ПРОБЛЕМА
Підприємство орендує у фізичної особи — працівника підприємства легковий автомобіль, який за договором оренди підприємство було зобов’язане застрахувати за свій рахунок на строк його оренди. Тож підприємство перерахувало страховій компанії суму за укладення договору страхування зазначеного автомобіля. Договір страхування був підписаний між страховою компанією та фізичною особою — власником автомобіля. Яким документом підтвердити факт використання грошей підприємства для оформлення договору страхування орендованого автомобіля, якщо в цьому договорі підприємство взагалі не згадується?
РІШЕННЯ
Питання страхування стосується саме добровільного страхування майна. Уклавши договір оренди автомобіля, між підприємством та фізичною особою — власником автомобіля виникли взаємні зобов’язання, що регулюються Цивільним кодексом України (далі — ЦК). Частиною другою статті 771 ЦК передбачено, що договором або законом може бути встановлений обов’язок наймача укласти договір страхування майна, що передано в найм.
Звичайно ж, правомірно включити до договору оренди обов’язок підприємства застрахувати автомобіль. Проте у цьому випадку при виконанні умов договору оренди підприємство не уклало договору страхування автомобіля. Сплата підприємством страхового платежу за договором страхування, що укладений між страховою компанією та власником автомобіля, не є підтвердженням укладення договору страхування саме підприємством. Тому має місце неналежне виконання підприємством свого обов’язку перед власником автомобіля щодо його страхування. Відповідно до статті 10 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96 (далі — Закон № 85/96) страховий платіж — плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику за договором страхування. А згідно з частиною четвертою статті 18 Закону № 85/96 договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Тож якщо договором страхування не передбачено, що він набирає чинності з дати іншої події, ніж сплата страхового платежу, то фактично даний договір не набрав своєї законної сили. У разі настання страхового випадку страхова компанія матиме право відмовити у сплаті страхового відшкодування.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
