Хто повинен сплачувати військовий збір
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПК.
Тобто наразі це:
роботодавець, який виплачує такі доходи у вигляді заробітної плати;
податковий агент — для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
платник податку — для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
З яких доходів сплачується військовий збір
Об’єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК).
За якою ставкою сплачувати військовий збір
Ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування гри (пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК).
Порядок обчислення військового збору у розрізі виплат
заробітна плата
Як уже зазначено, військовий збір сплачується у розмірі 1,5% від суми нарахованої заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) працівникам у зв’язку з трудовими відносинами.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПК.
Тобто військовий збір утримується роботодавцем із суми нарахованої зарплати (починаючи з 03.08.2014) за рахунок її отримувача (працівника), використовуючи ставку цього збору (1,5%).
Внимание
База оподаткування військовим збором не зменшується на суми ПДФО та ЄСВ
База оподаткування військовим збором не зменшується на суми ПДФО та ЄСВ. Аналогічне роз’яснення розміщено у ЗІР (підкатегорія 132.02).
Скільки працівник отримуватиме заробітної плати «на руки», розглянемо на Прикладі 1.
Пример
Приклад 1. Розрахунок «чистої» заробітної плати працівника
Працівнику за серпень 2014 року нараховано заробітну плату у розмірі 1400,00 грн. Водночас він має право на ПСП у розмірі 100% (2014 року — 609 грн).
сума ЄСВ, яка утримується із заробітної плати:
1400,00 грн. × 3,6% = 50,40 грн.
сума ПДФО, яка утримується із заробітної плати:
(1400,00 грн. – 609,00 грн. – 50,40 грн.) × 15% = 111,09 грн.
сума військового збору, яка утримується із заробітної плати:
1400,00 грн. × 1,5% = 21,00 грн.
сума заробітної плати до виплати:
1400,00 грн. – 50,40 грн. – 111,09 грн. – 21,00 грн. = 1217,51 грн.
лікарняні
На перший погляд, суми лікарняних не є об’єктом оподаткування військовим збором. Адже відповідно до пунктів 3.2–3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5), оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації та допомога по тимчасовій непрацездатності не належать до фонду оплати праці.
Як відомо, податківці з цього питання мають іншу думку. Зважаючи на вимоги, зазначені в абзаці 3 підпункту 169.4.1 ПК, вони неоднаразово наголошували, що виплати за листками непрацездатності з метою оподаткування ПДФО прирівнюються до зарплати. Це можна простежити у листі ДПАУ від 18.03.2011 № 5453/6/17-0715 та в ЗІР (підкатегорія 103.08.04).
Тому утримувати військовий збір з лікарняних все ж таки доведеться.
Однак можуть виникнути питання щодо утримання військового збору із так званих перехідних лікарняних (див. Приклад 2 і 3).
Пример
Приклад 2. Утримання військового збору з «перехідних» лікарняних до його запровадження
Працівник приніс лікарняний лист за період з 23.07.2014 по 30.07.2014. Суму лікарняних нараховано та довідку-розрахунок складено 01.08.2014. Кошти від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС з ТВП) отримано після 03.08.2014.
Оскільки військовий збір введено з 03.08.2014, цілком логічно, що доходи, нараховані до цієї дати, не мають обкладатися військовим збором. Адже стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
До того ж Державна фіскальна служба у ЗІР (підкатегорія 132.02) підтвердила, що податковий агент з доходів, які є об’єктом оподаткування, що нараховані до 03.08.2014, але виплачені після 03.08.2014, не утримує військовий збір.
Тож ключовим фактом є дата нарахування доходів, з яких утримується військовий збір. Зважаючи на те, що суму лікарняних нараховано 01.08.2014 (тобто до 03.08.2014), із таких лікарняних військовий збір не утримують.
Пример
Приклад 3. Утримання військового збору з «перехідних» лікарняних після його запровадження
Лікарняний лист був закритий в п’ятницю — 01.08.2014. Працівник здав його в бухгалтерію в понеділок — 04.08.2014.
