Цьогоріч бути недобросовісним роботодавцем та експлуататором нелегальної праці стало в рази дорожчим. Крім цього, в чималу копієчку влетить бізнесу і його «негостинність» стосовно нежданих перевіряльників дотримання трудового законодавства.
Із 2017 року введено нові фінансові санкції до роботодавців. А саме: за недопуск органів контролю з питань додержання законодавства про працю до перевірки. За таке порушення світить штраф у розмірі трьох мінімальних зарплат, установлених на момент виявлення порушення (у 2017 році — 9600 грн).
Серйозніший штраф загрожує за недопуск до перевірки, якщо її предметом є фактичний допуск до роботи осіб без укладання трудового договору або з оформленням такої особи на неповний робочий день, якщо насправді вона працює повний робочий день. За таке перешкоджання роботодавця змусять сплатити штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат, установлених на момент виявлення порушення, що з 01.01.2017 становить 320 000 грн.
Розслаблятися не варто, навіть якщо ви не знайшли себе в оприлюднених планах перевіряльників на сайтах регіональних органів Держпраці. Адже від позапланових відвідин ніхто не застрахований.
Однак суб’єкт господарювання має право не допустити інспектора з праці до перевірки, якщо останній сам порушує або не дотримується вимог законодавства. Тож з’ясуємо, за яких обставин недопуск посадових осіб органів контролюю до перевірки буде правомірним і не призведе до штрафування роботодавця.
Підстави не допустити перевіряльників до позапланової перевірки
Основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регулює Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі — Закон № 877).
За його нормами суб’єкт господарювання має право не допускати інспекторів з праці до перевірки, якщо вони:
- не надали копії документів, передбачених Законом № 877, або якщо надані документи не відповідають вимогам Закону № 877;
- не внесли запис про перевірку до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю). Звичайно, за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання;
- повторно позапланово перевіряють той самий факт (факти), що був (були) підставою для попередньої позапланової перевірки (ст. 10 Закону № 877).
З останньою підставою все зрозуміло, тож зупинимось на двох інших.
Документальні «аргументи» правомірності перевірки
Передусім для санкціонування перевірки орган державного нагляду (контролю) видає наказ, у якому зазначає назву суб’єкта господарювання та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) інспектор отримує посвідчення (направлення) на проведення перевірки. Документ підписує керівник (його заступник) органу державного нагляду із зазначенням прізвища, імені та по батькові й засвідчує печаткою. При цьому таке посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку перевірки (ст. 7 Закону № 877).
Увага: посвідчення (направлення) на перевірку є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки
Саме це посвідчення (направлення), а також службове посвідчення посадової особи органу державного нагляду, зобов’язані пред’явити перевіряльники суб’єкту господарювання до початку перевірки. Крім цього, суб’єкт господарювання має право отримати копію відповідного посвідчення (направлення).
Пам’ятайте, що пред’явити (надати) відповідні документи перевіряльники мають винятково керівнику юридичної особи/підприємцю або його представнику. Вручати їх не уповноваженим працівникам (секретарю, охороннику, продавцю тощо) та розпочинати перевірку, не дочекавшись керівника юрособи/підприємця або уповноваженої ним особи (за їх відсутності), інспектор з праці не має права.
Увага: допускає інспектора до перевірки лише керівник юридичної особи або інша посадова особа, якій керівник делегував власні повноваження, визначені статутними документами
Непоказ хоча б одного із названих документів (ненадання копії направлення), пред’явлення (надання) їх неналежним особам чи то неналежно оформленими (без передбачених законодавством реквізитів) є безумовною підставою відмовити небажаним візитерам у допуску до перевірки.
Зокрема, якщо говорити про посвідчення (направлення) на перевірку, то воно має містити такі реквізити:
- назву органу державного нагляду (контролю);
- назву суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, діяльність яких перевіряють;
- місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу;
- номер і дату наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого проводять перевірку;
- перелік посадових осіб, які беруть участь у перевірці, із зазначенням їхніх посади, прізвища, імені та по батькові;
- дату початку та дату закінчення перевірки;
- тип перевірки (тобто позапланова);
- форму перевірки (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
- підстави для перевірки;
- предмет перевірки;
- інформацію про попередню перевірку (тип і строк проведення).
Увага: пильно вивчайте посвідчення (направлення) на перевірку: реквізити свого підприємства (чи не помилилися адресою), ідентифікаційні дані перевіряльників (у них не має бути помилок чи розбіжностей зі службовими посвідченнями). Подивіться, чи зазначені в направленні тип і підстави перевірки, а також дата початку та закінчення перевірки.
Якщо інспектори прийшли не під час вказаного у направленні строку, таке направлення не має юридичної сили, а отже, й перевірка — незаконна. Крім цього, якщо зазначена в документі тривалість позапланової перевірки перевищує її граничну тривалість (10 робочих днів, а щодо малого підприємництва — два робочі дні), то це також є підставою для недопуску інспекторів до перевірки.
Не завадить також звірити фото у службовому посвідченні з «оригіналом», який стоїть перед вами, його прізвище, ім’я, по батькові.
Читайте продовження статті:
Гость, терміново потрібна відповідь?
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
