Ділова активність українських суб’єктів господарювання у зовнішньоекономічній сфері дедалі зростає. Це, своєю чергою, зумовлює необхідність лібералізації валютного законодавства, умов обігу інвалюти і водночас запровадження справедливого валютного контролю з боку держави. І саме НБУ сприяє сучасним змінам у валютному регулюванні. Яким саме — дізнайтеся тут і зараз
Першим кроком назустріч суб’єктам господарювання стала постанова Правління НБУ від 22.02.2017 № 13 (далі — Постанова № 13). Попри свій «нещасливий» номер цей документ вивів з-під обов’язкового продажу на МВРУ кошти в інвалюті, що надходять у вигляді грошового забезпечення (гарантійний внесок, застава, завдаток, депозит, гарантія) участі нерезидента в аукціонах/торгах/тендерах (п. 2 постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.2016 № 410; далі — Постанова № 410).
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Покращено умови валютного ринку
Водночас Постанова № 13 скасувала грошове забезпечення пропозиції (гарантія, застава, завдаток, депозит) з метою участі нерезидента у конкурсних торгах під час здійснення державних закупівель. У такий спосіб пункт 2 Постанови № 410 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства про публічні закупівлі.
НБУ визначив безстрокову дію Постанови № 410, крім її пункту 1, який для розрахунків за експортно-імпортними операціями встановляє правило «120 календарних днів», та пункту 2 цієї Постанови. Обидві норми діятимуть до 16.06.2017 включно.
Завдяки Постанові № 13 збільшено загальну суму коштів в інвалютах, що розміщені на поточних і депозитних рахунках клієнта, на балансових рахунках 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання» як грошове забезпечення (покриття) клієнта за гарантіями/контргарантіями/резервними акредитивами, — з 25 000 доларів США (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до відповідних валют) до 100 000 доларів США. Це вельми важливо, бо уповноважений банк не має права купувати інвалюту за дорученням клієнта-резидента (крім фізособи), який має таке інвалютне грошове забезпечення (покриття) в уповноваженому банку (пп. 14 п. 6 Постанови № 410).
Крім Постанови № 13, у редагуванні Постанови № 410 активну участь взяли інші постанови Правління НБУ:
- від 23.02.2017 № 14, яка зняла заборону на здійснення фізособами операцій у готівковій формі на підставі індивідуальних ліцензій НБУ;
- від 14.03.2017 № 21 (далі — Постанова № 21). Цей документ набирає чинності 22.03.2017, а його головна мета — приведення окремих норм Постанови № 410 у відповідність до змін, пов’язаних із проведенням банками аналізу та перевірки документів про фінансові операції клієнтів і формуванням реєстрів операцій з купівлі/перерахування за межі України інвалюти або перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів.
Збільшено загальну суму
грошового забезпечення (покриття) до 100 000 доларів США
Крім того, Постанова № 21 оновила підпункт 11 пункту 6 Постанови № 410. Відтепер гривні з рахунку 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку» уповноважений банк може перераховувати для купівлі інвалюти. Звісно, якщо НБУ не висуває вимоги надати висновки/документи/інформацію про заборону здійснювати надалі окремі операції клієнта.
Постанова № 21 забороняє уповноваженим банкам купувати/перераховувати інвалюту або гривні за кордон з моменту отримання від НБУ такої заборони. Раніше банк не мав права купувати інвалюту за відсутності спецільного повідомлення НБУ та/або вимоги НБУ надати висновки/документи/інформацію стосовно операції клієнта.
Індивідуальні ліцензії на закордонні інвестиції
Інвестування за кордоном стає дедалі більш популярним. Але існують певні обмеження щодо закордонних інвестицій. Їх встановлює Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затверджена постановою Правління НБУ від 16.03.1999 № 122 (далі — Інструкція № 122). Нещодавно такі обмеження було розширено постановою Правління НБУ від 21.02.2017 № 12 (далі — Постанова № 12).
Ліцензія не потрібна
для розрахунків на території України у гривнях з метою придбання права власності на об’єкти інвестицій за кордон
Так, підстави для відмови у видачі ліцензії, внесення змін і доповнень до неї, для тимчасового призупинення розгляду клопотання резидента про видачу ліцензії наведено в пункті 4.1 Інструкції № 122. Такими підставами, зокрема, вважають невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства України; виявлення у цих документах недостовірної інформації. Постанова № 12 розширила перелік підстав для відмови, додавши виявлення у поданих документах інформації про те, що учасником операції з інвестування за кордон або особою, на користь чи в інтересах якої провадять цю операцію, є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) у країні, яку ВРУ визнала державою-агресором (державою-окупантом).
Пізніший норматив — постанова Правління НБУ від 23.02.2017 № 14 (далі — Постанова № 14), навпаки, спростила порядок отримання ліцензії. У ній визначено, що не потребує індивідуальної ліцензії НБУ проведення розрахунків:
- між суб’єктами інвестицій на території України у гривнях з метою придбання права власності на об’єкти інвестицій за кордоном;
- між фізичними особами, які не є підприємцями, з нерезидентами за кордоном з метою здійснення інвестицій (крім переказу коштів з цією метою з України за кордон).
Розміщення валютних цінностей резидентів на закордонних рахунках
Загалом правила розміщення інвалюти за кордоном регулює Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004 № 485 (далі — Положення № 485).
Цей документ упродовж останніх місяців зазнав коригувань. Найбільш суттєві зміни внесено Постановою № 14. Зокрема, вилучено пункт 1.10 Положення № 485, який вимагав наявності у фізособи ліцензії для розміщення валютних цінностей на рахунку, відкритому нею під час нетривалого (менше ніж 183 дні поспіль) перебування за кордоном. Тож відтепер фізособи можуть розміщувати на закордонних рахунках іноземну валюту із джерелом походження за межами України без індивідуальних ліцензій НБУ. Також без ліцензій НБУ фізособи можуть розміщувати на закордонних рахунках кошти, отримані за межами України як заробітна плата, стипендія, пенсія, аліменти, дивіденди тощо.
