При винесенні рішення про поновлення працівника на роботі суд одночасно ухвалює рішення про виплату працівникові середньої зарплати за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік (ст. 235 Кодексу законів про працю України). Але якщо заяву про поновлення на роботі розглядають більше одного року не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середньої зарплати за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з абзацом п’ятим пункту 6 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести у своєму рішенні розрахунки, з яких він визначав суми стягнення. Оскільки справляти і сплачувати ПДФО, ЄСВ та військовий збір — це обов’язок роботодавця, у резолютивній частині судового рішення визначають суму без їх утримання.
Податок на доходи фізичних осіб
Як відомо, оподаткування ПДФО регулює розділ ІV Податкового кодексу України (ПК). Зокрема, підпункт 163.1.1 ПК визначає, що об’єктом оподаткування ПДФО є загальний місячний оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
До загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включають доходи у вигляді зарплати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (пп. 164.2.1 ПК).
Водночас під час оподаткування зарплати база оподаткування ПДФО зменшується на суму ЄСВ, страхових внесків до накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачують за рахунок зарплати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ПК).
Відповідно до підпункту 168.1.1 ПК податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок. Тобто саме роботодавець виступатиме податковим агентом при нарахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Під час оподаткування потрібно застосовувати ставки ПДФО, визначені у статті 167 ПК.
Вріз 1
Нагадаємо, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратного розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році — 12 180 грн.), для оподаткування зарплати ставка ПДФО становить 15%. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної зарплати, до суми такого перевищення застосовують ставку ПДФО 20% (п. 167.1 ПК).
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО у вигляді зарплати, є роботодавець, який виплачує такі доходи (п. 171.1 ПК).
Зауважимо, податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені нормами ПК для платників податків (п. 18.2 ПК).
Військовий збір
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК (пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
Згідно з пунктом 163.1 ПК об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До нього включають, зокрема, доходи у вигляді зарплати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (пп. 164.2.1 ПК). Тож середня зарплата за час вимушеного прогулу підлягає оподаткуванню військовим збором. Ставка збору — 1,5% від об’єкта оподаткування (пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК). Нарахування, утримання та сплату (перерахування) збору до бюджету здійснюють у порядку, визначеному у статті 168 ПК(пп. 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК).
Вріз 2
Отже, роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати ПДФО і військового збору з доходу у вигляді середньої зарплати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Військовий збір запроваджено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 № 1621-VII, який набрав чинності з 03.08.2014. У листі ДФС від 08.09.2014 № 3095/6/99-99-17-03-03-15 роз’яснено, що суми доходів, нараховані після 03.08.2014 за період до 03.08.2014, підлягають оподаткуванню військовим збором на загальних підставах. Тож нарахована середня зарплата за час вимушеного прогулу у 2015 році за періоди до 03.08.2014 оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.
Єдиний соціальний внесок
Пункт 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464) визначає, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі. Такі виплати визначають відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР.
Вріз 3
Наголошуємо: частиною другою статті 7 Закону № 2464 передбачено, що для осіб, яким згідно з рішенням суду нараховано середню зарплату за вимушений прогул, ЄСВ нараховують на суму, що визначається шляхом ділення зарплати на кількість місяців, за які вона нарахована.
Тож дохід у вигляді середньої зарплати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу, є базою для нарахування та утримання ЄСВ.
Отже, з нарахованої на підставі рішення суду середньої зарплати за час вимушеного прогулу потрібно утримати ПДФО та військовий збір, а також нарахувати та утримати ЄСВ.
Вріз 1
Зверніть увагу
Середню зарплату, нараховану на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу, оподатковують ПДФО за ставкою 15% (20%)
Вріз 2
Зверніть увагу
Виплати за час вимушеного прогулу оподатковують військовим збором за ставкою 1,5%
Вріз 3
Важливо
Виплати за час вимушеного прогулу є базою для нарахування та утримання ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
