«Друге пришестя» перехідного періоду
? Продавець зареєстрував податкову накладну в ЄРПН на 16-й день. Які наслідки несвоєчасної реєстрації та чи має покупець право на податковий кредит?
Граничний термін реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) становить 15 календарних днів з дати їх складання (п. 201.10 Податкового кодексу України; ПК).
Проте зазначений 15-денний термін реєстрації в ЄРПН не застосовують для податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01.07.2015 по 30.09.2015 включно (п. 39 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).
У цей період встановлені такі терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН:
- податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця, підлягають реєстрації в ЄРПН до спливу останнього дня (включно) місяця, в якому їх було складено;
- податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, що настає за місяцем, в якому вони були складені.
У разі порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних чи розрахунків коригувань, складених до 01.10.2015, штрафи у розмірі 10%, 20%, 30% і 40%, встановлені пунктом 120-1.1 ПК, не застосовують (п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).
Отже, платник ПДВ має право на податковий кредит за податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН на 16-й день після її складання.
Згідно з пунктом 198.6 ПК суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, належать до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН. Якщо такий строк не порушено, — у тому звітному періоді, коли було складено податкову накладну.
Формування податкового кредиту за минулорічною податковою накладною
? Чи можна включати до податкового кредиту податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН у період з 01.08.2014 по 31.07.2015?
Насамперед звертаємо увагу, що підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, заповнена без порушень та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Таку вимогу містить пункт 201.10 Податкового кодексу України (ПК).
Водночас згідно з пунктом 198.6 ПК у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, належать до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Звертаємо увагу, що до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII (далі — Закон № 643) зазначений термін становив 180 календарних днів.
З огляду на зазначене, податкові накладні та розрахунки коригування до них, які станом на 29.07.2015 (дата набрання чинності Законом № 643) не були зареєстровані в ЄРПН та за якими станом на зазначену дату сплив граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (тобто з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015. Відповідно, ці податкові накладні не можуть бути включені до складу податкового кредиту.
У разі якщо податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН, то починаючи з 29.07.2015 дозволяється включати до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, з дати складення яких минуло не більше 365 календарних днів.
Зведена податкова накладна на умовне постачання
? Підприємство отримало від постачальника товари, які не буде використовувати у господарській діяльності. На кого має бути виписана зведена податкова накладна?
У разі використання товарів, за якими суми ПДВ попередньо були включені до податкового кредиту, не в господарській діяльності, підприємство-покупець зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання виходячи з вартості придбання цих товарів. Для цього не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду складають зведену податкову накладну (п. 198.5 Податкового кодексу України; ПК).
Вимоги щодо складання зведеної податкової накладної встановлено у пунктах 9 та 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 № 1129, із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 13).
У верхній лівій частині такої податкової накладної роблять відповідну помітку «×» та зазначають тип причини 13 — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
У рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображають умовний ІПН «400000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.
Тобто зведену податкову накладну у цьому випадку складає покупець на самого себе. Відрізняється така податкова накладна від решти типом причини та тим, що покупець при заповненні даних покупця зазначає не власний ІПН, а умовний.
Зведена податкова накладна, складена покупцем на так зване умовне постачання у разі використання ним товарів у негосподарській діяльності, реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних та залишається у нього.
Податкові накладні за операціями з неплатниками ПДВ
? Як складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій при постачанні товарів за готівку кінцевому споживачеві або за безготівковим розрахунком неплатнику ПДВ?
Правила складання податкових накладних платниками ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер, встановлені у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 № 1129, із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 13), та у пункті 201.4 Податкового кодексу України (ПК). До того ж ритмічним характером постачання вважають постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
У разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводять через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій.
У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, за безготівковим розрахунком не зареєстрованим платниками ПДВ покупцям, можна складати зведену податкову накладну раз на місяць. Причому у цій податковій накладній дозволяється враховувати весь обсяг постачання товарів/послуг протягом місяця усім покупцям —неплатникам ПДВ, з якими постачання мають такий характер. Зведену податкову накладну складають не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання.
Підсумкові і зведені податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видаються покупцям — неплатникам ПДВ.
У верхній лівій частині таких податкових накладних роблять відповідну помітку «×» та зазначають тип причини: 02 — постачання неплатнику податку, 11 — складена за щоденними підсумками операцій.
