Проведений вебінар з ПДВ виявив поділ актуальних запитань стосовно ПДВ: 80% «кодових» та 20% «некодових». Кодові запитання «Головбух» уже детально розглянув*. Та оскільки не одними «кодами» живе платник ПДВ — йдемо далі.
* Читайте публікацію Н. Чернюк «Ніщо не вічне..., окрім запитань про коди у податкових накладних»
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Що таке додаток 1 та з чим його «подають»
У яких випадках та як платники ПДВ мають заповнювати додаток 1 до податкової накладної? Чи потрібно його реєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН)?
Додаток 1 до податкової накладної** складають, якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості. До прикладу, у разі постачання набору/комплекту (далі — набір), коли в договорі купівлі-продажу узгоджено загальну вартість набору та не зазначено вартості на окремі складові, що до нього входять. Тобто предметом договору є продаж набору.
** Форми податкової накладної, додатків 1 та 2 до неї затверджені наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.
У цьому випадку у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» розділу Б податкової накладної зазначають номенклатуру товарів, які входять до набору, та у графі 3.1 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» — код УКТ ЗЕД товарних позицій.
У додатку 1 до такої податкової зазначають перелік (номенклатуру) поставлених товарів, що входять до набору, і в повній вартості враховують їх у податковій накладній і загальних податкових зобов’язаннях (абз. 2 п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307; далі — Порядок № 1307).
Так, під час постачання окремих частин комплекту, наприклад, офісних меблів, для якого встановлена одна ціна без розподілу між частинами комплекту, у додатку 1 до податкової накладної зазначають:
- у графі 2 — найменування окремих частин комплекту, що поставлені;
- у графі 3.1 — код УКТ ЗЕД цих частин комплекту;
- у графі 9 — одиницю виміру поставлених частин (шт.);
- у графі 10 — кількість кожного найменування окремої частини комплекту;
- у графах 11, 12 — аналогічні дані щодо невідвантажених частин комплекту офісних меблів (за остаточного постачання частин цього комплекту графи 11, 12 не заповнюють);
- у графах 4-8 — дані щодо повного постачання комплекту, зокрема, у графі 8 проставляють вартість повної поставки, яку відображають у податковій накладній та враховують у загальних податкових зобов’язаннях. Тобто графа 8 додатка 1 є сполучною ланкою між податковою накладною та додатком 1.
Під час отримання попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості, додаток 1 до податкової накладної не заповнюють, а виписують лише податкову накладну на частину отриманої попередньої оплати, яку і враховують у податкових зобов’язаннях.
Наприклад, у випадку отримання попередньої оплати за вказаний комплект меблів платник ПДВ заповнює податкову накладну, у графі 6 якої зазначає дробове число, розраховане як відношення суми отриманої попередньої оплати до загальної вартості комплекту меблів.
У разі якщо після отримання попередньої оплати за товари, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткове постачання товарів, податкову накладну виписують на різницю між повною вартістю товарів та отриманою попередньою оплатою, а додаток 1 заповнюють на підставі переліку (номенклатури) частково поставлених товарів.
Зауважимо, що додаток 1 не вважають окремим від податкової накладної документом і в ЄРПН не реєструють. Адже форма додатка 1 не передбачає наявності порядкового номера та інших обов’язкових реквізитів, зазначених у податковій накладній.
У додатку 1 обов’язково заповнюють номер і дату складання податкової накладної, до якої його складають. Додаток 1 виконує довідкову функцію, оскільки містить інформацію про поставлену частину товару і ту, яку постачальник ще має поставити.
Одвічне питання округлення ціни
Чи можна у графі податкової накладної «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість» зазначати більше ніж два знаки після коми? Та чи штрафують за неправильне округлення у цій графі? Адже не підіймається рука ставити 5,0006 пляшки, а от ціна у розмірі 20,0056 грн має більш прийнятний вигляд.
Усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюють у гривні з копійками. Графу 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість» заповнюють у гривні з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством (п. 4 та 16 Порядку № 1307).
