ПРОБЛЕМА
Чи має право підприємство, у якого фактична та юридична адреси різні, включити витрати на оренду приміщення за фактичною адресою до складу податкових витрат?
РІШЕННЯ
При обчисленні об’єкта оподаткування підприємство враховує витрати операційної діяльності та інші витрати на підставі пункту 138.1 Податкового кодексу України (ПК), крім витрат, визначених у пунктах 138.3 та у статті 139 ПК.
Підпунктом 139.1.9 ПК передбачено, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Передача в оренду житлового фонду (приміщень) або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу, де передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов’язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування (п. 153.7 ПК).
Тобто, якщо при оренді приміщення (за фактичною адресою) є договори оренди та первинні документи, які фіксують факт здійснення операції з оренди, і приміщення використовується для здійснення операційної діяльності, то платник податків має право відносити до складу податкових витрати, пов’язані з орендою приміщення.
Нагадуємо, що товариство, яке має різні фактичну та юридичну адреси, порушує вимоги абзацу третього частини другої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, якою передбачено, що у разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи, додатково подає примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про внесення таких змін. Статтею 1 цього Закону визначено також, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Таким чином, витрати на оренду приміщення за фактичною адресою не можна відносити до податкових витрат, оскільки вони не підтверджені документально згідно з підпунктом 139.1.9 ПК.
Підготовлено експертами Системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