Оскільки у цьому випадку суму лікарняних було нараховано після 03.08.2014, з таких лікарняних доведеться утримати військовий збір.
До того ж військовий збір, як і суми ЄСВ та ПДФО, утримуються із сум лікарняних, що надійдуть від ФСС з ТВП на спеціальний рахунок.
декретні
А от із сум декретних військовий збір не має утримуватися. Адже, по-перше, декретні не входять до фонду оплати праці, а є страховою виплатою. По-друге, вони не є об’єктом оподаткування ПДФО згідно із підпунктом 165.1.1 ПК.
відпускні
При оподаткуванні військовим збором сум відпускних слід керуватися зарплатними правилами.
винагороди за договорами ЦПХ
Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у вигляді винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику за цивільно-правовими договорами.
Звертаємо увагу, що ДФС у ЗІР (категорія 132.02), відповідаючи на це запитання, вказує, що оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду/договором про надання послуг, виконання робіт /надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання – передачі), на підставі яких провадиться їх оплата.
Тобто військовим збором оподатковується винагорода за договорами підряду (надання послуг, виконання робіт), укладеними з фізичними особами.
дивіденди
Відповідно до підпункту 170.5.3 ПК дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з підпунктом 153.3.7 ПК, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
Внимание
Дивіденди, прирівняні до зарплати, є об’єктом оподаткування військовим збором
Тому, не виключено, що податківці наполягатимуть на обкладанні військовим збором таких дивідендів. Адже доходи у формі заробітної плати є об’єктом оподаткування військовим збором.
аліменти
Відповідно до підпункту 7.5.10 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мін’юсту від 15.12.1999 № 74/5, стягнення аліментів провадиться із суми заробітку платника аліментів після утримання з нього обов’язкових податків. Аналогічну норму містить й пункт 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1993 № 146.
Отже, перед утримання суми аліментів зарплату працівника зменшують на суми податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, передбачених ПК.
З’ясуємо це питання на конкретному Прикладі 4.
Пример
Приклад 4. Утримання військового збору з сум аліментів після його запровадження
Працівнику нараховано за серпень 2014 року нараховано зарлпту у розмірі 2500 грн. За виконавчим листом із його заробітної плати необхідно утримувати 25% аліментів. Яка сума аліментів уьримується за серпень 2014 року?
З суми нарахованої зарплати утримується:
військовий збір — 2500 грн. × 1,5% = 37,50 грн.;
ЄСВ — 2500 грн. × 3,6% = 90,00 грн.;
ПДФО — (2500 грн. – 90 грн.) × 15% = 361,50 грн.
Сума аліментів становитиме: (2500 грн. – 37,50 грн. – 90 грн. – 361,50 грн.) × 25% = 502, 75 грн.
Для більшої деталізації усіх похідних питань, що пов’язані з нарахуванням та утриманням військового збору, розглянемо їх у зручному форматі «запитання — відповідь».
Чи вимагатимуть банки при виплаті заробітної плати платіжне доручення на перерахування військового збору?
Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому у статті 168 ПК.
Пункт 168.1.2 ПК передбачає, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Тобто банки вправі вимагати при виплаті доходів. що оподатковуються військовим збором, зокрема, заробітної плати, одночасного подання й платіжного доручення на перерахування суми військового збору.
Бюджетні рахунки для сплати військового збору відкрито з 07.08.2014. Їх реквізити розміщені на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби та на суб-порталах Головних управлінь ДФС в областях.
При сплаті платежів до бюджету платники податків, заповнючи поле «Призначення платежу» платіжного доручення, мають керуватися Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міндоходів від 22.10.2013 № 609.
Сплата суми грошового зобов’язання, наприклад військового збору підприємством «Колос», що має код за ЄДРПОУ 20120133, поле «Призначення платежу» платіжного доручення матиме такий вигляд:
| * | ;101 | ;20120133 | ;військовий збір із заробітної плати за серпень 2014 р. Перераховано повністю | ; | ; | ; |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
де:
1 — службовий код («*»);
2 — код виду сплати («101» — сплата суми податків і зборів/єдиного внеску);
3 — код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 — друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5 — не заповнюється;
6 — не заповнюється;
7 — не заповнюється.