За роз’ясненнями податківців (лист ДФС від 05.05.2016 № 10101/6/99-99-15-03-02-15 та відповідь у ЗІР, категорія 101.17) показник графи 7 можна зазначати числовим значенням і з більшою кількістю знаків після коми, але виключно у прямо передбачених чинним законодавством випадках. Такими випадками податківці називають ціни (тарифи), затверджені відповідними рішеннями уряду.
При цьому Порядок № 1307 не обмежує кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначають у графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг». Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважають таку, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у рядках V-IX податкової накладної.
Тому якщо внаслідок добутку показників граф 6 і 7 податкової накладної отримують число, в якому після коми больше двох знаків, вважають правильним скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми, якщо округлення не призводить до його збільшення на «1» (одиницю).
Зауважимо, що «Ціна постачання без урахування податку» є обов’язковим реквізитом податкової накладної (пп. «є» п. 201.1 ПК). А податкова накладна, що містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту (п. 201.10 ПК).
Оскільки покупець може віднести суму ПДВ до податкового кредиту за податковою накладною з помилкою у кількості знаків після коми у показнику графи 7, звертатися до ДФС у такій ситуації немає сенсу. Відповідно продавцю не загрожуватиме й застосування штрафних санкцій відповідно до ПК.
Реєстрація єдиноподатника платником ПДВ, або Коли єдиноподатник — вже «загальник»
Юрособа — платник єдиного податку третьої групи (неплатник ПДВ) отримав за останні 12 місяців доходи у розмірі 850 000 грн. Наступне надходження такий платник планує отримати у розмірі 300 000 грн. Коли та як така юрособа має зареєструватися платником ПДВ?
Умови обов’язкової реєстрації платником ПДВ, передбачені пунктом 181.1 ПК, не поширюються на платників єдиного податку третьої групи. Тобто якщо розмір постачань без ПДВ товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 місяців сукупно перевищує 1 000 000 грн, такий єдиноподатник не зобов’язаний реєструватись платником ПДВ.
Але якщо протягом календарного року обсяг доходу перевищить 5 000 000 грн, платник єдиного податку третьої групи зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, у якому відбулося таке перевищення (пп. 3 пп. 298.2.3 ПК).
Тобто платник єдиного податку третьої групи може зареєструватись платником ПДВ лише на добровільних засадах, якщо вважає це доцільним. Але якщо такий єдиноподатник перевищив встановлений ліміт доходу 5 000 000 грн, він не може бути єдиноподатником і має перейти на загальну систему оподаткування. При цьому такий платник має зареєструватись платником ПДВ, адже він стає «загальником», на якого така обов’язковість поширюється за пунктом 181.1 ПК.
Для переходу на загальну систему єдиноподатник має подати заяву до ДФС не пізніше 20-го числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому сталося перевищення обсягу доходу (пп. 3 п. 293.8 ПК).
У разі переходу єдиноподатника третьої групи на загальну систему у зв’язку з перевищенням обсягу доходу 5 000 000 грн, він має подати заяву на реєстрацію платником ПДВ не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому стався такий перехід (п. 183.4 ПК).
Водночас платник єдиного податку третьої групи (юрособа), який перевищив у звітному періоді обсяг доходу 5 000 000 грн, застосовує до суми перевищення ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 ПК. Тобто єдиноподатник (юрособа) третьої групи — неплатник ПДВ до суми перевищення має застосувати ставку єдиного податку 10%.
Якщо єдиноподатник третьої групи не досягнув обсягу доходу 5 000 000 грн, але має бажання стати платником ПДВ, залишаючись на єдиній системі, він може змінити ставку єдиного податку 5% шляхом подання заяви. Таку заяву він подає не пізніше ніж за 15 к. дн. до початку календарного кварталу, в якому застосовуватиметься ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПК та пп. 298.1.5 ПК).
То все ж таки: «послуга» чи «грн»
Платник ПДВ переробляє давальницьку сировину. Яку одиницю виміру потрібно вказувати у графах 4 та 5 податкової накладної (грн чи послуга)?
