Мало який бізнес сьогодні може обійтися без транспорту в своїй господарській діяльності. Причому для багатьох автотранспорт є основним джерелом доходів. Тому й не дивно, що інтерес влади до цієї царини ніколи не спадає. Свідченням цього є нещодавні законодавчі зміни, внаслідок яких просте авто стає справжньою розкішшю для широкого кола власників транспортних засобів, побори за які (кількісно та «вартісно») постійно зростають. Тож пропонуємо розібратися, як така фіскальна динаміка відіб’ється цьогоріч на власниках, виробниках та імпортерах автомобілів.
Транспортний податок
Найбільші резонанс та обурення у середовищі автовласників породив транспортний податок. Обурення викликане насамперед тим, що транспортний податок активно позиціонується владою як податок на розкіш, ніби він стосується елітних та дорогих автомобілів, з неодмінною при цьому прив’язкою до об’єму двигуна. І це при тому, що нині об’єм циліндрів двигуна автомобіля не є безумовним показником його вартості та розкішності. На сьогодні більшість преміальних автовиробників уже давно робить ставку не на об’єм циліндрів, а на ефективність самого двигуна. Відповідно, багато справді дорогих автомобілів за своїми технічними параметрами взагалі не потрапляють у перелік оподатковуваних транспортним податком. І головний удар припадає на звичайних власників іномарок середнього класу, у т. ч. підприємства. Тому доречніше було б, якби «податок на розкіш» базувався на вартості автомобіля, а не на об’ємі його двигуна.
У будь-якому разі особливу схвильованість поява нового податку викликала в юридичних осіб, яких зобов’язано самостійно розраховувати суму податку на авто. Тож спершу й розглянемо окремі аспекти цього платежу.
Насамперед нагадаємо, що транспортний податок входить до складу податку на майно, який належить до місцевих податків. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів приймають сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень (п. 12.3 Податкового кодексу України; ПК). Урегульовано ж нововведений податок статтею 267 ПК.
платники
Пункт 267.1 ПК до платників транспортного податку, зокрема, відносить юридичних осіб, у т. ч. нерезидентів, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктом оподаткування.
Відповідно, підприємства, які користуються автомобілем на інших підставах (за договором оренди, позички тощо) цей податок не сплачують. І статус юридичної особи тут жодного значення не має.
Принаймні ПК не містить норм щодо можливості застосування платниками податків особливих преференцій чи то пільг зі сплати транспортного податку. Ба більше, пунктом 10.2 ПК визначено, що місцеві ради обов’язково встановлюють податок на майно в частині транспортного податку. Водночас сільським, селищним, міським радам не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (пп. 12.3.7 ПК).
об’єкт/база оподаткування
Як об’єктом, так і базою оподаткування транспортним податком законодавець визначає лише легкові авто, які використовувалися до п’яти років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см (пп. 267.2.1 і 267.3.1 ПК).
При цьому ключовим тут є саме те, що:
- не підлягають оподаткуванню цим податком вантажівки та автобуси;
- об’єм двигуна легкового авто як об’єкта оподаткування повинен обов’язково перевищувати заявлені показники. За автомобіль же, у якого об’єм двигуна становить рівно 3000 куб. см, його власник податок не сплачуватиме;
- під об’єкти оподаткування транспортним податком не підпадають вживані легковики, «старші» п’яти років.
Зауважимо, що спочатку стосовно визначення дати початку використання автомобіля точилося чимало дискусій. Одні фахівці сходилися на тому, що точкою відліку в цьому сенсі слід вважати момент випуску авто, інші ж припускали, що розрахунок усе ж логічніше вести з моменту придбання легковика тим чи тим власником.
Край суперечкам нарешті поклало роз’яснення фіскальних органів, розміщене в ЗІР, підкатегорія 111.06. Так, із позиції контролюючих органів, якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, у т. ч. іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Тому датою початку користування (введення в експлуатацію) автомобілів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, буде дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. І тільки за відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання вважається календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік). У разі ж, якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою буде 1 січня року виготовлення авто, зазначеного в реєстраційних документах.
ставка податку
Згідно з пунктом 267.4 ПК ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік та становить 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування. Тому підприємства, які володіють декількома автомобілями, що підпадають під оподаткування, повинні сплачувати транспортний податок за кожен такий автомобіль.
податковий період
Базовий податковий (звітний) період для транспортного податку — календарний рік (пп. 267.5.1 ПК). Тобто чималеньку суму в розмірі 25 000 грн. власники авто мають сплачувати раз на рік.
розрахунок та сплата
Юридичні особи самостійно обчислюють річну суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають відповідну декларацію до контролюючого органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (пп. 267.6.4 ПК). І хоча й досі немає затвердженої форми звітності, за якою слід звітувати про автомобілі, наявні станом на 01.01.2015, граничною для подання підприємством податкової декларації з транспортного податку була дата 20.02.2015.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У ПК на сьогодні відсутня норма, яка б зобов’язувала юридичних осіб за певних обставин (наприклад, при відчуженні авто) подавати уточнюючу декларацію з транспортного податку.
