Вітчизняним постачальникам уже затісно в Україні. Комісійна торгівля за продажу товарів за кордон набирає обертів. Облік і деталі оподаткування «експортної» комісії в комітента і комісіонера мають свою специфіку. У цій статті дамо раду проблемам у комітента. А проілюструємо практичним «комісійним» прикладом.
Договір комісії — популярна посередницька угода, якою часто користуються й у зовнішньоекономічній діяльності. Трохи ускладнимо умови «комісійної» задачі: український комісіонер за дорученням українського комітента продає товари за кордон нерезидентові. Отож розглянемо облік та оподаткування, так би мовити, «експортної» комісії у комітента.
Бухгалтерський облік
Класичне правило комісійної торгівлі — «під час передачі товару комісіонерові право власності на товар залишається в комітента» — поширюється і на комісію за експортного продажу товарів. Тому товари й надалі перебувають на балансі комітента у складі запасів, що їх обліковують на субрахунку 283 «Товари на комісії». Аналітичний облік таких товарів комітенти ведуть так само, як у разі стандартної «гривневої» комісії на території України: окремо за найменуваннями товарів та окремо за комісіонерами.
«Комісійна» класика також зберігається щодо визнання доходу від реалізації товарів. Тобто комітент визнає дохід від реалізації товарів на дату їх продажу, зазначену у звіті комісіонера. Саме на цю дату комітент передає покупцеві ризики й вигоди, пов’язані з товаром, далі товар не контролює, але має достовірну оцінку доходу від його реалізації та суму майбутніх економічних вигод (п. 8 П(С)БО 15 «Дохід»). Підстави для цього ті самі, що й за стандартної «гривневої» комісії — звіт комісіонера, який засвідчує факт передачі товару покупцеві й містить сумове вираження доходу від його реалізації. На цю саму дату у складі витрат комітент відображає і собівартість реалізованих товарів.
Далі — про некласичні нюанси комісії, притаманні лише «експортній» комісії, але водночас такі рідні для будь-якої валютної операції. Маємо на увазі особливості обліку операцій за зовнішньоекономічними договорами, які передбачені П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Так, статті балансу, виражені в іноземній валюті, перераховують у національну за курсом НБУ. При цьому немонетарні статті перераховують у гривні один раз під час первісного визнання активу, зобов’язання, власного капіталу, доходів і витрат. Монетарні перераховують ще й на дату балансу і на дату господарської операції, зокрема, погашення заборгованості. Монетарними є статті, які передбачають отримання грошей (їх еквівалентів).
Увага: дебіторська заборгованість покупця-нерезидента є монетарною статтею балансу, тому на кожну дату балансу та на дату погашення такої заборгованості визначають курсові різниці
Іноземну валюту у валюту звітності (гривню) перераховують так:
- аванси в іноземній валюті під час включення до складу доходу звітного періоду перераховують у гривні за курсом НБУ на початок дня одержання авансу. Якщо аванс отримують частинами, під час відвантаження продукції дохід визнають із застосуванням курсу на дату отримання кожної частини (п. 6 П(С)БО 21);
- суми наступної плати за експортовані товари переводять у гривні за курсом НБУ на початок дня дати відвантаження товарів нерезидентові (п. 5 П(С)БО 21).
Дебіторська заборгованість покупця-нерезидента є монетарною статтею балансу. Тому на кожну дату балансу і на дату погашення такої заборгованості визначають курсові різниці (п. 8 П(С)БО 21). Такі курсові різниці відображають у складі інших операційних доходів (витрат). Разом із цим кредиторська заборгованість, що виникає за попередньою оплатою, є немонетарною статтею, тому щодо неї курсових різниць не виникає.
Суму комісійної винагороди включають до витрат на збут комітента в періоді складання акта виконання посередницьких послуг. Авансова оплата комісійної винагороди не впливає на витрати комітента.
Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК). Чинна редакція ПК не передбачає будь-яких коригувань, пов’язаних із комісійними операціями.
Тож для комітента об’єкт оподаткування податком на прибуток є фінрезультат, визначений за правилами бухобліку. Жодних додаткових податково-прибуткових «комісійних» сюрпризів немає. Звісно, якщо такоий платник не проводить інших операцій.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