Особливості здійснення валютних операцій
Особливості здійснення деяких валютних операцій регулює однойменна постанова Правління НБУ від 23.02.2015 № 124 (далі — Постанова № 124). Вона останнім часом також зазнала змін.
Але спочатку нагадаємо, що до появи постанови Правління НБУ від 14.03.2017 № 22 (далі — Постанова № 22) заборона на купівлю уповноваженими банками інвалюти за дорученням клієнтів за рахунок коштів у гривні, залучених цими клієнтами у формі кредиту, не поширювалася лише на одну операцію. А саме, на виконання фізичними особами за рахунок кредитних коштів у гривні зобов’язань перед уповноваженим банком-кредитором за договором споживчого кредитування в інвалюті.
Заборона використовувати
кредитні гривні не поширюється на суб’єктів господарювання — резидентів України, що залучили їх під державну гарантію
Постанова № 22 передбачає, що заборона на використання кредитних гривень не поширюється також на кредитні кошти у гривнях суб’єкта господарювання — резидента України, що залучені ним під державну гарантію з метою фінансування затверджених КМУ програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави. Постанова № 22 набрала чинності 16.03.2017.
Аналіз і перевірка документів під час здійснення фіноперації
Аналіз і перевірка документів відбуваються з огляду на вимоги Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.08.2016 № 369 (далі — Положення № 369).
Положення № 369 зобов’язує уповноважені банки всебічно аналізувати і перевіряти документи (інформацію) про фіноперації клієнтів банку і відомості про їх учасників, що є підставою для:
- купівлі інвалюти з метою перерахування за межі України;
- перерахування інвалюти за межі України;
- перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в банках;
- перерахування коштів на користь нерезидентів через філії банків, відкриті на території інших держав.
Утім, є фіноперації, на які вимоги Положення № 369 (крім купівлі/перерахування інвалюти за межі України з метою повернення іноземному інвестору дивідендів) не поширюються. Їх перелік наведено в пункті 4 цього документа. Зокрема, якщо сума фіноперації не перевищує 150 тис. грн або суму в інвалюті, банківських металах, інших активах, що еквівалентна 150 тис. грн (за винятком випадків наявності ознак дроблення сукупності пов’язаних відповідних фінансових операцій), норми Положення № 369 не застосовують.
Що цікаво, Положення № 369 оперує поняттям «індикатор(и) ризикової фінансової операції». Це встановлена НБУ ознака чи сукупність ознак фіноперацій, учасників фіноперацій та їх намірів/дій, що дають змогу виявляти ризикові фіноперації.
Перелік таких індикаторів наведено у додатках 1 та 2 до Положення № 369. Усі вони призначені встановлювати економічну доцільність фіноперації, достатність фінансових можливостей для її здійснення і пов’язані з документальним підтвердженням джерел походження коштів (активів) клієнта.
Серед індикаторів ризику є, наприклад, індикатор із назвою: «Обсяг фінансових операцій не збігається з обсягами звичайної ділової активності клієнта» (гр. 2 додатка 1 до Положення № 369). Базисом для підтвердження наявності (або відсутності) такого індикатора є документи, які містять інформацію про фінансовий стан клієнта банку — сторони фіноперації. Йдеться про баланс, звіт про фінансові результати, податкову декларацію, додатки до податкової декларації, іншу фінзвітність.
До того ж пункт 5 Положення № 369 передбачає, що аналіз і перевірку документів працівники банку провадять до моменту здійснення фіноперації (наміру її здійснення) і до моменту подання документів до НБУ з огляду на вимоги законодавства України у сфері валютного регулювання та валютного контролю. Тож погодьтеся, що Положення № 369 — вельми цікавий документ, який варто знати.
Копій документів
не надсилають, якщо НБУ реєструє зміни до кредитного договору, що стосуються зниження процентної ставки
Зокрема, пунктом 17 Положення № 369 передбачено таке. Під час опрацювання документів клієнта, необхідних для реєстрації (внесення змін до реєстрації/нової реєстрації) в НБУ кредитного договору з нерезидентом, банк може виявити наявність індикаторів ризикової фінансової операції, визначених у додатку 2 до Положення № 369. Наприклад, сума кредитного договору/договору позики перевищує 500 000 доларів США або еквівалентну суму в іншій інвалюті за крос-курсом НБУ на день надходження цих документів. У такому разі банк має надіслати до НБУ копії всіх підтвердних документів, поданих резидентом-позичальником до обслуговуючого банку для реєстрації договору (змін до договору), висновок, анкету резидента-позичальника і додаткові документи, визначені у додатку 2 до Положення № 369.
Від 22.03.2017 почнуть працювати зміни, внесені до Положення № 369 постановою Правління НБУ від 02.03.2017 № 18. І відтоді банк не надсилатиме таких копій, якщо реєстрації в НБУ потребують зміни до кредитного договору, які стосуються винятково:
- зниження розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших встановлених відповідним договором платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, позикою;
- переходу резидента-позичальника на обслуговування до іншого уповноваженого банку;
- зміни юридичної адреси позичальника;
- пролонгації строку кредиту, позики.
Ми лише окреслили новації НБУ, адже їх чимало. Ба більше, НБУ надалі продовжуватиме лібералізацію валютного ринку. Зокрема, передбачає наступне зменшення розміру обов’язкового продажу інвалюти. Тож будемо оперативно інформувати вас про всі подальші зміни у банківській сфері.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