Підприємства сплачують податок на авто пропорційними частинами шляхом здійснення авансових внесків щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Тобто цього року податок сплачуватиметься:
- до 30 квітня — за І квартал;
- до 30 липня — за ІІ квартал;
- до 30 жовтня — за ІІІ квартал.
І наступного року до 30 січня — за ІV квартал 2015 року.
Інформацію про реквізити бюджетних рахунків, відкритих в органах казначейства на сплату транспортного податку, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Бюджетні рахунки».
купівля/продаж авто
Підприємству, яке протягом року купує чи продає легкове авто, слід ураховувати певні особливості щодо звітування з транспортного податку та порядку його сплати.
Так, у разі придбання автомобіля, що підпадає під об’єкт оподаткування протягом року, декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий автомобіль. Податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Наприклад, якщо автомобіль куплений 18.02.2015, покупець — новий власник автомобіля сплачуватиме транспортний податок за лютий–грудень 2015 року. Сума транспортного податку за один місяць становить приблизно 2083,40 грн. (25 000 грн. ÷ 12 міс.). Підприємство придбало автомобіль у лютому, значить до 30 квітня йому потрібно сплатити податок за період лютий–березень, що в загальному розмірі дорівнює 4166,80 грн. У наступні податкові періоди новий автовласник, як і належить, сплачуватиме по 6250 грн. (25 000 грн. ÷ 4 квартали) за кожен квартал. Усього ж за 2015 рік підприємство сплатить транспортний податок у сумі 22 916,80 грн. Продавець авто, в свою чергу, до 30.04.2015 має сплатити податок лише за січень 2015 року в сумі 2083,40 грн.
ВРІЗ 1
Здавалося б, усе цілком зрозуміло й просто! Але тут усе ж не обійшлося без чергових законодавчих колізій. Адже згідно з підпунктом 267.6.5 ПК у разі переходу права власності на легковий автомобіль від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється:
• попереднім власником — за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на це авто;
• новим власником — починаючи з місяця, в якому він набув право власності на автомобіль.
Всупереч наведеній вище нормі підпункт 267.6.6 ПК вимагає від нового власника сплачувати податок пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, у якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Нагадаємо, що власники транспортних засобів або їх представники зобов’язані зареєструвати транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388). Тож часовий розрив між набуттям права власності на авто та його реєстрацією становитиме десь 10 днів. Зважаючи на це, суб’єкту господарюванню бажано не поспішати з покупкою авто в кінці місяця. Оскільки реєстрація останнього може відбутися аж у наступному місяці. І за таких обставин визначитися, з якого місяця сплачувати податок, буде досить проблематично та ризиковано.
Що стосується підприємства, яке відчужує автомобіль, то останнім місяцем сплати ним транспортного податку буде місяць, що передує продажу автомобіля. Але тут ризикованим може бути становище продавця, і йдеться вже про законодавчі недомовки.
Наприклад, на балансі підприємства станом на 01.01.2015 обліковується один власний оподатковуваний автомобіль. Відповідно, до 30.04.2015 підприємство повинно було заплатити 6250 грн. і вже здійснило цей платіж. Однак у зв’язку з виробничою потребою автомобіль довелося продати в березні 2015 року. Отже, у підприємства виникає переплата податку на авто. Проте законодавство, на жаль, сьогодні не передбачає повернення надміру сплаченого транспортного податку.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! При несплаті транспортного податку підприємству доведеться сплатити пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ відповідно до положень статті 119 ПК.
Нові акцизи на транспорт: нюанси обчислення і сплати
Нагадаємо, що згідно зі статтею 215 ПК обкладанню акцизним податком підлягають такі транспортні засоби, як: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Однак уже з 01.01.2015 перелік відповідних підакцизних товарів законодавець доповнив ще й автобусами та вантажним транспортом. Крім цього, було відновлено дію акцизу на переобладнані автомобілі.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Введення нових акцизів законодавець компенсував начебто скасуванням збору при першій реєстрації транспортних засобів. Але зважаючи на те, що збір за першу реєстрацію розраховувався у гривнях (від 3,82 до 69,99 грн. за 100 куб. см), а акциз в євро, така поблажливість видається, м’яко кажучи, лицемірною.
автобуси і вантажівки
Перш за все акцизний податок до державного бюджету сплачуватимуть виробники та імпортери транспортних засобів, призначених для:
- перевезення 10 і більше осіб (товарна позиція 8702 згідно з УКТ ЗЕД);
- перевезення вантажів (товарна позиція 8704 згідно з УКТ ЗЕД).
Варто зауважити, що ставки акцизу на ці категорії транспорту диференціюються залежно від строку їх експлуатації.
