ПРОБЛЕМА
Підприємство отримує послуги з перевезення від ФОП ― єдинника. Для здійснення цих перевезень підприємець може користуватись паливною карткою підприємства, а потім звітує підприємству про таке витрачання пального. Якими документами оформлювати витрачання пального? Чи можна підприємству включати витрати пального до податкових? Якщо так, то коли визнавати ці витрати?
РІШЕННЯ
Почнемо з того, що оформлення первинних документів щодо витрачання пального здійснюватиме перевізник. При обліку пального йому потрібно орієнтуватися на Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу від 10.02.1998 № 43. Документальним підтвердженням фактичних затрат пального буде подорожній лист. З огляду на те, що наразі немає чинної форми подорожніх листів ні для легкових, ні для вантажних автомобілів, радимо користуватися вже не чинними формами цих документів. При цьому із форми «подорожника» перевізнику рекомендуємо прибрати реквізит про затвердження форми певним наказом.
Внимание
Перевізник може складати подорожні листи зі зручною для себе періодичністю: раз на тиждень, місяць. Адже періодичність складання цього документу наразі ніде не прописана.
Документальне підтвердження витрат підприємства
На підставі подорожніх листів, які з узгодженою періодичністю перевізник подаватиме підприємству, пропонуємо складати акт про витрачання пального перевізником у довільній формі або інший подібний первинний документ. Головне, щоб документ мав всі обов’язкові реквізити, передбачені для первинних документів (ч. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV).
У разі якщо зазначений вище документ є, підприємство дотримається вимоги про документальне підтвердження своїх податкових витрат (п. 138.2 Податкового кодексу України; ПК). Адже витрати пального в межах норм для здійснення перевезень (доставка різних товарів чи перевезення працівників з метою провадження господарської діяльності підприємства) можна віднести до податкових (пп. 14.1.27, 14.1.36 ПК).
Дата визнання податкових витрат
Дата визнання підприємством податкових витрат, пов’язаних зі списанням пального для перевезень, залежатиме від того, з якою метою їх було понесено. Якщо перевізник здійснює доставку товарів до підприємства з метою їх наступного продажу, то витрати пального включають до транспортно-заготівельних витрат (далі ― ТЗВ), які формують собівартість придбання цих товарів (п. 138.6 ПК). Їх визнаватимуть на дату переходу права власності на ці товари покупцеві (п. 137.1 ПК).
Так само до ТЗВ потраплятимуть витрати на перевезення сировини та матеріалів для забезпечення виробництва продукції на підприємстві. Тоді витрати пального визнають вже на дату реалізації цієї готової продукції (п. 138.4, 137.1 ПК).
Якщо ж перевезення вантажу здійснюють у збутових цілях (наприклад, для доставки товарів до магазинів підприємства), адміністративних чи інших господарських цілях, які не пов’язані з формуванням собівартості товарів згідно з пунктами 138.4, 138.6 ПК, то витрати пального потраплятимуть до інших податкових витрат (п. 138.10 ПК). Їх визнають у періоді понесення за правилами бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПК).
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
