Відповідь
Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Відповідно до п.п. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок із доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку.
Положення п.п. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності.
ЗІР, категорія 102.18
Річний перерахунок ПДВ за 2025 рік потрібен тим, хто має одночасно й оподатковувані, й неоподатковані податком доходи. Такі платники нараховують компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ, а потім проводять їхнє уточнення, тобто перерахунок ПДВ в кінці року. У консультації мова піде про те, як здійснити такий перерахунок, скласти розрахунок коригування до компенсуючих податкових накладних та як відобразити все це у податковій декларації
Сплатили нерезиденту аванс за рекламні послуги. За першою подією склали і зареєстрували податкову накладну (ПН). Послуги він так і не надав. Ми розірвали угоду, і нерезидент повернув інвалюту. Гроші спочатку зарахували на розподільчий рахунок. На поточний — ще ні. Якою датою потрібно зробити розрахунок коригування (РК) до ПН? За яким курсом коригувати ПДВ?
Пригадаємо основні правила, за якими складають зведені податкові накладні. Підкажемо, коли замість звичайних податкових накладних можна оформити одну зведену, і чи не буде порушенням, якщо оформите зведену податкову накладну на ритмічні постачання лише в якомусь окремому звітному періоді, а в інші складатимете за правилом першої події
Щоб включити маркетингові послуги до складу витрат і податкового кредиту, підприємство має надати податківцям переконливу доказову базу. З’ясуємо, які документи потрібні, які послуги вважають маркетинговими і як правильно підтвердити їх зв’язок із господарською діяльністю
Дізнайтеся, які документи допоможуть оскаржити штраф за несвоєчасну реєстрацію РК, що постачальник складає на зменшення податкових зобов’язань, а реєструє — покупець. У відео ознайомимо вас із правовою позицією Верховного Суду, який цілком на боці платників податків
