Пільги працівникам, які вступили на військову службу за контрактом під час мобілізації

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 2232-XII (далі — Закон № 2232) військовий обов’язок включає, зокрема, прийняття на військову службу в добровільному порядку (за контрактом).

Частиною 4 статті 2 Закону № 2232 та пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі — Положення), передбачено такі види служби в добровільному порядку:

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу.

Увільнення від роботи працівника, який під час мобілізації вступив на військову службу за контрактом

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» від 15.01.2015 № 116-VIII (далі — Закон № 116), який набув чинності 08.02.2015, внесено низку змін як до Закону № 2232, так і до статті 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП), а також інших законів, що визначають порядок проходження військової служби та соціального захисту військовослужбовців.

Відтепер пільги щодо збереження місця роботи й посади, а також компенсації із бюджету середнього заробітку за рахунок коштів Державного бюджету України на підприємстві, в установі, організації (далі — організація) незалежно від підпорядкування та форми власності (не більше одного року) поширюються не тільки на працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а й на працівників, що були прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Зазвичай працівники, які вступають на військову службу за контрактом, підлягають звільненню на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП. Утім, не у випадку, про який йдеться.

Чим же відрізняється військова служба за контрактом, передбачена частиною 3 статті 119 КЗпП, і як визначити, що роботодавець зобов’язаний гарантувати працівнику збереження місця роботи, посади і середнього заробітку?

Частиною 2 статті 23 Закону № 2232 встановлено строки військової служби для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом в календарному обчисленні:

для осіб рядового складу — 3 роки;

для осіб сержантського і старшинського складу — від 3 до 5 років;

для осіб офіцерського складу —

громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, — від 2 до 5 років;

інших громадян — від 1 до 5 років.

Це означає, що після збігу строку, на який укладено контракт, особа може звільнитися з військової служби або продовжити строк її проходження за новим контрактом (ч. 4 ст. 23 Закону № 2232).

Для громадян, які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану та призначаються на посади, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію. Тобто у разі укладення контракту такого виду, наприклад, особою рядового складу в лютому 2015 року, контракт припиниться за умови закінчення особливого періоду або після оголошення рішення про демобілізацію, скажімо, у червні 2015-го.

З огляду на зазначене, вирішувати питання щодо надання роботодавцем пільг та гарантій, передбачених статтею 119 КЗпП, можна винятково після підтвердження факту, що працівник уклав саме контракт про проходження військової служби на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Як встановити такий факт? Безумовно, одного лише повідомлення працівника, що він іде добровольцем на військову службу на контрактній основі, буде недостатньо, оскільки укладення працівником контракту на проходження військової служби як особи рядового, сержантського, старшинського чи офіцерського складу позбавить роботодавця можливості відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету витрати, пов’язані зі збереженням за працівником середнього заробітку.

Відповідно до пункту 16 Положення право на укладення від імені Міністерства оборони України контракту про проходження військової служби з особами, що призначені або призначаються на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено військове звання від рядового складу до старшого офіцерського складу, надається посадовій особі, яка має право видавати накази по особовому складу та до повноважень якої належить призначення на відповідні посади. Контракт про проходження військової служби є підставою для видання відповідного наказу по особовому складу про зарахування особи до списків особового складу Збройних Сил України та призначення її на відповідну посаду (абзац 3 п. 26 Положення).

Отже, у разі проходження працівником військової служби на умовах контракту у військовому комісаріаті контракт і наказ про зарахування до списків особового складу підписуватиме військовий комісар, а у військовій частині — її командир.

У першому випадку отримати від працівника контракт про проходження військової служби (його копію) буде нескладно. Однак якими мають бути дії кадрової служби, якщо контракт укладатиметься у військовій частині?

Громадяни, які добровільно вступають на військову службу за конт­рактом проходять обов’язковий медичний огляд (п. 3 Положення), який проводить військово-лікарська комісія військового комісаріату (п. 1.4 Загальних положень Розділу ІІ «Медичний огляд» Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402).

Добиратиметься до військової частини працівник як контрактник самостійно. Відповідно, контракт про проходження військової служби буде укладено лише у військовій частині. А тому цілком імовірно, що обидва його примірники зберігатимуться у військовій частині: один — у працівника, інший — у відповідальної особи. За таких умов можливі принаймні дві ситуації розвитку подій:

працівник виходить на зв’язок і має можливість надати копії документів, що дасть змогу роботодавцю увільнити його від роботи зі збереженням місця роботи, посади й середнього заробітку;

встановити зв’язок із працівником неможливо (наприклад, якщо він проходить військову службу у зоні бойових дій).

