Роздрібний продаж підакцизних товарів і податкова накладна

Підприємство продає нафтопродукти уроздріб. Яку загальну суму зазначати у податковій накладній — сплачену фактично чи за вирахуванням акцизного податку?

Форма і Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (далі — Порядок № 957). Згідно з пунктом 15 Порядку № 957 у податковій накладній відображають базу оподаткування ПДВ. Жодної згадки про відображення акцизного податку в податковій накладній окремим рядком у Порядку № 957 немає.

Водночас згідно з підпунктом 214.1.1 Податкового кодексу України (ПК) акцизний податок при роздрібному продажу підакцизних товарів нараховують на вартість товарів з ПДВ.

Отже, акцизний податок з роздрібного продажу не є базою оподаткування ПДВ, і його не відображають у податковій накладній ані окремим рядком, ані загальною сумою.

Касові апарати підприємства не можуть окремо відображати акцизний податок (не дозволяє програмне забезпечення). Чи потрібно у касовому чеку виносити суму акцизного податку окремим рядком?

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити через реєстратори розрахункових операцій (РРО) розрахункові операції на повну суму з урахуванням усіх податків, у т. ч. ПДВ та акцизного податку.

Серед законодавчих вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО є вимога відображати не менше п’яти груп оподаткування. Тобто рядок 9 касового чека може повторюватися відповідно до кількості груп оподаткування не менше шести разів. Тому роздрібний акциз слід зазначати у касовому чеку окремим рядком як окрему податкову групу.

Підтвердження цієї позиції можна знайти у листах ДФС від 30.01.2015 № 1811/6/99-99-22-07-03-15 та від 31.01.2015 № 807/3/99-99-22-07-03-14.

Із роз’яснень фіскальних органів у листі від 31.01.2015 № 1848/6/99-99-22-07-03-15 зрозуміло, що акцизний податок має відображатися у фіскальному чеку як обов’язковий реквізит. Тож чи застосовувати штрафні санкції до платника податку за відсутність у фіскальному чеку суми акцизного податку?

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА від 01.12.2000 № 614 (далі — Положення № 614), у разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим. Але законодавством встановлено відповідальність у вигляді фінансових санкцій за нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Чи можна вважати недійсним роздрукований документ, якщо у ньому не зазначено один з обов’язкових реквізитів?

Попри різну позицію судів, ВСУ (постанова ВСУ від 05.12.2011, справа № 21-242а11) все-таки став на бік платника податків. Суд установив, що недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнюється у Положенні № 614 до відсутності розрахункового документа. Тому й застосування фінансових санкцій у цьо­му разі не можна визнати законним та обгрунтованим.

Водночас нині з цього приводу є роз’яснення ГУ ДФС у Житомирській області, розміщене на його офіційному сайті. Зокрема, зазначено, що у разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення документ не є розрахунковим. Тому до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265) за рішенням відповідних контролюючих органів застосовують фінансові санкції у таких розмірах:

• у разі встановлення протягом календарного року під час перевірки факту нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

• вчинене вперше — 1 грн.;

• вчинене вдруге — 100% вартості проданих товарів (послуг) з порушеннями;

• за кожне наступне вчинене порушення — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

Також за порушення вимог Закону № 265 посадових осіб та працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг контролюючі органи притягують до адміністративної відповідальності.

Як правильно виписувати податкові накладні покупцям, які купують паливо за готівку, а потім просять виписати податкову накладну на чек?

Згідно з пунктом 4 Порядку № 957 податкова накладна має бути складена у день виникнення податкових зобов’язань. Водночас пункт 8 Порядку № 957 визначає обов’язок продавця видати податкову накладну за вимогою покупця.

