Військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції (далі — АТО), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі — Закону про ветеранів війни) визнаються учасниками бойових дій.
Як установлено пунктом 9 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 413, таким особам видаються:
посвідчення учасника бойових дій;
нагрудний знак учасника бойових дій.
Учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства (п. 18 ч. 1 ст. 12 Закону про ветеранів війни). Тобто держава гарантує учасникам бойових дій податкові пільги у разі, якщо вони передбачені відповідними нормами Податкового кодексу України (ПК).
Розглянемо разом норми ПК, що регулюють застосування податкової соціальної пільги (ПСП) під час оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) заробітку учасників бойових дій.
Умови застосування ПСП
Згідно з підпунктом 169.4.1 ПК працівник має право на застосування ПСП у разі, якщо розмір його доходу, нарахованого протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2015 році — 1710 грн.).
Працівник, який має право на застосування підвищеного розміру ПСП (150%, 200%), на вимогу підпункту 169.3.2 ПК зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
Такими підтвердними документами для учасників бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону про ветеранів війни, є копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни (пп. 7 п. 5 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1227; далі — Порядок № 1227).
Для інвалідів І і ІІ груп, з числа учасників бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону про ветеранів війни, підтвердними документами (пп. 9 п. 5 Порядку № 1227) є:
копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни;
пенсійне посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи.
ПСП для учасників бойових дій
ПК передбачає такі розміри ПСП:
200% (на сьогодні — 1218 грн.) — для інвалідів I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону про ветеранів війни (пп. «б» пп. 169.1.4);
150% (на сьогодні — 913,50 грн.) — для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону про ветеранів війни (пп. «е» пп. 169.1.3).
Тут варто закцентувати увагу на формулюванні «учасник бойових дій на території інших країн». Адже саме воно є перепоною у наданні ПСП для демобілізованих працівників, які брали безпосередню участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій. Як відомо, бойові завдання учасники АТО не виконували на території інших країн.
Нагадаємо, що учасниками бойових дій на території інших країн вважаються військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці МВС колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ, флотів (п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону про ветеранів війни).
До сьогодні до ПК не внесено змін щодо надання учасникам бойових дій, які брали участь в АТО, податкових пільг, а саме в частині застосування ПСП у підвищеному розмірі під час оподаткування їх заробітку ПДФО.
Тож захисники незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України — учасники АТО не мають можливості реалізувати гарантоване їм пунктом 18 частини першої статті 12 Закону про ветеранів війни право на застосування підвищеного розміру ПСП. Маємо надію, що все ж таки цю прогалину у ПК буде виправлено.
Гарантії для учасників АТО, які має забезпечувати работодавець
Для учасників бойових дій частина 1 статті 12 Закону про ветеранів війни передбачає, зокрема, ще низку гарантій, які має забезпечувати роботодавець:
- виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
- використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
- переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.
А норми ПК звільняють ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону про ветеранів війни (до них належать і учасники бойових дій), від сплати:
- земельного податку для фізичних осіб (пп. 281.1.4 ПК);
- туристичного збору (пп. 268.2.2 ПК).
експерт з питань податкового та бухгалтерського обліку, Київ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
