Нині Міністерство охорони здоров’я України поряд зі своїми основними функціями здійснює централізовані закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення. Аби забезпечити життєво важливими ліками та діагностикою за рахунок держави громадян, які мають найнебезпечніші види захворювань, затверджено низку державних програм та централізованих заходів. Йдеться про 17 програм та централізованих заходів, зокрема щодо боротьби з туберкульозом, ВІЛ/СНІД, онкологією, гемофілією, цукровим діабетом, розсіяним склерозом тощо.
На закупівлю ліків та виробів для реалізації таких програм і заходів щороку виділяють понад 2 млрд. грн. У 2014 році з цією метою МОЗ було передбачено 2,26 млрд. грн., однак зазначена сума покриває лише близько 30% від потреби за найоптимістичнішими розрахунками.
Проте навіть таку суму МОЗ не вдається витратити максимально ефективно. Щороку процедури закупівель супроводжуються скандалами через корупційні зловживання та непрофесійність чиновників. Служба безпеки України повідомляла про мільярдні збитки через завищення цін на ліки під час закупівель. Минулий рік узагалі став провальним для МОЗ, адже через тривалу бездіяльність перші закупівельні процедури були оголошені лише в червні, а завершилося більшість торгів у листопаді — грудні. Для порівняння: у 2013 році у квітні — травні відбувалися уже перші поставки препаратів до закладів охорони здоров’я. Тобто 2014 року через затягування закупівель та їх неналежну організацію багато хворих українців залишилося без життєво необхідних ліків.
Громадською організацією «Центр протидії корупції» зафіксовано відсутність в окремих регіонах протитуберкульозних, антиретровірусних препаратів, ліків для хворих на гемофілію та онкологію.
Наслідки відсутності ліків можуть бути непоправними як для хворого, життя якого опиняється під загрозою, адже окремі захворювання потребують безперервного лікування, так і для національної безпеки держави через ризик розвитку небезпечних епідемій.
Ситуація, що склалася, перетворила МОЗ із центрального органу виконавчої влади з основною функцією формування державної політики у сфері охорони здоров’я на закупівельне агентство та корупційну структуру.
Водночас система закупівель МОЗ є надзвичайно складною. Це довготривалий етап формування потреби із залученням низки підрозділів МОЗ і спеціально утворених груп та комісій, а також процедура самих торгів, де фактично знівельовано роль комітету з конкурсних торгів, адже навіть оцінку пропозицій частково здійснюють робочі групи, а договори про закупівлю укладають уже підпорядковані МОЗ підприємства.
Така система потребує тривалого та глибокого реформування. Але в пацієнтів немає часу на очікування. Тому єдиним шансом на отримання ліків є використання нового для України механізму — залучення до цього процесу міжнародних закупівельних організацій на період реформування сучасної системи. Такий шанс ми отримали завдяки прийняттю Законів України:
- «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів» від 09.04.2015 № 332-VIII»;
- «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» від 19.03.2015 № 269-VIII (діє до 01.04.2019).
Вони передбачають фактично виведення з-під дії Закону України «Про здійснення державних закупівель» закупівель ліків у випадках, коли МОЗ укладає договори із спеціалізованими міжнародними організаціями, як-от:
- Організація Об’єднаних Націй;
- Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association);
- Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents);
- Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility);
- Партнерство у сфері постачання та управління поставками (Partnership for Supply Chain Management).
Це всесвітньо відомі міжнародні установи, які закуповують ліки для урядів таких країн, як, наприклад, Грузія. Величезною перевагою є те, що міжнародні установи працюють безпосередньо із всесвітньовідомими виробниками та отримують істотні знижки через великі обсяги закупівель.
Працюючи на світовому ринку, такі установи не можуть закуповувати ліки за українським законодавством, а використовують власні внутрішні процедури.
Окрім цього, вважаємо, що ці закони дають додаткові переваги, а саме:
- ліки, які закуповуватимуть міжнародні установи, можна буде ввозити на територію України у міжнародній упаковці, що дасть змогу не здійснювати додаткових витрат на виготовлення української упаковки. А це також економія коштів;
- спрощено реєстрацію в Україні препаратів, які закуповуватимуть міжнародні організації, що дасть змогу забезпечити доступ українців до більшої кількості якісних препаратів;
- закуплені міжнародними організаціями ліки та вироби не оподатковуватимуть ПДВ;
- до ввезення на митну територію України таких ліків міжнародними організаціями не буде застосовуватися вимога щодо наявності ліцензії на імпорт, що спрощує процедуру ввезення ліків для таких організацій;
Загалом, ці нововведення дають змогу заощадити близько 42% коштів, забезпечити українців високоякісними ліками та безперервними поставками препаратів. Закони діятимуть до 2019 року. При цьому МОЗ залишиться головним розпорядником бюджетних коштів.
Також беззаперечним бонусом є той факт, що у разі якщо закуплений міжнародною організацією препарат не зареєстровано в Україні (процедура реєстрації сьогодні є обов’язковою для поставок ліків державі), то до нього застосовуватимуть спрощену процедуру реєстрації, строк якої лише 14 днів. Цей механізм полегшить доступ українців до нових якісних ліків, які з різних причин раніше не були доступні.
Для практичної реалізації цього механізму МОЗ потрібно внести зміни до низки підзаконних нормативно-правових актів, укласти відповідні угоди з міжнародними організаціями, надати перелік необхідних ліків та передати відповідні кошти.
Однак, хоча закони і прийнято, невідомо, чи скористається Україна цим шансом уже цього року. Адже поки що МОЗ не надало розробки та не оприлюднило жодного з таких документів. Ба більше, навіть не сформовано переліку необхідних для закупівлі препаратів. Отож допоки хворим українцям лишається лише сподіватися на оперативну роботу профільного міністерства.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
