

Щодо рб, як ми зазначали раніше, її не вважають державою-агресором, тому обмеження й заборони щодо неї існують лише у сфері валютних операцій (див. таблицю на початку статті). Наприклад, це заборона здійснення валютних операцій з використанням білоруських рублів, білоруських платіжних карток. Виходить, що по рб обмеження, хоча й не такі жорсткі, але уклавши прямий договір з контрагентом з білорусі, буде важко по ньому розрахуватися ― прямі розрахунки не можливі. Крім того, є й міжнародні заборони по SWIFT-платежах, Western Union і т.д. Хіба що між певними посередниками, але це збільшує вартість таких операцій.

Увага: якщо є плани знайти спосіб обходу заборон і обмежень по рф та рб ― подумайте про іміджевий та моральний бік цього питання в умовах воєнного стану.

Також можливою, виходить, є й господарська діяльність з українськими юрособами, які мають білоруських учасників у статутному капіталі та/або білоруських кінцевих бенефіціарів. Заборон щодо цього немає, так як Постанова № 187 стосується лише таких з рф.

Однак в усіх господарських операціях з особами, які пов’язані з рб, навіть якщо такі операції можливі та є способи обходу заборон і обмежень, ― питання слід ставити про репутаційні наслідки.