Суми від’ємного значення ПДВ, які виникли до 01.02.2015, за рішенням платника можуть збільшити розмір суми ПДВ, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, із одночасним збільшенням суми податкового кредиту звітного періоду, у якому було здійснено таке збільшення (пп. «а» п. 33 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України).
Облік залишків від’ємного значення ПДВ
Суми залишків від’ємного значення ПДВ, непогашені станом на 01.02.2015, обліковуються у додатку 2 до декларації з ПДВ до їх повного погашення згідно з вимогами, встановленими у розділі ІX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2015 № 13; далі — Порядок № 966).
Починаючи зі звітного періоду лютий 2015 року (І квартал), суми, що їх обліковують у додатку 2, відображають в розділі IV декларації. Перенесення їх до розділу ІІІ декларації можливе лише за умови збільшення реєстраційної суми ПДВ.
Відповідне рішення платник ПДВ відображає в заяві у додатку 2 до декларації з ПДВ. А скористатися «старим» від’ємним значенням ПДВ у рахунок погашення податкових зобов’язань наступних податкових періодів можливо лише після підтвердження камеральною перевіркою (п. 9-1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабміну від 16.10.2014 № 569).
Зважаючи на те, що строк проведення камеральної перевірки — 30 календарних днів, навряд чи підприємство встигне скористатися цією сумою у наступному звітному періоді.
Водночас у роз’ясненні з цього питання, наданого ДФС у листі від 06.03.2015 № 7796/7/99-99-19-03-02-17, йдеться саме про наступний звітний період.
Виходить, що за умови правильного декларування у лютому підприємство могло скористатися залишками від’ємного значення ПДВ, що виникли до 01.02.2015, у рахунок погашення податкових зобов’язань з ПДВ за березень.
У цій ситуації потрібно було при поданні декларації за лютий заповнити у додатку 2 перед таблицею 1 спеціальне поле, у якому зазначити суму, яку вирішили спрямувати для збільшення реєстраційної суми.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Підтверджену податковим органом реєстраційну суму у декларації за березень зазначають у графі 7 таблиці 1 додатка 2 та переносять до рядка 27 розділу ІV та до рядка 20.2 розділу ІІІ декларації. У такому разі заповнення рядка 20.2 дає змогу повністю чи частково погасити податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані у рядку 18 розділу ІІІ декларації за березень.
Так само підлягають погашенню податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані у декларації за квітень, і так аж до повного використання залишку від’ємного значення ПДВ з додатка 2.
Отже, без збільшення реєстраційної суми скористатися залишком від’ємного значення ПДВ, що виникло до 01.02.2015, у рахунок погашення поточних податкових зобов’язань з ПДВ, не можна. Інакше цей залишок відображатимуть у графі 6 таблиці 1 додатка 2 та у рядку 26 розділу ІV декларації. А з рядка 26 він не потрапить до розділу ІІІ декларації.
Варто зауважити, що Порядок № 966 дає змогу виправити помилки шляхом подання уточнюючого додатка 2, проте не містить вимог щодо його заповнення.
Рекомендації щодо виправлення помилки у додатку 2 надали фахівці ДФС у ЗІР (категорія 101.28).
Проте навряд чи допоможе таке уточнення зараз, коли вже минуло стільки часу.
Як сплатити ПДВ у разі, якщо не змогли скористатися від’ємним залишком
У такому разі задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ платник мав сплатити самостійно.
ВРІЗ
Звітні періоди березень та квітень належать до перехідного періоду, коли реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється без обмеження сумою ПДВ. Тому для сплати ПДВ до бюджету платник мав своєчасно (не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов’язань!) поповнити електронний ПДВ-рахунок у межах суми податкових зобов’язань, задекларованих ним до сплати в бюджет за відповідні звітні періоди.
У разі несвоєчасної сплати ПДВ за ці періоди в інтегрованій картці платника ПДВ обліковується недоїмка, яку варто погасити якомога швидше. Адже у такому разі застосовують штрафні санкції та пеню.
До того ж штрафні санкції і пеню сплачують до бюджету з поточного банківського рахунку платника, а не з ПДВ-рахунку у системі електронного адміністрування.
ВРІЗ
Звернуть увагу
Поповнення електронного ПДВ-рахунку
для сплати ПДВ до бюджету платник здійснює не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов’язань
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
