Операції в іноземній валюті відображають в обліку підприємства з урахуванням вимог П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».
У разі якщо першою подією є отримання авансу, в підприємства виникає кредиторська заборгованість перед нерезидентом за оплаченим, але не відвантаженим товаром. Така заборгованість вважається немонетарною статтею балансу. А немонетарні статті відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції і не підлягають перерахунку на дату балансу (пп. «б» п. 7 П(С)БО 21).
Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу (п. 6 П(С)БО 21).
Відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, стосовно яких передбачено щоденне встановлення офіційного курсу, встановлюється наприкінці робочого дня та починає діяти з наступного робочого дня.
За загальним правилом, встановленим у П(С)БО 15 «Дохід», дохід у підприємства виникає за правилом нарахування — на дату відвантаження товару. Попри коливання валютних курсів на дату отримання авансу та на дату відвантаження товарів, дохід у цьому випадку нараховується згідно з вимогами пункту 6 П(С)БО 21 за тим курсом НБУ, що діяв на дату отримання попередньої оплати.
Ураховуючи зазначене, немонетарна кредиторська заборгованість перед покупцем визнається за курсом НБУ на дату зарахування авансу в іноземній валюті на розподільчий рахунок.
До речі, згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженим постановою Правління НБУ від 17.06.2004 № 280, розподільчі рахунки суб’єктів господарювання мають номер 2603 та належать до коштів клієнтів банку.
Тобто у банківській виписці за розподільчим рахунком відображатимуться 100% надходжень виручки в іноземній валюті, а звідти 65% цих надходжень будуть направлені для обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ), решта 35% — зараховані на поточний валютний рахунок клієнта.
Вимогу щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на МВРУ встановлює не П(С)БО 21, а НБУ з метою врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України.
Так, черговою постановою Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 14.09.2016 № 386 встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу 65% надходжень в іноземній валюті за експортними операціями з 15.09.2016 до 15.12.2016. Решта 35% надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидента-продавця і використовується ним відповідно до правил валютного регулювання.
У такому разі різниця між сумою, вирученою від продажу інвалюти за курсом МВРУ, і балансовою вартістю інвалюти за курсом НБУ на дату обов’язкового продажу, та курсова різниця між курсом НБУ, що діяв на дату списання інвалюти з розподільчого рахунка, і курсом НБУ, за яким вона надійшла на рахунок підприємства, відображаються у складі інших операційних доходів або витрат підприємства.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
