ПРОБЛЕМА
Підприємство теплових мереж виробляє та відпускає теплову енергію споживачам, а також використовує на власні потреби — для опалення адмінприміщення.
Як правильно відобразити в обліку використання теплової енергії на власні потреби?
РІШЕННЯ
Чинним законодавством не встановлено окремого порядку відображення в обліку постачальника теплової енергії в частині її використання у власній господарській діяльності на опалення адмінприміщення.
У разі використання теплової енергії для власних потреб, пов’язаних з веденням господарської діяльності, постачальник теплової енергії стає одночасно споживачем. Згідно з вимогами статті 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV (далі — Закон № 2633) споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Законом № 2633 та постановою КМУ «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869 передбачено, що оплата за такі послуги проводиться з урахуванням тарифів, визначених згідно з методиками, розробленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ст. 20 Закону № 2633).
Податок на прибуток
З метою оподаткування теплова енергія вважається товаром. Відповідно постачання теплової енергії є постачанням товарів (пп. 14.1.191 Податкового кодексу України; ПК).
Вартість спожитої теплової енергії для опалення адмінприміщення підприємство — виробник теплової енергії відносить до складу податкових доходів, а її собівартість — до складу податкових витрат. Причому витрати, що формують собівартість наданих послуг, визнаються податковими в тому звітному періоді, у якому визнано доходи від наданих послуг (п. 138.4 ПК).
Крім того, платники податків — ліцензіати з передачі та/або постачання теплової енергії у звітному податковому періоді до собівартості реалізації теплової енергії, надання послуг з передачі та/або постачання теплової енергії також включають фактично понесені в такому звітному періоді витрати з придбання теплової енергії (пп. 138.8.4 ПК).
Внимание
Оскільки теплову енергію використано для опалення адмінприміщення, її вартість відноситься до інших податкових витрат у складі адміністративних витрат (пп. «в» пп. 138.10.2 ПК).
У бухгалтерському обліку такі витрати відображають проводкою: дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати» — кредит рахунку 23 «Виробництво».
Дохід від наданих послуг з постачання теплової енергії відображається за дебетом субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт, послуг».
Податок на додану вартість
Операції з постачання теплової енергії є об’єктом оподаткування ПДВ. Постачальники теплової енергії — платники ПДВ визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом у разі постачання теплової енергії фізособам, ЖЕКам, бюджетним установам (п. 187.10 ПК).
Важно
Оскільки постачальник теплової енергії — не бюджетна установа, на нього не розповсюджуються зазначені вимоги.
Тому податковий кредит та податкові зобов’язання з ПДВ визначаються за правилом, встановленим пунктом 198.2 ПК.
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку. Тобто податковий кредит та податкові зобов’язання з ПДВ формуються щомісячно за даними лічильника теплової енергії.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
