Обчислюємо лікарняні по-новому

Постанова КМУ від 26.06.2015 № 439 (див. с. ___) виклала у новій редакції Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням(далі — оновлений Порядок № 1266).

Тому істотних змін зазнав, зокрема, порядок нарахування лікарняних. На цьому й зробимо основний акцент.

Лікарняні новації

дні оплати

Лікарняні нараховують на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. Це визначено пунктом 2 оновленого Порядку № 1266. Тобто якщо працівник хворів у вихідні дні, то вони підлягають оплаті.

Таке нововведення позбавить бухгалтера клопоту вираховувати робочі дні для оплати лікарняних.

розрахунковий період

Розрахунковий період становить 12 календарних місяців (з першого по перше число). Звичайно, зміна робочих днів розрахункового періоду на календарні у підсумку зменшить суму нарахованих лікарняних. Але включення вихідних днів під час хвороби до оплачуваних дещо компенсує таку втрату.

Загальним розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 оновленого Порядку № 1266).

У разі перебування працівника у трудових відносинах за останнім основним місцем роботи менше 12 календарних місяців розрахунковим періодом є фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

Якщо працівник перебував у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, то розрахунковим періодом є фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин, виключаються із розрахункового періоду. До таких причин належать:

• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
• відпустка без збереження зарплати.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

ВРІЗ

Через ці нововведення у бухгалтерів виникне проблема із заповненням даних розділу «Довідка про зарплату» листків непрацездатності. Адже у цьому розділі передбачено рядки лише для шести місяців та зазначення кількості робочих днів. Якщо у графі «Кількість робочих днів (годин)» ще можна зазначати календарні дні, то як у цих рядках вмістити інформацію про 12 місяців розрахункового періоду — невідомо.

На жаль, із оновленого Порядку № 1266 зникла норма, що давала змогу підприємствам у разі автоматизованого ведення обліку не заповнювати цей розділ. Такі підприємства мали право додавати розрахунок середньої зарплати, засвідчений підписом керівника та головного бухгалтера та скріплений печаткою. Тож ця проблема буде доволі гострою.

Сподіваємося, МОЗ не забариться із своїми роз’ясненнями з цього приводу.

середня зарплата

За новими правилами середньоденна зарплата для нарахування лікарняних обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку було нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Тепер немає обмеження щодо пропорційного включення заохочувальних та компенсаційних виплат разового характеру. Такі виплати включають до розрахунку середньої зарплати при нарахуванні лікарняних у повному розмірі.

Суму лікарняних за рахунок коштів роботодавця та ФСС з ТВП обчислюють шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. Розмір денної виплати встановлюється у відсотках середньоденної зарплати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством (п. 2 оновленого Порядку № 1266).

Середня зарплата визначається з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку, у разі:

• відсутності з поважних причин заробітку працівника у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку;
• настання страхового випадку у перший день роботи.

У разі невстановлення посадового окладу розрахунок проводять виходячи з розміру мінімальної зарплати (або її частини) на день настання страхового випадку.

До того ж середньоденну зарплату за один календарний день визначають шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної зарплати або їх частини (якщо особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної зарплати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Підставою для обчислення лікарняних та допомоги по вагітності та пологах є дані звіту з ЄСВ (п. 32 оновленого Порядку № 1266).

Лікарняні за рахунок роботодавця та ФСС з ТВП за страхового стажу менше шести місяців нараховують за одним порядком відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

страховий стаж

Як і раніше, розмір лікарняних залежатиме від страхового стажу.

У загальному порядку допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

• 50% середньої зарплати — застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
• 60% середньої зарплати — застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
• 70% середньої зарплати — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
• 100% середньої зарплати — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої зарплати і не залежить від страхового стажу.

Такі розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено статтею 24 Закону № 1105.

Лікарняні за рахунок роботодавця оплачуються також залежно від страхового стажу в розмірах, встановлених статтею 24 Закону № 1105. Такі умови оплати лікарняних за рахунок роботодавця визначені пунктом 5 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця. Цей порядок затверджено постановою КМУ від 26.06.2015 № 440 (див. с. ___).

Завдяки цій постанові бухгалтери вже не стоятимуть на роздоріжжі із запитанням, у якому розмірі оплачувати перші п’ять днів тимчасової непрацездатності.

