Відблиск податкової реформи ― перевірки органів контролю

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі — Закон № 71). Під податкову реформу потрапили й питання щодо податкових перевірок. Очевидно, вони украй важливі для влади, яка виявилася не готовою зберегти свій попередній статус у реалізації цього питання. Але заявляючи про «прихильність» до платників податків, про готовність до співпраці з ними та про скерованість своїх дій на встановлення діалогу з платниками, влада і далі аж надто опікується питаннями контролю останніх. Тож пропонуємо визначитися щодо справжніх мотивів влади та її бажання (явного чи то пак удаваного) дати лад стосункам з платниками податків. Зокрема, проаналізувавши ті зміни, які були внесенні до Податкового кодексу України (ПК) стосовно саме перевірок.

Нові додаткові підстави для перевірок

Відповідно до пункту 20.1 ПК у редакції Закону № 71 контролюючі органи додатково отримали право:

- проводити перевірку правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- проводити перевірку правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Сам собою факт доповнення пункту 20.1 ПК повноваженнями контролюючих органів проводити перевірки зазначених даних означає, що до 1-го січня цього року перевіряти відповідні питання контролюючі органи права не мали. Своєю чергою, таке розширення компетенції контролюючих органів свідчить саме про розширення їх компетенції у питаннях проведення перевірок.

Зміни у процедурі проведення електронних перевірок

Повна назва цієї перевірки з 01.01.2015 така: документальна невиїзна позапланова електронна перевірка за заявою платника податків (далі — електронна перевірка). Варто нагадати, що електронна перевірка — це перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 ПК, до податкового органу, в якому він перебуває на обліку. Важливим елементом електронної перевірки є поставлений Законом № 71 наголос на тому, що вона проводиться саме за заявою платника податків, хоча й раніше вона була потрібна для проведення такої перевірки.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Заява на проведення електронної перевірки подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення Державної фіскальної служби України (ДФС) про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків. Форма такої заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються ДФС (пп.75.1.2 ПК).

До набрання чинності Законом № 71 (01.01.2015) запроваджувати електронні перевірки передбачалося поетапно:

• з 01.01.2014 — для платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
• з 01.01.2015 — для суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу;
• з 01.01.2016 — для решти платників податків.

Але вже з 1 січня поточного року подати заяву на проведення електронної перевірки охочі мають право лише після офіційного повідомлення ДФС про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків. А саме для:

- тих, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

- суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього підприємництва;

- решти платників податків.

Крім того, Закон № 71 пункт 78.1 ПК доповнив новою обставиною, яка дає право податківцям проводити документальну позапланову перевірку. Йдеться про обставину, зазначену в пункті 78.1.17 ПК та продубльовану в пункті 78.1.18 ПК. А саме: коли платник податків не подав в установлений пунктом 50.3 ПК строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків.

Оскільки за результатами такої позапланової перевірки вже варто очікувати звичайне податкове повідомлення-рішення із нарахованими податковими зобов’язаннями та штрафом у підвищених розмірах, то слід знову ж таки наголосити саме на розширенні повноважень контролюючих органів щодо проведення податкових перевірок!

Новації у підтвердженні достовірності бюджетного відшкодування

Унаслідок уведення електронного адміністрування ПДВ деяких змін зазнав і механізм підтвердження достовірності бюджетного відшкодування з ПДВ. Зокрема, підрозділ 2 розділу ХХ ПК доповнено пунктом 37, відповідно до якого контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 01.07.2015.

Крім того, з цієї самої дати призупиняється дія підпункту 78.1.8 ПК. Відповідно до зазначеної норми підставою для проведення документальної позапланової перевірки є подання платником податку декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК, та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.

І хоча з цієї підстави документальну позапланову перевірку проводять винятково щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення з цього податку, яке становить більше 100 тис. грн., під час її проведення податківці можуть виявити й інші факти та зафіксувати їх в акті перевірки. А далі співробітники податкової міліції вже знають, що їм з цими фактами робити (про що далі). Тож скасування цієї підстави для перевірок є певним послабленням для платників, хоча, зважаючи на запровадження електронного адміністрування ПДВ, сенсу у цих перевірках просто немає.

