Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі ― Закон № 71) набрав чинності 01.01.2015. Базова ставка податку на прибуток на 2015 рік залишалася незмінною ― 18%. Однак з початком року ІІІ розділ Податкового кодексу України (ПК) постав перед нами у зовсім іншому вигляді та значно потоншав, а велика кількість вже звичних обмежень ― залишилася в минулому році.
Тобто йдеться про справжню податкову реформу, тому крок за кроком розглянемо ключові зміни з оподаткування податком на прибуток.
Визначення прибутку за правилами бухгалтерського обліку
Давно обіцяне зближення податкового та бухгалтерського обліку відбулося!
З початку 2015 року об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який розраховують шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(с)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), на різниці згідно з розділом ІІІ ПК. Втім зважати на такі різниці, які спричиняють збільшення (зменшення) фінансового результату до оподаткування, потрібно не всім.
Для початку поговоримо про підприємства, які зобов’язані коригувати фінансовий результат до оподаткування. Як переконують законотворці ― таких підприємств лише 5% від загальної кількості платників податку на прибуток. Це підприємства, в яких річний дохід перевищує 20 млн. грн. До останнього включають доходи від будь-якої діяльності, визначені за правилами бухгалтерського обліку. Сюди відносять:
- дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- інші операційні доходи;
- фінансові доходи;
- інші доходи.
Інші підприємства, в яких річний дохід не перевищує 20 млн. грн., можуть не проводити коригувань фінансового результату до оподаткування. Про своє рішення не враховувати різниці підприємство має повідомити контролюючий орган у річній податковій звітності. Цю звітність підприємство вже складатиме без врахування різниць. Вперше це можна буде зробити у податковій декларації за 2015 рік. Таким правом платник податку зможе скористатися не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується критерій щодо розміру доходу. Простіше кажучи, така преференція діятиме до того часу, поки дохід підприємства в одному з наступних років не перевищить встановлене обмеження до розміру доходу. Після цього відновити своє право на преференцію вже не вдасться.
Щомісячні авансові внески
Законотворці відсунули межу річного доходу, при перевищенні якої підприємство обов’язково набуває статусу платника авансових внесків. Тепер до останніх належать підприємства, в яких податкові доходи за останній рік перевищують 20 млн. грн. А дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначають з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. Однак такі правила задіють аж у 2016 році. У поточному році авансові внески поки що сплачуємо за старими правилами.
Зауважимо, що «зіскочити з голки» платника авансових внесків, відзвітувавши про отримані збитки за перший квартал, вже не вдасться. Адже така норма в статті 57 ПК ― відсутня. Водночас платник авансових внесків, який за підсумками минулого року не мав прибутку, однак його отримав в першому кварталі наступного року, ― зобов’язаний подати податківцям декларацію та звітувати поквартально до кінця такого року.
Річна декларація ― до 1 червня
Законом № 71 збільшено більше ніж два рази граничний термін подання річної декларації. Тож податкову декларацію (в т. ч. розрахунок щомісячних авансових внесків) починаючи зі звіту за 2015 рік слід подавати до 1 червня наступного за звітним року. При цьому діють правила перенесення термінів у випадку, якщо граничний строк закінчується вихідним днем.
ВРІЗ
Звітувати за підсумками року, а не кварталу, повинні практично всі платники податку на прибуток. Єдиний виняток ― передбачений для платників авансових внесків (див. попередній розділ).
Тепер перейдемо до приємного ― розберемося з обмеженнями, які зникли в ІІІ розділі ПК.
Прощавай 10%-й ремонтний ліміте!
Відкриває наш хіт-парад 10%-й ремонтно-поліпшувальний ліміт. В оновленій версії ІІІ розділу ПК відсутні норми, які б зобов’язували при недотриманні якихось лімітів включати затрати на ремонт основних засобів до їх первісної вартості та амортизувати. Тепер податковий облік ремонтно-поліпшувальних витрат тотожний бухгалтерському. Тобто підприємству слід зважати на можливість отримання додаткових економічних вигод в результаті проведеного ремонту. І лише в тому випадку, коли підприємство очікує їх отримати, потрібно збільшувати первісну вартість поліпшуваного основного засобу.
Прощавайте обмеження на негосподарські витрати?
З 01.01.2015 ІІІ розділ ПК не містить ніяких обмежень щодо врахування різних негоподарських витрат при визначенні фінансового результату, які за правилами бухгалтерського обліку формують, зокрема, інші операційні витрати. Нагадаємо, що йдеться про витрати, які не спрямовані на отримання доходу та не пов’язані з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. А підпункт 14.1.27 ПК, який визначав поняття податкових витрат, ― був виключений Законом № 71.
Звернемо увагу лише на деякі старі обмеження щодо включення витрат, яких у ІІІ розділі ПК вже немає. Тож це наступні витрати:
- наднормативні витрати паливно-мастильних матеріалів, а також сировини (матеріалів) на виробництва продукції;
- на виправлення наднормативного браку;
- добові (без обмежень!);
- на прийоми, бенкети та корпоративи;
- на навчання працівників (без додаткових умов).
Звісно це все добре, однак перш ніж викинути стоси розрахунків норм та калькуляцій радимо дочекатися офіційних роз’яснень від ДФС. Адже трактування норм податкового законодавства в нас, як знаємо, мінливе. Як власне і саме законодавство.
Різниці
Якщо підприємство отримало більше 20 млн. грн. річного доходу або не прийняло рішення про не використання коригувань до фінансового результату до оподаткування, виникає обов’язок застосовувати різниці згідно з ІІІ розділом ПК.
У податковому законодавстві наведено наступні різниці, які виникають при:
- нарахуванні амортизації необоротних активів;
- формуванні резервів (забезпечень);
- здійсненні фінансових операцій.
Також стаття 141 ПК містить, зокрема, різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а також операцій з інвестиційною нерухомістю і біологічними активами, які оцінюються за справедливою вартістю.
Детально про механізм застосування різниць та інші зміни з оподаткування податком на прибуток читайте в одному з наступних номерів тижневика «Головбух».
ВРІЗ
Важливо
За 2014 рік потрібно звітувати з податку на прибуток за старими правилами
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