Внимание
Зважаючи на те, що податковий агент з доходів, які є обєктом оподаткування, що нараховані до 03.08.201, але виплачені після 03.08.2014, не утримує військовий збір, то у «Призначенні платежу» платіжного доручення варто уважно зазначати, за який період нараховано доходи, або ж прописувати, що вони нараховані саме до 03.08.2014. Інакше банки можуть не прийняти платіжне доручення на перерахування доходів без одночасного подання платіжного доручення на сплату військового збору.
Сплата військового збору за місцем розташування відокремлених підрозділів
Підприємство, що працює у м. Києві, має відокремлені підрозділи в регіонах. Куди перераховувати військовий збір з зарплатних виплат, які нараховуються працівникам таких відокремлених підрозділів?
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому у статті 168 ПК. Це передбачає підпункт 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПК.
Тобто в питанні сплати (перерахування) військового збору діють ті ж правила, що й для ПДФО.
Проте тут є одна нестиковка, яку визнає Державна фіскальна служба. У ЗІР (підкатегорія 132.05) вказується, що абзацом 2 підпункту 168.4.3 ПК встановлено, що ПДФО, нарахований працівникам не уповноваженого відокремленого підрозділу юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого не уповноваженого відокремленого підрозділу. Однак, ця норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету. А оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена норма ПК не може бути виконана для військового збору.
Тому ДФС дійшла висновку: юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.
А уповноважені відокремлені підрозділи юридичних осіб перераховують до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (абз. 1 пп. 168.4.3 ПК).
Яка відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору податковим агентом?
Відповідно до підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК платники військового збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПК аналогічно, як і для ПДФО. На цьому наголошує Міндоходів у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (підкатегорія 132.02).
Тому й обсяг відповідальності за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору податковим агентом буде аналогічний до тих, що передбачено ПК для ПДФО (див. Таблицю).
Види відповідальності за несвоєчасну сплату (несплату) ПДФО
| Вид відповідальності | Розмір | Підстава для застосування |
| Штрафи | у розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету у розмірі 50% суми податку, у разі якщо ті самі дії вчинені повторно протягом 1095 днів у розмірі 75% суми податку, за умови коли порушення відбувається втретє та кожен наступний раз | п. 127.1 ПК |
| Адміністративна відповідальність | від 2 до 3 нмдг (від 34 грн. до 51 грн.) якщо повторно протягом року — від 3 до 5 нмдг (від 51 грн. до 85 грн.) | ст. 163-4 КпАП |
| Пеня за прострочення платежу | із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення | п. 129.1, 129.3, 129.4 ПК |
Водночас передбачені пунктом 127.1 ПК штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО самостійно виявляє податковий агент при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 ПК, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПК.
Чи притягуватимуться до відповідальності податкові агенти за порушення строку сплати військового збору, з урахуванням затримки відкриття відповідних рахунків для сплати військового збору органами Державної казначейської служби України?
Відповідь на це запитання розміщено в ЗІР (підкатегорія 132.06). Воно виникло через те, що справляння військового збору запроваджено з 03.08.2014. Однак бюджетні рахунки для його зарахування було відкрито лише 07.08.2014.
Державна фіскальна служба радить платникам військового збору у разі затримки з відкриттям рахунків для сплати військового збору акумулювати суми коштів, призначені для сплати військового збору, з метою їх подальшого перерахування на відповідні рахунки. У разі виконання зазначених дій податкові агенти не будуть притягуватись до відповідальності за порушення терміну сплати військового збору.
Тож, військовий збір, нарахований у період 03.08.2014–06.08.2014 необхідно перерахувати у найближчу наступну дату, починаючи з 07.08.2014. Приміром, суми військового збору, нараховані за 03.08.2014–06.08.2014, можна сплатити разом з військовим збором, нарахованим уже після 07.08.2014.
Максим Чорний, експерт з питань бухгалтерського та податкового обліку, Київ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