А горезвісна постанова КМУ від 06.05.2001 № 439 втратить чинність.

оплата перших п’яти днів непрацездатності

В оновленому Порядку № 1266 уточнили, що при оплаті перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця застосовуються обмеження у разі, якщо страховий стаж менший ніж шість місяців протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку.

підсумований облік робочого часу

Тепер не потрібно буде визначати середньогодинну зарплату для обчислення суми лікарняних при їх нарахуванні працівникам, робочий час яких підсумовується. Адже в оновленому Порядку № 1266 немає й згадки про підсумований облік робочого часу. Тож таким працівникам нарівні з іншими нараховуватимуть лікарняні на календарні дні виходячи з річного розрахункового періоду.

лікарняні для сумісників

У пункті 30 оновленого Порядку № 1266 чітко прописано порядок нарахування лікарняних сумісникам. А саме: обчислюючи лікарняні сумісникам, середню зарплату визначають окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначають за кожним місцем роботи окремо.

Зауважимо, у такому разі сумарна зарплата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Допомога по вагітності та пологах

Так само, як і при нарахуванні лікарняних, дванадцятимісячний розрахунковий період потрібно використовувати і обчислюючи допомогу по вагітності та пологах. А от кількість днів оплати допомоги по вагітності та пологах не зміниться. Адже таку допомогу і так виплачують за календарні дні (ст. 25 Закону № 1105).

Допомога по безробіттю

Враховуючи виплати за останніх 12 календарних місяців, що передують реєстрації особи в Державній службі зайнятості, обчислюватимуть і допомогу по безробіттю. При цьому уточнено, що у розрахунковий період не враховуватимуть повні місяці перерви страхового стажу через поважні причини, зазначені у частині першій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ.

ПІДВЕРСТКА

Інші соцвиплати

Відтепер підприємства не видаватимуть довідки про середню зарплату для:

• призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, у зв’язку з вагітністю та пологами;
• розрахунку виплат на випадок безробіття та страхових виплат.

Середня зарплата для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та профзахворюванням та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 31 оновленого Порядку № 1266).

У разі відсутності у реєстрі всіх необхідних відомостей органи Фонду соціального страхування звертаються до роботодавця для надання таких відомостей. Форма довідки наведена у Додатку до оновленого Порядку № 1266.

Наостанок зазначимо, що в оновленому Порядку № 1266 немає прикладів розрахунку лікарняних, допомоги по вагітності та пологах, допомоги по безробіттю тощо. Відповідно до другого абзацу пункту 34 оновленого Порядку № 1266 приклади будуть затверджені Мінсоцполітики окремо.

Розглянемо нарахування лікарняних за новими правилами.

Приклад 1. Нараховуємо лікарняні працівнику, який перебуває у трудових відносинах більше 12 місяців

У ТОВ «Мрія» 1 квітня 2013 року було прийнято Масло В. К. на посаду водія з посадовим окладом 3000,00 грн. Страховий стаж працівника — 12 років.

17 липня 2015 року Масло М. К. приніс листок непрацездатності, відповідно до якого хворів з 10 по 16 липня 2015 року.

Приклад 2. Нараховуємо лікарняні працівнику, який не працював у розрахунковому періоді деякий час з поважних причин

У ТОВ «Мрія» 1 квітня 2014 року було прийнято Хавхун Н. К. на посаду технолога з посадовим окладом 6000,00 грн. 17 липня 2015 року він приніс листок непрацездатності, відповідно до якого він хворів з 10 по 15 липня 2015 року. Але у липні 2014 році він перебував у відпустці без збереження зарплати з 20 по 27 липня.

Приклад 3. Нараховуємо лікарняні працівнику, який захворів у перший день роботи

У ТОВ «Мрія» 10 липня 2015 року було прийнято Хомко Р. О. за переведенням на посаду директора департаменту з посадовим окладом 12 000,00 грн. Але з 10 липня 2015 року по 16 липня 2015 року він хворів. Страховий стаж Хомко Р. О. становить 13 років.

ВРІЗ

Важливо

Святкові та неробочі дні з розрахункового періоду виключати не потрібно

ПІДВЕРСТКА