Юридичні особи — платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухомість), самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року (пп. 266.7.5 Податкового кодексу України; ПК). Вони мають до 20 лютого цього самого року подати контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 10.04.2015 № 408 (далі — Декларація).
Водночас існує спеціальна норма, яка передбачає збільшення податку на нерухомість для платників податку, які мають житлову нерухомість значної площі. Процитуємо її, адже трактування цієї норми ПК зумовлює сплату підвищеної суми податку:
«…за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» цього підпункту, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку)» (пп. «ґ» пп. 266.7.1 ПК).
Чи збільшувати податок на нерухомість юрособам
Для того щоб зрозуміти, чи стосується процитована норма ПК юридичних осіб, проаналізуємо положення підпункту 266.7.1 ПК, який саме й містить нашу «збільшувальну» вимогу. Що одразу впадає в око — у ньому йдеться про обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб.
До того ж у самому підпункті «ґ» написано про донарахування 25 000 грн «зверху» на суму податку, розраховану згідно з підпунктами «а»-«г» підпункту 266.7.1 ПК. При цьому зміст цих норм знову-таки наштовхує на думку, що вони стосуються лише фізосіб: у підпунктах «а»-«в» йдеться про розрахунок податку на нерухомість залежно від кількості та видів об’єктів нерухомості, а власне податок на нерухомість розраховує контролюючий орган (пп. «г» пп. 266.7.1 ПК) — як це й має бути для фізосіб.
Утім, це не завадило податківцям роз’яснити, що вимога про додаткову сплату податку на нерухомість у сумі 25 000 грн поширюється і на юридичних осіб, які мають об’єкти житлової нерухомості (лист МГУ ДФС — ЦО ОВП від 04.03.2016 № 4758/10/28-10-06-11).
Де відобразити 25 000 грн у Декларації — позиція ДФС
Про непохитність позиції податківців свідчить ще одне роз’яснення (ЗІР, категорія 106.07), де вони навели власне алгоритм включення суми 25 000 грн до Декларації юрособи.
Так, не знайшовши для цього спеціальної колонки, податківці рекомендують відображати суму 25 000 грн у складі загального показника податку на нерухомість (колонка 7 Декларації). Тобто визначати його за формулою:
Площа нерухомості × ставка – сума пільги + 25 000 грн.
У наведеній формулі згадано пільги з податку на нерухомість. Однак, на думку податківців, застосовують лише ті пільги, що визначені місцевими органами влади (пп. 266.4.2 ПК). Тому мусимо закцентувати увагу й на вибірковому застосуванні податківцями вимог підпункту 266.7.1 ПК. Адже тут йдеться про можливість застосовувати пільги у вигляді зменшеної бази оподаткування:
- для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м2;
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м2 (пп. 266.4.1 ПК).
Звісно, можна заперечити, що такі пільги поширюються винятково на фізосіб. Однак чому ж податківці їх не застосовують для своєї формули, якщо наполягають на дотриманні юрособами підпункту 266.7.1 ПК, який, судячи з усього, стосується лише фізосіб?
Насамкінець мусимо зауважити, що підприємства на свій розсуд вирішуватимуть, чи дослухатися до фіскальної позиції ДФС3. А тим платникам податку на нерухомість — юридичним особам, які вирішили діяти всупереч їй, радимо бути готовими обстоювати свою позицію навіть у судовому порядку.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
