ПРОБЛЕМА
Чи потрібно виключити з витрат підприємства суми, сплачені за навчання працівників, через те, що вони не виконали зобов’язання відпрацювати на підприємстві 3 роки, якщо при звільненні договори між працівниками та підприємством про зобов’язання відпрацювати цей строк не розривалися?
РІШЕННЯ
Одна з умов, які дозволяють враховувати при обчисленні об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств витрати на навчання фізичної особи (незалежно від того, чи перебуває така особа в трудових відносинах із платником податку), передбачає укладення письмового договору (контракту) про зобов’язання такої особи відпрацювати у платника податку після закінчення навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років (далі — Договір).
У разі розірвання Договору платник податку зобов’язаний збільшити дохід у сумі фактично здійснених ним витрат на навчання, які були включені до складу його податкових витрат (пп. 140.1.3 Податкового кодексу України).
Як бачимо, для цілей податкового обліку потрібно враховувати факти укладення Договору та його розірвання. При цьому сумлінне дотримання всіх договірних умов не вимагається.
Тобто звільнення працівників без розірвання Договору не є підставою для включення до складу доходів витрат на його навчання або скасування таких витрат, врахованих у минулих періодах.
Однак це ще не все. Невиконання зобов’язань за чинним договором не може так просто зійти з рук.
Як правило, Договір зобов’язує працівника, який звільняється протягом терміну обов’язкового відпрацювання, відшкодувати підприємству витрати на його навчання. Наприклад, за умовами Примірного договору суб’єкта господарювання з працівником, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 10.08.2010 № 232, відшкодування здійснюється, якщо працівник звільняється за власним бажанням без поважних причин або з ініціативи працедавця за виключенням випадків, передбачених пунктами 1 та 2 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Отже, у разі порушення працівником в односторонньому порядку без поважних причин умов Договору він повинен відшкодувати підприємству всі витрати на його навчання.
Відшкодування вартості навчання, отримане від працівника, який звільняється достроково, підлягає включенню до складу податкових доходів.
Не спричиняє ні зменшення витрат, ні збільшення доходів дострокове звільнення з підстав, які за умовами Договору не передбачають стягнення з працівника компенсації вартості навчання на користь підприємства.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"