Фінансова підтримка сільгоспвиробників: кому в Україні жити буде легше

Тримаючи руку на пульсі, разом із нашими дорогими сільгоспвиробниками продовжуємо стежити за розвитком подій щодо їх державної підтримки у 2017 році. Адже два місяці поточного року спливли, а запитання: «Як отримати свою законну частину дотації?» — досі залишається актуальним для 17 443 суб’єктів господарювання (17 103 юридичні особи і 340 фізичних осіб — підприємців). Адже станом на 20.02.2017 саме така кількість суб’єктів господарювання (за даними реєстру платників ПДВ, Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб) зареєстровані платниками ПДВ і провадять види діяльності, які дають право отримувати бюджетну дотацію.

Отож проаналізуємо довгоочікуваний Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затверджений постановою КМУ від 08.02.2017 № 83 (далі — Порядок), який набрав чинності 22.02.2017.

З’ясуємо, що із пропонованого у проекті^* знайшло місце у документі, що зазнало змін та чому досі отримання дотації — справа майбутнього.

* Проект Порядку детально розглянуто у публікації Н. Чернюк «Дотації замість спецрежиму, або Як держава підтримує сільгоспвиробників» у тижневику «Головбух» № 06/2017.

Втрата первинних документів через руйнування офісу

Послідовність розподілу державної дотації

Нагадаємо, що починаючи з 01.01.2017 держава вибрала новий шлях «співпраці» із сільгоспниками — спецрежим з ПДВ замінено на дотацію. Тобто сільгоспвиробники перетворилися на звичайних платників ПДВ, але держава їм тимчасово (до 01.01.2022) допомагає. Першим кроком на цьому шляху стало скасування статті 209 Податкового кодексу України (ПК) та поява у Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 № 1877-IV (далі — Закон № 1877) нового розділу V-1. Це законодавче підґрунтя доповнилося щойно затвердженим робочим механізмом реалізації такої «співпраці» — уже згадуваним Порядком, який багато в чому відповідає поданому до розгляду проекту.

Так, згідно з Порядком дії учасників проекту державної дотації є такими.

Спочатку Мінагрополітики відкриває у Казначействі небюджетний рахунок в СЕА ПДВ і доводить його реквізити і помісячний розподіл бюджетних асигнувань ДФС.

Казначейство у перший робочий день місяця відкриває асигнування держбюджету за програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції».

На другий день після відкриття таких асигнувань Казначейство перераховує з бюджетних рахунків Мінагрополітики на небюджетний рахунок у СЕА суму асигнувань і повідомляє про них ДФС.

ДФС, своєю чергою, на підставі цього повідомлення щомісяця протягом трьох робочих днів після граничного строку сплати ПДВ визначає суму дотації для кожного отримувача. При цьому використовує дані Реєстру отримувачів бюджетної дотації і поданої податкової звітності з ПДВ. Для визначення суми дотації застосовує коефіцієнти пропорційності за напрямами.

ДФС надсилає до Казначейства Реєстр, у якому наводить інформацію про отримувача бюджетної дотації:

• податковий номер або номер та серію паспорта (для фізичних осіб — підприємців);
• індивідуальний податковий номер;
• суму бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню;
• реквізити рахунку отримувача.

У відповідному звітному періоді ДФС надсилає Казначейству один Реєстр із сумою бюджетної дотації разом щодо всіх отримувачів.

На підставі цього Реєстру Казначейство в автоматичному режимі перераховує відповідним отримувачам суми бюджетної дотації з небюджетного рахунку Мінагрополітики.

І, зрештою, протягом трьох робочих днів із дня перерахування бюджетної дотації Казначейство передає до ДФС інформацію про здійснення відповідних операцій для внесення до Реєстру.

Як бачимо, все чітко і просто. Залишилося одне запитання: у який спосіб ДФС визначатиме коефіцієнти пропорційності й застосовуватиме їх під час розподілу дотації між окремими платниками?

