У нашому випадку йдеться про код послуги, пов’язаної з нерухомістю, а не про код товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). Тому визначати код послуги доведеться за Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), затвердженим наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457 (далі — ДК 016:2010)*.
* Від 01.03.2017 застосовують податкову накладну за оновленою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.02.2017 № 276. У ній для коду товару за УКТ ЗЕД призначено графу 3.1, а для коду послуг за ДК 016:2010 — графу 3.3.
Код УКТ ЗЕД — для рухомого майна
УКТ ЗЕД призначено для кодування товарів, що їх переміщують через митний кордон України. Адже УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, який використовують з метою тарифного та інших видів регулювання ЗЕД, ведення статистики зовнішньої торгівлі та митного оформлення товарів. А за визначенням, наведеним у пункті 57 статті 1 Митного кодексу України, товари — це будь-які рухомі речі.
Також УКТ ЗЕД відіграє важливу роль для класифікації товарів і на національному рівні. Але в будь-якому разі коди УКТ ЗЕД застосовують до рухомого майна. Зрозуміло, що нерухоме майно, зокрема будинки, за УКТ ЗЕД не класифікують. То що ж робити? Відповідь проста: ДК 016:2010 характеризує продукцію/послугу як результат окремого виду економічної діяльності відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010), затвердженої наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457 (далі — ДК 009:2010). До того ж ДК 016:2010 пов’язаний з УКТ ЗЕД лише стосовно товарів (рухомої продукції), що відображено через його посилання на відповідні коди УКТ ЗЕД.
У ДК 009:2010 прямо записано:
- продукція — результат економічної діяльності. Це загальний термін, яким користуються для позначення як товарів, так і послуг;
- товари — це матеріальні об’єкти, на які є попит і щодо яких можна встановити права власності. Товари придатні для транспортування, їх долучають до обміну, тобто вони є предметом купівлі та продажу;
- послуги — результат економічної діяльності, щодо якого не можна встановити права власності.
Послуги не підлягають продажу окремо від процесу їх виробництва. Момент завершення виробництва послуги збігається з моментом надання її споживачеві.
Промислове виробництво у розумінні ДК 009:2010
Є у ДК 009:2010 таке поняття, як «Процес промислового виробництва». Це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), завдяки якому виготовляють нову продукцію (споживчі товари, напівфабрикати чи засоби виробництва), обробляють товари, які були у використанні, надають промислові послуги і який класифікують, зокрема, у секції F «Будівництво».
Отже, наразі «продукцію» такого виду економічної діяльності, як будівництво (код 41.2 секція F «Будівництво» ДК 009:2010) слід зазначати як послуги. Утім, є ще в ДК 009:2010 секція L «Операції з нерухомим майном». Сюди належить код послуги 68.1 «Купівля та продаж власного нерухомого майна».
Тож у зв’язку з цим варто звернути увагу на Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджені наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396. Цей документ під кодом 41.2 «Будівництво житлових і нежитлових будівель» розуміє групу, яка включає повний спектр послуг із будівництва житлових і нежитлових будівель як власним коштом, так і за винагороду чи на основі контракту. А під кодом 68.10 — купівлю та продаж власного нерухомого майна.
Тож вважаємо, що в ситуації, що ми розглядаємо, треба розуміти, чи набуває підприємство право власності на новозбудовані житлові будинки. Тобто чи зараховує підприємство ці активи на баланс (субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»). Якщо так, тоді йдеться про код 68.10 ДК 016:2010. Інакше варто звернутися до коду 41.2 із ДК 009:2010, адже підприємство будує будинки з метою продажу, і найімовірніше, права власності на них не реєструє.
Вочевидь, тема кодування товарів і послуг ще довго буде «гарячою». Сподіваємося, що уповноважені органи (ДФС, Держспоживстандарт тощо) не залишать суб’єктів господарювання наодинці із проблемами кодування і своїми роз’ясненнями допомагатимуть їх вирішувати. А ми, зі свого боку, працюватимемо над корисними та своєчасними порадами для наших читачів.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