У першій ситуації необхідно запропонувати працівнику надіслати до організації засвідчену командиром військової частини (іншою уповноваженою особою) копію укладеного контракту про проходження ним військової служби або довідку, яка засвідчує факт прийняття працівника на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію із зазначенням дати зарахування працівника до списків особового складу військової частини.

Після надходження документів слід видати наказ про увільнення працівника від роботи на період проходження військової служби на умовах контракту (див. Додаток 1).

Ситуація, коли працівник після проходження медичного огляду відбув до військової частини і зв’язок з ним встановити не вдається, законодавчо не врегульована, тому радимо діяти таким чином.

Підстав для звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу немає до з’ясування причин відсутності працівника, тому роботодавець має вжити заходів із розшуку працівника і, оскільки є непідтверджена інформацію щодо можливості проходження ним військової служби на умовах контракту, — спробувати отримати документи, що засвідчать достовірність цього факту.

Протягом всього строку відсутності працівника (з моменту невиходу на роботу до отримання документів, що підтверджують проходження військової служби за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, або до появи працівника на роботі) цей факт фіксують за принципом підготовки документів для звільнення за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП).

Оскільки зв’язок з працівником відсутній, необхідно на всі відомі адреси надіслати листи з позначкою «Вручити особисто», що містять пропозицію надати письмові пояснення причин відсутності на роботі або документи, які підтвердили б їх поважність або дали б змогу роботодавцю вжити заходів із надання пільг та гарантій, передбачених законодавством про працю.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо відомі номери телефонів рідних працівника, доцільно зателефонувати їм із проханням посприяти в отриманні документів для увільнення працівника від роботи. Оскільки роботодавцю такі документи необхідні для захисту прав працівника, можна сподіватися на допомогу з боку рідні.

Звернутися по допомогу можна й до військового комісаріату, де працівник перебуває на обліку. Посадові особи військкомату володіють інформацією про те, чи проводила військово-лікарська комісія медичний огляд працівника, що обов’язково передує вступу на військову службу за контрактом, до якої частини направлено працівника, і можуть посприяти в отриманні інформації з військової частини, де працівник проходить службу за контрактом.

Обсяг інформації, яку надасть військовий комісаріат, залежатиме від того, які питання будуть поставлені у запиті, тому радимо складати його гранично точно й вичерпно (див. Додаток 2).

Якщо в результаті зазначених заходів організація отримає необхідні документи, роботодавець має видати наказ про увільнення працівника від роботи.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дата видання наказу про увільнення від роботи працівника, який перебуває на військовій службі за контрактом, має відповідати даті фактичного отримання підтверджуючих документів, а дата увільнення працівника від роботи — даті зарахування його до списків особового складу військової частини.

Якщо ж необхідні для видання наказу про увільнення від роботи документи отримати не вдасться, то до появи працівника на роботі й надання документів у табелі обліку використання робочого часу відсутність працівника позначають літерним кодом «НЗ» (неявка з нез’ясованих причин) або цифровим — 28. Комплекс заходів з розшуку працівника при цьому періодично повторюють.

Не виключено, що працівник з певних причин не вступив на військову службу за контрактом.

Якщо причини відсутності не будуть поважними, то належне її документування, вжиття заходів з отримання інформації щодо місця перебування працівника дасть змогу роботодавцю звільнити його за прогул. Звісно, тільки після отримання пояснень щодо причин відсутності на роботі.

Увільнення від роботи працівника, який після оголошення демобілізації продовжує військову службу на умовах контракту

Новація у законодавстві, про яку йшлося, не єдина з-поміж тих, що заслуговують на увагу працівників кадрових служб.

Законом № 116-VIII статтю 119 КЗпП доповнено частиною 4 такого змісту: «За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік». Аналогічну норму включено й до Закону № 2232 (абзац 2 ч. 2 ст. 39).

Для забезпечення гарантій, передбачених частиною 4 статті 119 КЗпП, не має значення, за яким видом контракту працівника прийнято на військову службу. Однак ключовим є те, що він мав бути призваним під час мобілізації та підлягав звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжив служити вже на контрактній основі.

Найближчим часом скористатися такою гарантією зможуть працівники, які були призвані ще в першу хвилю мобілізації і мають бути звільнені в запас (демобілізовані) з 18 березня по 1 травня 2015 року на підставі пункту 4 Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 № 15/2015.

Щодо кожного такого працівника, за умови надання ним (родиною, військовим комісаріатом) документів про призов на військову службу, в організації видавався наказ про увільнення від роботи у зв’язку з призовом під час мобілізації. Тому виокремити таку категорію працівників буде нескладно.

Інформацію щодо продовження працівником військової служби за контрактом можна отримати від родичів, а документальне підтвердження — від військового комісаріату, який призивав працівника на військову службу, чи військової частини.