Крім того, у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображають умовний ІПН «100000000000».
ПДВ на основні засоби як внеску до статутного капіталу
? Засновник підприємства — юридична особа здійснив внесок у статутний капітал основними засобами. Вартість переданих основних засобів нижча за балансову. З якої вартості нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ?
Операцію із внесення платником ПДВ основних засобів до статутного капіталу інших юридичних осіб прирівнюють до постачання, а отже, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставкою 20%.
База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається згідно з вимогами пункту 188.1 Податкового кодексу України (ПК), виходячи з їх договірної вартості.
Зазначена норма наголошує, що база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).
З огляду на викладене, якщо у підприємства-засновника ведеться бухгалтерський облік основних засобів, то при їх передачі як внеску до статутного капіталу іншого підприємства податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються виходячи із залишкової вартості цих основних засобів на дату їх передачі.
У разі якщо передача основних засобів здійснюється за ціною, нижчою за їх залишкову вартість, підприємство-засновник має скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних дві податкові накладні:
- одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни основних засобів, за якою здійснюється внесок до статутного капіталу;
- другу — на суму, розраховану виходячи з перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.
Вимоги щодо складання таких податкових накладних містять пункти 9 та 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 № 1129, із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 13).
У верхній лівій частині податкової накладної, яка складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною переданих як статутний капітал основних засобів, роблять відповідну помітку «×» та зазначають тип причини 16 — складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання.
Таку податкову накладну отримувачу не надають. Водночас у рядках цієї податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (у цьому разі — засновник) зазначає власні дані.
Уточнюємо податковий кредит з ПДВ протягом 1095 днів
? У травні 2015 року подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за грудень 2014 року, у якому уточнювався податковий кредит за березень 2014 року. Чи можуть податківці при перевірці не визнати та зняти податковий кредит та на якій підставі?
Загальні правила виправлення самостійно виявлених помилок встановлено у пункті 50.1 Податкового кодексу України (ПК).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. До того ж стаття 102 ПК визначає, що строк давності складає 1095 днів, які настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Крім того, звертаємо увагу, що згідно з пунктом 198.6 ПК право на податковий кредит до 01.01.2015 зберігалось за платником протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Тобто податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року (починаючи з 01.01.2014), могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року.
Починаючи з 01.01.2015 платники ПДВ, які станом на зазначену дату не включили до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, складеними з 01.01.2014 по 31.12.2014, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту щодо таких податкових накладних шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, але з урахуванням строку давності 1095 днів.
Тобто за звітний період березень 2014 року уточнюючий розрахунок може бути подано не пізніше ніж через 1095 днів, починаючи з 20.04.2014 (вихідний день — переноситься на 21.04.2014), за грудень 2014 року — не пізніше ніж через 1095 днів, починаючи з 20.01.2015.
Зазначене стосується податкових накладних, складених у 2014 році як в електронному, так і в паперовому вигляді, а також як зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), так і тих, що за правилами, чинними до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.
Зв’язок між від’ємним значенням ПДВ та податковою перевіркою
? Підприємство декларує від’ємне значення з ПДВ у рядку 24 декларації з ПДВ. За якого від’ємного значення ПДВ виникає потреба проведення податкової перевірки?
Подання платником ПДВ декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємним значенням з податку ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., є підставою для проведення документальної позапланової перевірки (пп. 78.1.8 Податкового кодексу України; ПК).
Проте пункт 37 підрозділу 2 розділу ХХ ПК встановлено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 01.07.2015.
Із 01.07.2015 призупиняють чинність зазначеного підпункту 78.1.8 ПК.
Крім того, цією нормою зупинено й дію пунктів 200.11 та 200.14 ПК, згідно з якими до 01.07.2015 дозволяли проводити документальні позапланові виїзні перевірки платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства. А також у разі, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявив невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.
Зазначене свідчить, що на сьогодні немає зв’язку між заявленим у декларації від’ємним значенням ПДВ та можливістю проведення перевірки контролюючим органом у зв’язку з цим. Проте, попри мораторій на перевірки, привід податківці завжди знайдуть. І для цього не обов’язково декларувати від’ємне значення ПДВ.
Наприклад, згідно з пунктом 201.10 ПК виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
