Утилізуємо списані лампи, комп’ютери та відпрацьоване мастило

Спершу нагадаємо, що до відходів відносять будь-які речовини, матеріали і предмети, які повністю або частково втратили споживчі властивості. Через це підприємство не може їх далі використовувати. Від таких відходів позбуваються шляхом утилізації або видалення.

Утилізація відходів означає їх використання як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. А видалення ― решта дій з відходами, які не передбачають їх утилізації.

Окрему категорію відходів формують небезпечні відходи. Вони мають хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними (ст. 1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР; далі — Закон № 187).

Відпрацьовані люмінесцентні лампи

Відпрацьовані люмінесцентні лампи підприємство зобов’язане передати спеціалізованим підприємствам для утилізації.

Люмінесцентні лампи містять ртуть, через що їх і включено до Державного класифікатора України «Класифікатор відходів ДК 005-96», затвердженого наказом Держстандарту від 29.02.1996 № 89 (код 7710.3.1.26). Відходи ртуті та сполук ртуті включено до пункту 17 розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000 № 1120. А всі відходи з такого розділу переліку належать до небезпечних. Отже, відпрацьовані люмінесцентні лампи належать до небезпечних відходів.

До побутових відходів належать відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Отже, відпрацьовані люмінесцентні лампи, що використовувалися підприємством в своїй діяльності в нежитлових приміщеннях, є небезпечними відходами, які є складовою побутових відходів та визначаються як небезпечні відходи у складі побутових відходів.

Згідно з частиною восьмою статті 35-1 Закону № 187 небезпечні відходи у складі побутових відходів збирають окремо від інших видів побутових відходів. Вони також мають відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Спеціалізовані підприємства здійснюють утилізацію люмінесцентних ламп за відповідною технологією, що відповідає вимогам екологічної безпеки.

У бухгалтерському обліку люмінесцентні лампи обліковуються у складі малоцінних та швидкозношуваних предметів, а після передачі в експлуатацію виключаються зі складу активів. Далі їх обліковують тільки кількісно за місцями експлуатації протягом строку їх використання (п. 23 П(С)БО «Запаси»).

ВРІЗ 1

Зауважимо, що витрати на придбання, експлуатацію та утилізацію люмінесцентних ламп враховують при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток. Для того щоб задіяли якісь обмеження (у вигляді різниць) при зарахуванні таких витрат, одночасно мають виконуватися два критерії:

1) підприємство застосовує різниці відповідно до розділу ІІІ Податкового кодексу України (ПК);

2) такі витрати були понесені при взаємодії з неприбутковими організаціями (крім бюджетних установ) або нерезидентами ― пов’язаними особами, або нерезидентами, які провадять господарську діяльність у країнах з пільговими умовами оподаткування порівняно з Україною (ст. 134, 140 ПК).

Зважаючи, що підпасти під обидва критерії малоймовірно, більшість підприємств не матиме ніяких обмежень при врахуванні витрат на придбання, експлуатацію та утилізацію люмінесцентних ламп для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Відпрацьовані люмінесцентні лампи повертаються на склад і повинні зберігатися там до передачі їх на утилізацію спеціалізованому підприємству. Здавання відпрацьованих ламп на склад оформлюється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. № М-11), затвердженою наказом Мінстату від 21.06.1996 № 193. Оскільки відпрацьовані лампи не мають вартості, то накладні складають в кількісному вимірі без зазначення їх вартості.

Розглянемо на Прикладі 1 облік та списання таких ламп.

Приклад 1. Облік списання та передачі в утилізацію відпрацьованих люмінесцентних ламп

Підприємство придбало 10 люмінесцентних ламп на суму 1200 грн. (у т. ч. ПДВ — 200 грн.). Через рік відпрацьовані лампи передано для утилізації спеціалізованому підприємству. Вартість послуг з утилізації ― 120 грн. (у т. ч. ПДВ ― 20 грн.).

Утилізація комп’ютерів та електронної техніки

Підприємство зобов’язане передати спеціалізованим підприємствам для утилізації комп’ютери та електронну техніку лише за наявності в них чорних і кольорових металів (їх сплавів), небезпечних відходів та дорогоцінних металів.

Законодавство не передбачає, що комп’ютерна або інша електронна техніка (наприклад, калькулятори) обов’язково підлягає утилізації. Однак, якщо комплектуючі частини списаних комп’ютерів (електронної техніки) містять чорні і кольорові метали (їх сплави), то така техніка підпадає під визначення «металобрухт» згідно зі статтею 1 Закону «Про металобрухт» від 05.05.1999 № 619-XIV.

Комп’ютерна техніка (електронна техніка), яка містить небезпечні для навколишнього середовища або здоров’я людини компоненти, підпадає під визначення «небезпечні відходи» згідно зі статтею 1 Закону № 187. Крім того, комп’ютерна та електронна техніка може містити дорогоцінні метали. У таких випадках комп’ютерна техніка або інша електронна техніка підлягає утилізації в спеціалізованих підприємствах.

ВРІЗ 2

Наявність у комп’ютерах чи електронній техніці чорних і кольорових металів або небезпечних відходів визначається за даними технічної або експлуатаційної документації на таку техніку. Також технічна документація може містити рекомендації виробника про спосіб утилізації, у т. ч. передбачений для небезпечних відходів.

Утилізацією комп’ютерних відходів займаються спеціалізовані організації, що мають ліцензії на операції з небезпечними відходами, металобрухтом та дорогоцінними металами (заготівля, переробка, утилізація і тощо). Інформація про такі організації є вельми поширеною у інтернеті.