З 01.07.2015 призупиняється також дія абзацу четвертого пункту 82.4 ПК, згідно з яким загальний строк проведення перевірок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 ПК, з урахуванням установлених пунктом 82.4 ПК строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів. У зазначених же пунктах 200.10 та 200.11 ПК ідеться про право контролюючого органу на проведення камеральної та позапланової виїзної перевірки щодо дотримання правильності розрахунку суми бюджетного відшкодування.

ВРІЗ 1

Починаючи з 01.07.2015, законодавець призупиняє й дію пунктів 200.11 та 200.14 ПК. Зокрема, в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок та наслідків виявленої за їх результатами невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Перевірки в рамках процедури податкового компромісу

Правовою новелою у відносинах платників податків із владою стала процедура податкового компромісу. Процедуру ввів до ПК Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014 № 63-VIII (далі — Закон № 63).

Нагадаємо, що термін «компроміс» походить від латинського compromissum та означає угоду, досягнуту за рахунок взаємних поступок. Інакше сторони якогось спору поступаються одна одній задля того, аби загалом прийняти спільне рішення та дотримуватися його. Тож податковий компроміс означає угоду між державою та платником податків, досягнуту за рахунок поступок, на які йдуть і держава, і платник податків. А саме: держава погоджується щось втратити, аби отримати частину втраченого, а платник податку погоджується втратити частину, аби не втратити більше.

Відповідно до нового підрозділу 9² ПК податковий компроміс — це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, установлених статтею 102 ПК.

Досягнення податкового компромісу означає, що платник податків погоджується заплатити, а орган ДФС прийняти 5% суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ. Водночас орган ДФС прощає 95% суми заниженого податкового зобов’язання.

ВРІЗ 2

З моменту отримання уточнюючого розрахунку, тобто початку процедури досягнення податкового компромісу, орган ДФС має 10 робочих днів на прийняття рішення про потребу або відсутність потреби проведення документальної позапланової перевірки.

Підставами для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки згідно з пунктом 3.5 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС від 17.01.2015 № 13 (далі — Методичні рекомендації), зокрема, можуть бути:

• сумніви податківців щодо повноти відображення господарських операцій, за якими подані уточнюючі розрахунки, порівняно з наявними даними інформаційних систем контролюючого органу;

• можливі порушення вимог податкового законодавства, що підтверджено відповідною належною та допустимою доказовою базою, у податковому (звітному) періоді, за який подано уточнюючий розрахунок та заяву про компроміс;

• результати перевірок платника податків з податку на прибуток та ПДВ за період (періоди), щодо яких подано уточнюючий розрахунок та заяву про компроміс;

• наявність кримінальних проваджень та судових справ тощо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Документальна позапланова перевірка у процедурі податкового компромісу проводиться винятково з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суми завищення податкового кредиту з ПДВ. Причому лише в межах податкових (звітних) періодів та суб’єктів господарювання, за господарськими операціями (взаємовідносинами) з якими платником податків подано уточнюючі розрахунки. Така перевірка не є комплексною.

Документальна позапланова перевірка, призначена у процедурі досягнення податкового компромісу, може закінчитися:

1. прийняттям податкового повідомлення-рішення у разі виявлення порушень платником податків вимог податкового законодавства;
2. складанням довідки у разі відсутності таких порушень, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку.

Зокрема, у разі складання довідки платник податків сплачує 5% заявлених ним в уточнюючому розрахунку сум податків. При складанні податкових повідомлень-рішень платник податків може:

- або сплатити 5% від сум податків, зазначених у таких податкових повідомленнях-рішеннях;

- або оскаржити в адміністративному чи судовому порядку такі податкові повідомлення-рішення.

Ризик податкового компромісу для платника податків, що вирішив його досягнути, полягає в тому, що згідно з пунктом 1 підрозділу 9² розділу ХХ ПК разом з уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань, з якого власне і починається ця процедура, подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

А згідно з пунктом 3.4 Методичних рекомендацій такий перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток до бюджету.