Отже, за роздрібного продажу палива продавець зобов’я­заний виписати податкову накладну, якщо цього вимагає покупець. Якщо ж покупець не вимагає податкову накладну, то зобов’язання з ПДВ за таким продажем товарів будуть включені у податкову накладну, виписану за щоденними підсумками операцій. Порядок оформлення податкової накладної за щоденним підсумком операцій наведений у пункті 12 Порядку № 957. Відображення у податковій накладній акцизного податку у разі купівлі палива за готівку не відрізняється від інших випадків нарахування роздрібного акцизу, описаних раніше.

Як правильно виписувати податкову накладну покупцям, які отримують паливо на АЗС, вносячи попередню оплату на розрахунковий рахунок?

Як відомо, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата першої з подій: дата здійснення оплати чи дата відвантаження товару (п. 187.1 ПК).

Тобто у разі торгівлі паливом на умовах попередньої оплати шляхом безготівкових перерахувань продавець зобов’язаний виписати податкову накладну у день здійснення оплати.

Щодо акцизного податку за торгівлі паливом за смарт-картками, то зобов’язання з роздрібного акцизу виникають у продавця безпосередньо у момент реалізації палива. Факт реалізації оформлюють відповідним розрахунковим документом.

Нарахування роздрібного акцизного податку детальніше розглянуто у листі ДФС від 18.03.2015 № 9132/7/99-99-19-03-03-17.

Тож у разі попередньої оплати за паливо, що реалізовуватимуть через роздрібну мережу АЗС, продавець виписує податкову накладну на суму такої передоплати за вирахуванням роздрібного акцизного податку.

Наприклад, продавець отримав попередню оплату за паливо у розмірі 10 000 грн. Вартість оплаченого палива за вирахуванням роздрібного акцизу становить 9523,81 грн. (10 000 ÷ 05% × 100%).

Податкову накладну треба виписати на суму 9523,81 грн. (база оподаткування ПДВ — 7936,51 грн., ПДВ — 1587,30 грн.).

Нагадаємо, зобов’язання з ПДВ виникають у продавця у момент здійснення попередньої оплати, а зобов’язання з акцизного податку — у момент реалізації палива через мережу АЗС.

Декларацію акцизного податку подано до контролюючого органу не за місцезнаходженням пункту роздрібного продажу алкоголю та тютюну. Як у такій ситуації правильно подати коригування за акцизним податком до належної податкової інспекції? Які штрафні санкції передбачені за таку помилку?

У загальному випадку виправлення помилок у податкових деклараціях відбувається шляхом подання уточнюючої декларації. Для податкової декларації акцизного податку також передбачено таку можливість. Уточнююча декларація подається за формою, затвердженою наказом Мінфіну «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 23.01.2015 № 14 (далі — Порядок № 14), із відміткою типу декларації «уточнююча» (графа 013 загальної частини).

Однак у цьому випадку помилка щодо місця реєстрації не є класичною помилкою, яку можна виправити через подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 14 декларацію акцизного податку складає платник податків у порядку, установленому статтею 48 Податкового кодексу України (ПК). Пункти 48.1 та 48.2 ПК установлюють, що податкова декларація має містити обов’язкові реквізити. Без обов’язкових реквізитів декларація втрачає статус податкової декларації у розумінні ПК.

Пункт 1 розділу ІІ Порядку № 14 визначає, що декларація акцизного податку містить загальну частину з потрібними обов’язковими реквізитами та шість розділів. Як можна побачити з форми декларації акцизного податку, у рядку 07 її загальної частини визначається такий обов’язковий реквізит, як місцезнаходження пункту продажу товарів.

Отже, помилка щодо місцезнаходження пункту продажу товарів для платників акцизного податку, що сплачують акцизний податок із роздрібної реалізації, призводить до втрати податковою декларацією свого статусу.

У разі несвоєчасного подання податкових декларацій до платників податків застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120 ПК, а саме — штраф у розмірі 170 грн. У разі вчинення платником податків повторного порушення протягом року застосовується штраф у розмірі 1020 грн.

Також слід нагадати, що податковим обов’язком платника податку згідно з пунктом 36.1 ПК є обчислення, декларування та сплата податків і зборів у порядку та в строки, визначені ПК.