Отже, вважаємо, що для уникнення порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища доцільно передати списану комп’ютерну та електронну техніку для утилізації спеціалізованому підприємству, яке має ліцензії на операції з відходами. До того ж потрібно укласти договір з таким підприємством про утилізацію комп’ютерної техніки та оформити її передачу актом приймання-передачі.

Додамо, що підприємство також може продати комп’ютерну чи електронну техніку, яка не є відходами, фізичній особі (не підприємцю).

Проілюструємо на Прикладі 2 облік такої техніки.

Приклад 2. Відображення в обліку операцій зі списання комп’ютерної та електронної техніки, яка не підлягає обов’язковій утилізації

Підприємство списує комп’ютер:

• первісна вартість комп’ютера становить 5000 грн.;
• сума зносу — 4900 грн.;
• залишкова вартість — 100 грн.

Згідно з технічною документацією комп’ютер не містить чорних і кольорових металів (їх сплавів), небезпечних відходів та дорогоцінних металів.

Комп’ютер безоплатно передано дитячому садку (неприбутковій організації).

У наведеному прикладі вартість товарів (робіт, послуг), переданих до неприбуткової організації, збільшуватиме фінансовий результат до оподаткування підприємства (за умови застосування різниць відповідно до розділу ІІІ ПК) на суму, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.9 ПК).

Утилізація відпрацьованого мастила

Утилізація відпрацьованих мастил здійснюється згідно з Порядком збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), затвердженим постановою КМУ від 17.12.2012 № 1221 (далі — Порядок № 1221).

Порядок № 1221 передбачає, що підприємства, які виробляють або імпортують для вільного використання мастила (оливи), внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), зобов’язані самостійно забезпечити збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив) або укласти договори про виконання робіт з уповноваженим підприємством, що належить до сфери управління Мінекології, чи іншими суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами.

ВРІЗ 3

Для всіх суб’єктів господарювання — споживачів мастил (олив) норма збирання та утилізації відпрацьованих мастил (олив) встановлюється у розмірі 40% загального обсягу мастил (олив), які вони використовують.

Мінімальна ціна на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) становить 0,8 грн. (без урахування ПДВ) за 1 літр.

Пункти 7, 10, 11 та 14 Порядку № 1221 встановлюють, що суб’єкт господарювання, внаслідок діяльності якого утворилися відпрацьовані мастила (оливи):

• відображає у документах первинного обліку дані щодо придбання мастил (олив), а також дані щодо подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами);
• забезпечує роздільне збирання відпрацьованих мастил (олив).

Перелік відпрацьованих мастил (олив), що підлягають збиранню, видаленню, знешкодженню та утилізації, наведено у додатку 2 до Порядку № 1221.Інформацію про розташування пунктів приймання відпрацьованих мастил (олив) у помітних і доступних для читання місцях розміщують спеціалізовані підприємства та уповноважене підприємство.

Приймання відпрацьованих мастил (олив) від суб’єктів господарювання здійснюють партіями відповідно до визначених законодавством вимог та оформлюють актом приймання згідно з додатком 3 до Порядку № 1221. Його складають у двох примірниках. Один примірник акта надається суб’єкту господарювання, що здає зазначені відходи, а другий залишається у суб’єкта господарювання, що їх приймає.

На Прикладі 3 покажемо, як потрібно обліковувати списання відпрацьованих мастил.

Приклад 3. Відображення в обліку операцій зі списання та передачі в утилізацію відпрацьованих мастил

Підприємство використало 20 л моторного мастила на суму 2000 грн. (без ПДВ).

40% використаного мастила передано в утилізацію: 8 л (20 л × 0,4 = 8 л). Вартість послуг з утилізації моторного масла ― 1,2 грн./л (у т. ч. ПДВ ― 0,2 грн.).

Також звертаємо увагу, що згідно зі статтею 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог щодо поводження з відходами до посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності застосовується штраф у розмірі від 50 до 100 нмдг (від 850 грн. до 1700 грн.).

Екологічний податок

Підприємство, яке тимчасово розміщує відходи на своїй території, екологічного податку не сплачує. Такої ж думки й податківці (див. категорію 120.1 ЗІР). Однак вони застосовують це правило з одним застереженням: тимчасовість збереження відходів має підтверджувати договір на видалення та утилізацію відходів з комунальними чи спеціалізованими підприємствами. А без наявності такого договору суб’єкт господарювання повинен сплачувати екологічний податок.

Ми не погоджуємося з позицією податківців щодо обов’язкової наявності такого договору для несплати екологічного податку, адже це не передбачено податковим законодавством. Однак заради уникнення непорозумінь з представниками ДФС все ж таки радимо укласти такий договір. Інакше обгрунтувати тимчасовість зберігання відходів буде вельми проблематично.

ВРІЗ 1

Важливо

Списані в експлуатацію

люмінесцентні лампи обліковують тільки в кількісному вигляді

ВРІЗ 2

Важливо

Утилізацією комп’ютерної техніки,

що містить різні метали та/або відноситься до небезпечних відходів, займаються спеціалізовані підприємства, які мають необхідні ліцензії

ВРІЗ 3

Врахуйте

Норма збирання та утилізації

відпрацьованих мастил (олив) встановлена у розмірі 40% загального обсягу мастил, які використовує суб’єкт господарювання