ПІДВЕРСТКА

Як бачимо, для досягнення податкового компромісу податківці вимагатимуть надати їм чимало інформації, яка здатна скомпрометувати платників, зокрема достатньої, аби нею можна б було скористатися й стосовно інших платників та створити їм додаткові проблеми.

Мораторій на перевірки

Відповідно до змін, що їх уніс до ПК Закон № 71, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються винятково з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (КПК). Водночас це обмеження не поширюється на перевірки:

• дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування ПДВ. Цей виняток стосується суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;
• з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій. Цей виняток стосується платників єдиного податку другої і третьої (фізичних осіб — підприємців) груп, окрім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі. Проте за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX ПК.

Отже, певна категорія платників усе ж таки не зможе скористатися цим мораторієм на перевірки з 01.01.2015 із визначеного кола питань. А саме: з питань наявності ліцензій, сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ. А з 01.07.2015 цю прерогативу втратить ще й інша категорія платників — з питань дотримання порядку застосування РРО.

Наведені винятки з питань, на які вводиться мораторій, більше стосуються результатів перевірки, аніж самого процесу. Це означає, що обмежити податківців під час здійснення ними перевірки з питань, що становлять винятки, у доступі до документів вельми складно. Наприклад, перевіряючи заявлені до відшкодування суми ПДВ, податківці перевірятимуть увесь податковий кредит і всі податкові зобов’язання податкового періоду, за результатами якого заявлено таке відшкодування. І заперечити їм у потребі такої перевірки украй складно. Водночас у висновках перевірки контролюючі органи не зможуть відобразити питання, щодо яких уведено мораторій на перевірки.

ВРІЗ 3

Та однаково платнику податків, якого перевіряють з питань, що становлять винятки, слід бути вкрай уважним, щоб обмежити податківців у перевірці документів, які не можуть стосуватися питання перевірки. При перевірці питань дотримання порядку застосування РРО ніяк не можуть досліджуватися (перевірятися) податкові накладні, отримані від контрагентів, або відомості з нарахування зарплати. Якщо податківці за результатами перевірки все ж таки відобразять порушення податкового законодавства, які підпадають під дію мораторію, то їх дії слід оскаржувати. Зокрема, шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дій податкового інспектора у цій частині.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо податковий інспектор під час перевірки дозволених мораторієм питань установить порушення податкового законодавства у питаннях, перевіряти які мораторій забороняє, то ніхто не зможе завадити йому відобразити таке порушення не в результатах перевірки, а десь усередині акта, ніби так, мимохідь. Такий акт, цілком імовірно, потрапить до податкової міліції, а та вже відповідно до статті 214 КПК може внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування. А вже в межах кримінального провадження відповідно до статті 36 КПК прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, має повноваження призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом. Відповідне повноваження призначати ревізії та перевірки стаття 40 КПК надає й слідчому.

До речі, виявлення фактів ухилення від сплати податків можливе і під час проведення електронних перевірок та перевірок, що проводяться в процедурі податкового компромісу. Тож допускаючи податківців до перевірки з дозволених мораторієм і ПК питань, варто уважно пильнувати за тим, що саме перевіряють податківці і що вони пишуть в акті. Як не крути, а влада більше дбає про власні інтереси, аніж про інтереси платників. Тож останнім варто самим про себе подбати, як і з’ясувати, а чи простіше стало жити платникам податків за таких «революційних» змін…

ВРІЗ 1

Зверніть увагу!

З 01.07.2015 призупиняється

дія пункту 200.14 ПК щодо наслідків виявлення за результатами документальної позапланової виїзної перевірки невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації

ВРІЗ 2

Із документа

У разі досягнення податкового компромісу

перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за уточненими операціями у наступних періодах за зазначеними податками контролюючими органами не проводяться (п. 9 підрозд. 9² розд. ХХ ПК)

ВРІЗ 3

Зверніть увагу!

Винятки з питань,

на які вводиться мораторій, більше стосуються результатів перевірки, аніж самого процесу

ПІДВЕРСТКА

ВИ МАЄТЕ ЦЕ ЗНАТИ