Так, на нові автобуси акциз установлено в розмірі 0,003 євро за 1 куб. см двигуна, на старі — в розмірі 0,007 євро за 1 куб. см. Причому ставки акцизного податку для автобусів, які експлуатувалися більше ніж 8 років, застосовуються з коефіцієнтом 50 (ставка збільшується у 50 разів).
ВРІЗ 2
На нові вантажівки, залежно від тоннажу, ставка акцизу встановлюється на рівні від 0,01 до 0,016 євро за 1 куб. см. У свою чергу, ставки податку для вантажних автомобілів, що використовувалися від 5 до 8 років, застосовуються з коефіцієнтом 40, а для авто «віком» понад 8 років — із коефіцієнтом 50 (ставка збільшується у 40 та у 50 разів відповідно).
переобладнані авто
Не менш «приємним» сюрпризом для певної категорії автовласників стало повернення з 01.01.2015 акцизу на ввезені на митну територію України вантажні транспортні засоби, що переобладнуються у підакцизні легкові автомобілі (пп. 212.1.14 ПК).
Відповідно, об’єктом оподаткування цим акцизним податком є саме операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (пп. 213.1.11 ПК).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Під переобладнанням транспортних засобів розуміють зміну типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, які не передбачені нормативно-технічною документацією на цей транспортний засіб, але відповідають правилам, нормативам і стандартам України (ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII).
Йдеться про автомобіль, увезений в Україну як комерційний. Тобто за який під час увезення на митну територію України не було сплачено акцизного податку і який в установленому законодавством порядку подається до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу. Звичайно ж, за умови, що модель авто до переобладнання відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД (моторні транспортні засоби для перевезення вантажів), а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД. За останнім кодом, зокрема, класифікуються автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головно для перевезення людей (окрім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.
За переобладнане авто акцизний податок сплачується за ставками, визначеними в підпункті 215.3.5¹ ПК, які залежать від виду легкового автомобіля, об’єму циліндрів двигуна та строку його використання.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу у легковик є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. І в цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ПК).
ВРІЗ 3
Якщо платнику податку складно самостійно визначити код згідно з УКТ ЗЕД переобладнаного вантажного автомобіля та суму акцизного податку, що підлягає сплаті до здійснення реєстрації такого транспортного засобу, можна звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації. При цьому, крім заяви довільної форми, потрібно буде надати документи про переобладнання транспортного засобу, зокрема документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.
При зверненні ж до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль платники акцизного податку зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (пп. 222.2.4 ПК).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Подорожчали для автовласників транспортні засоби ще й за рахунок підвищення ставок акцизного податку на паливо. Зокрема, на бензини й дизельне паливо ціна зросла з 198 до 202 євро за т, а на пропан (пропан-бутан) — з 44 і аж до 50 євро за т.
Базовим податковим періодом для сплати акцизного податку є календарний місяць (п. 223.1 ПК).
За підсумками місяця, в якому відбулася операція з реєстрації (перереєстрації) виробленого або переобладнаного на митній території України автомобіля, платник податку з підакцизних товарів не пізніше 20-го числа місяця, що настає за звітним, зобов’язаний подати до контролюючого органу за місцем реєстрації податкову декларацію з акцизного податку (п. 223.2 ПК). Форма такої декларації затверджена наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 14.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! При сплаті акцизного податку власником імпортованого переобладнаного транспортного засобу заповненню підлягає загальна частина декларації та розділ Г «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів».
Згідно з пунктом 49.2 ПК обов’язок подавати декларацію з акцизного податку у платника виникає за кожний звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню. Тобто у разі відсутності об’єктів (показників) оподаткування у звітному періоді декларацію за такий звітний період можна не подавати.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Залежно від об’єму двигуна та строку експлуатації починаючи з 01.01.2015 збільшився розмір акцизного податку на легкові автомобілі та кузови до них. І якщо для авто з малокубаторними двигунами зміни чисто символічні (було 1,09 євро, стало 1,094 євро за 1 куб. см), то для авто з більш об’ємними двигунами таке підвищення є відчутнішим. Крім того, підняли ставки акцизу для старих легковиків.
Додатковий імпортний збір
Як відомо, в Україні з 25.02.2015 тимчасово (строком на 12 місяців) на імпортні товари, за винятком «життєво необхідних», введено додатковий збір у розмірі від 5 до 10%.
Зокрема, додатковим імпортним збором протягом цього року обкладатимуться за ставкою 5% ввезені в Україну наземні транспортні засоби товарної групи 87 згідно з УКТ ЗЕД. Це стосується транспорту, що класифікується за такими товарними позиціями:
8701 — трактори (за винятком тракторів товарної позиції 8709);
8702 — моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія;
8703 — автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (окрім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі;
8704 — моторні транспортні засоби для перевезення вантажів;
8705 — моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі);
8711 — мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним двигуном, із колясками або без них; коляски.
ВРІЗ 4
П’ятивідсоткова ставка додаткового імпорт
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