Напрями розподілу ПДВ-дотацій і коефіцієнти пропорційності

На відміну від проекту у затвердженому Порядку бюджетна дотація розподіляється за двома напрямами:

• товаровиробникам, які займаються птахівництвом (КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80);
• іншим товаровиробникам, які провадять види діяльності, визначені в пункті 16-1.3 Закону № 1877, крім птахівництва.

Отже, можна дійти висновку, що Порядок приділяє особливу увагу підтримці саме птахівництва. Водночас ця особлива допомога не є безмірною. Адже щодо неї встановлено граничний розмір бюджетної дотації — 50% виділених асигнувань поточного місяця.

У зв’язку з розподілом дотації за двома напрямами коефіцієнти пропорційності сум коштів, які щомісяця спрямовуватимуть на бюджетну дотацію, визначають за формулами:

• для птахівників:

Кп = СБДп ÷ ПДВп,

де Кп — коефіцієнт пропорційності для товаровиробників, які займаються птахівництвом;

СБДп — сума коштів, які спрямовують на бюджетну дотацію птахівникам, на відповідний місяць;

ПДВп — частка сплаченої до бюджету суми ПДВ за операціями КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80 у загальній сумі сплати ПДВ за відповідний місяць.

При цьому якщо Кп > 1, застосовують Кп = 1;

• для інших товаровиробників:

Кі = СБДі ÷ ПДВ,

де Кі — коефіцієнт пропорційності для інших товаровиробників;

СБДі — сума коштів, які спрямовують на бюджетну дотацію іншим товаровиробникам на відповідний місяць;

ПДВ — частка сплаченої до бюджету суми ПДВ за операціями, визначеними в пункті 16-1.3 Закону № 1877 (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80), у загальній сумі сплати ПДВ за відповідний місяць.

При цьому якщо Кі > 1, застосовують Кі = 1.

Коефіцієнти пропорційності за напрямами ДФС розраховує з точністю до чотирьох знаків після коми.

Під час отримання дотації потрібно пам’ятати певні особливості її виплати. Зокрема, заради її отримання сільгоспвиробник має бути зареєстрованим платником ПДВ, не перебувати у стані припинення і не мати боргу зі сплати ПДВ.

Передумови автоматичного розподілу державної підтримки

Йдеться, зокрема, про дію форм заяв про внесення сільгоспвиробників до Реєстру та про зняття їх з реєстрації, а також нової форми податкової декларації з ПДВ та відповідного додатка до неї.

Адже кошти підтримки розподілятимуть на підставі Реєстру, який наразі не діє. А заявити про необхідність бюджетної підтримки сільгоспвиробник має у додатку до податкової декларації з ПДВ, який нещодавно затверджено^**, але яким можна буде скористатися лише у квітні 2017 року під час подання податкової звітності з ПДВ за березень цього року.

** Наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 23.02.2017 № 276.

Зазначені заяви (форма № 1-РОБД та форма № 2-РОБД) затверджені наказом Мінфіну «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації» від 23.02.2017 № 275.

Насправді форми — короткі і містять лише дані «по суті». Зокрема:

• найменування або ПІБ суб’єкта господарювання — заявника;
• індивідуальний податковий номер, податковий номер, серію та номер паспорта;
• види економічної діяльності сільгоспвиробника, провадження яких дає право на отримання бюджетної дотації;
• вартість товарів (послуг), поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних місяців та питома вага операцій з постачання сільгосппродукції;
• реквізити поточного банківського рахунку для перерахування бюджетної дотації.

На додачу форму № 1-РОБД супроводжує чітка інструкція щодо її заповнення.

Тож із нетерпінням чекаємо на початок дії зазначених форм. Адже час плине, а підтримка — все ще лише «на словах» Закону № 1877.

Сподіваємося, що тільки-но відповідні реєстраційні форми наберуть чинності, всі 17 443 сільгоспвиробники оперативно зареєструються у Реєстрі. Адже за приблизними підрахунками ДФС, для заповнення реєстраційної заяви знадобиться не більше ніж 25 хвилин. А заповнити заяву про зняття можна навіть упродовж п’яти хвилин.

Отож ставити крапку в цьому питанні ще зарано…