Якщо інформація щодо продовження працівником служби за конт­рактом буде підтверджена документально, необхідно видати наказ про увільнення від роботи зі збереженням посади та середнього заробітку на період проходження військової служби.

Дата, від якої відлічуватимемо увільнення, — це дата прийняття працівника на військову службу за контрактом. А дата видання наказу — це дата отримання підтверджуючих документів.

Додаток 1

Приклад наказу про увільнення працівника від роботи зі збереженням посади і середнього заробітку у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Усе буде добре»

Код ЄДРПОУ 12345678

НАКАЗ

23.03.2015                                         м. Київ           № 175-к/тр

Про увільнення Ратника С. М.

від роботи у зв’язку з прийняттям

на військову службу

У зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, керуючись статтею 119 Кодексу законів про працю України,

НАКАЗУЮ:

1. Увільнити від роботи РАТНИКА Сергія Михайловича, заступника директора, з 24.02.2015 зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби за контрактом, але не більше одного року.

2. Табельнику (Вправній О. Д.) скласти скоригований табель обліку використання робочого часу, відсутність Ратника С. М. у період з 24.02.2015 по 22.03.2015 відмітити позначкою «ІН».

3. Бухгалтерії (Кошель Н. А.) нарахувати та виплатити середній заробіток Ратнику С. М. за період з 24.02.2015 по 22.03.2015.

Термін — 24.03.2015.

Підстава: 
довідка військової частини (вказуються номер військової частини, номер та дата видачі довідки).

Директор                                         Добродiй         К. М. Добродій

Візи, відмітки про ознайомлення з наказом

Додаток 2

Приклад листа-запиту до військового комісаріату щодо підтвердження факту вступу працівника на військову службу за контрактом в особливий період

Шановний Олександре Костянтиновичу!

Працівник нашого Товариства Ратник Сергій Михайлович, 1980 року народження, який мешкає за адресою: м. Київ, вул. Квіткова, буд. 27, кв. 111 і перебуває на військовому обліку в N-ському районному в м. Києві військовому комісаріаті, повідомив, що вступив на військову службу за контрактом.

Статтею 119 Кодексу законів про працю України, частиною 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (у редакції Закону України від 15.01.2015 № 116-VIII) передбачено збереження місця роботи, посади і середнього заробітку за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року.

З метою забезпечення гарантій, наданих працівнику законодавством, просимо поінформувати, чи дійсно працівника направлено до військової частини для проходження військової служби за контрактом.

Якщо працівник вступив на військову службу за контрактом, просимо посприяти в отриманні від військової частини інформації щодо:

виду укладеного контракту (як з особою рядового, сержантського, старшинського чи офіцерського складу на визначений у роках законодавством строк чи як з громадянином, який приймається на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану, строк військової служби якому в календарному обчисленні встановлюється до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (відповідно до п. 3 ст. 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»));

дати зарахування працівника до списків особового складу військової частини.

Для видання наказу Товариства про увільнення працівника від роботи зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку достатніми підставами будуть як засвідчена копія контракту із зазначенням дати вступу на військову службу, так і довідка (лист) військової частини, що міститиме інформацію щодо виду укладеного контракту та дати зарахування до списків особового складу військової частини.

За неможливості надання запитуваної інформації просимо повідомити, за якою адресою та до якої військової частини ми можемо звернутися для отримання інформації з метою надання пільг та гарантій працівнику нашого Товариства.

Сподіваємося на розуміння і швидке надання потрібної інформації.

З повагою

Директор                                         Добродiй         К. М. Добродій

Добренька Г. О., 233-69-70

Подверстка

Посилено кримінальну відповідальність за ухилення від військової служби

Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини» від 12.02.2015 № 194-VIII встановлює суворішу кримінальну відповідальність військовослужбовців за вчинення окремих військових злочинів в умовах особливого періоду. Зокрема, посилюється кримінальна відповідальність за військові правопорушення, у першу чергу ті, що стосуються непокори (умисного невиконання наказу), опору начальникові, погроз або насильства щодо начальника, самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства, ухилення від військової служби, майнових стосунків, порушення статутних правил служби, злочинної бездіяльності військової влади та незаконного використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею.

Законом України від 12.02.2015 № 186-VIII внесено зміни до низки законів щодо цивільного захисту. Зокрема, Кримінальний кодекс України доповнено статтею 336, яка встановлює кримінальну відповідальність за ухилення від проходження цивільного захисту в особливий період чи в разі проведення цільової мобілізації.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладання обов’язків в особливий період» від 05.02.2015 № 158-VIII уточнює межі відповідальності, які стосуються військових адміністративних порушень і не тягнуть за собою кримінальної відповідальності, а також вводить поняття «арешт з утриманням на гауптвахті» та визначає межі його застосування