ПРОБЛЕМА
Підприємство не розрахувалось з постачальником за отримані товари. Кредитор подав до суду позов про стягнення з підприємства заборгованості за відвантажені товари. Суд визнав права кредитора та прийняв рішення про стягнення з підприємства зазначеної заборгованості. Враховуючи скрутне фінансове становище підприємства, суд відстрочив виконання рішення на три місяці. За якою із дат слід зменшити витрати: за датою отримання рішення чи за датою, на яку припадає закінчення відстрочення виконання рішення суду (підприємство та кредитор є платниками податку на прибуток на загальних підставах)?
РІШЕННЯ
Відповідно до підпункту 159.1.2 Податкового кодексу України (ПК) платник податку — покупець зобов’язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішенням суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У свою чергу, згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Загальноприйнятий строк подання апеляційної скарги — протягом 10 днів з дня проголошення (ч. 2 ст. 186 КАС).
Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму заборгованості (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує (відновлює) витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення (пп. 159.1.5 ПК). При цьому слід врахувати той факт, що відповідно до пункту 5 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК зазначені норми не поширюються на заборгованість, що виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III ПК, тобто до 01.04.2011.
Якщо заходи зі стягнення заборгованості розпочато до 01.04.2011, платник податку — покупець зобов’язаний збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день (к. дн.) з дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором, або визнаної претензією. Цей строк поширюється також на випадки, коли покупець не надав відповіді на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені законом.
б) або 30-й к. дн. від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Зазначений строк застосовується незалежно від того, розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи з примусового стягнення боргу чи ні.
Збільшення доходу покупця не здійснюється лише у випадку, коли заборгованість погашається до настання зазначених строків.
Отже, якщо першою подією є прийняття рішення судом про визнання (стягнення) заборгованості з боржника, підприємству слід збільшити суму доходу на суму заборгованості у тому податковому періоді, на який припадає 30-й к. дн. від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) заборгованості, а не на який припадає закінчення відстрочення виконання рішення суду.
Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), то він збільшує витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення (п. 5 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПК).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