Оскільки давальницька сировина є власністю замовника і у разі передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, під час операцій із давальницькою сировиною податкових зобов’язань з ПДВ не нараховують.
Виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою (20%). При цьому одиниці виміру заповнюють відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО). Наразі дійсний ДК 011-96, затверджений наказом Держстандарту від 09.01.1997 № 8.
Якщо відповідної одиниці у КСПОВО немає, тоді у графі 4 податкової накладної можна вказати «грн», а у графі 5 — код «2454»; або у графі 4 зазначити «послуга», тоді графу 5 залишити порожньою (пп. 3 п. 16 Порядку № 1307). Заповнюючи одиниці виміру у податковій накладній, слід орієнтуватися на умови договору та первинні документи.
Адже в договорі та первинних документах, зокрема актах наданих послуг, потрібно зазначати одиницю виміру, ідентичну до зазначеної в податкових накладних. Так, за вибору першого варіанта в договорі та первинних документах зазначають «грн», другого — «послуга». Такий самий порядок заповнення граф 4 та 5 податкової накладної у разі постачання послуг податківці навели у своєму листі від 16.02.2017 № 3238/6/99-95-42-03-15.
«ПДВ-ціна» безоплатного постачання
Юрособа — платник ПДВ щороку проводить турнір із футболу між школами. Для цього юрособа придбаває м’ячі, спортивний одяг, солодощі тощо та надає переможцям. Чи має платник право на податковий кредит з ПДВ за таким придбанням? Які податкові накладні має скласти у разі передачі призів?
Так, платник ПДВ має право включити суми ПДВ за податковими накладними, отриманими за придбання товарів для негосподарського використання (видача призів дітям), до податкового кредиту. Підставою для цього є реєстрація таких податкових накладних у ЄРПН (п. 198.3 та 198.6 ПК). Адже з 01.07.2015 платник ПДВ формує податковий кредит незалежно від напряму використання товарів (у господарських чи негосподарських операціях).
Але безоплатна передача товару (призів) у розумінні оподаткування ПДВ є постачанням товарів (пп. «в» пп. 14.1.191 ПК). Якщо товари (призи) придбані в іншого постачальника, базою оподаткування ПДВ за такою операцією є ціна їх придбання у такого постачальника (п. 188.1 ПК).
Тобто платник ПДВ має скласти дві податкові накладні на виконання вимог підпункту «в» підпункту 14.1.191, пункту 188.1 ПК та відповідно до пункту 15 Порядку № 1307:
- одну податкову накладну на суму постачання 0 грн;
- другу податкову накладну на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання, тобто за ціною придбання товару; або другу податкову накладну (зведену) не пізніше останнього дня звітного місяця постачання товару на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання, тобто за ціною придбання товару.
Раніше податківці неодноразово висловлювали думку, що безоплатне постачання товарів є їх негосподарським використанням. Тому вони наполягали на умовному нарахуванні ПДВ-зобов’язань згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 ПК.
Але наразі на підтвердження того, що складати «зайву» податкову накладну не потрібно, маємо довгоочікуване свіже роз’яснення у ЗІР, категорія 101.17. Зазначені податкові накладні покупцям (одержувачам) не видають, але реєструють у загальному порядку в ЄРПН.
Ніщо не забуте, або Доля «завислого» сільгосп-ПДВ
Чи зможуть екс-спецрежимники скористатися коштами, що залишились на ПДВ-рахунках?
Додаткові електронні рахунки мали бути закриті лише після проведення розрахунків із бюджетом за деклараціями з ПДВ із позначками 0121-0123 за результатами останнього звітного періоду 2016 року (п. 48 підрозд. 2 розд. ХХ ПК):
- для сільгоспвиробників, які застосовують місячний звітний період, — починаючи з 31.01.2017;
- для сільгоспвиробників, які застосовують квартальний звітний період, — починаючи з 20.02.2017.
Тобто екс-спецрежимники повинні були мати змогу провести розрахунки за останньою спецрежимною ПДВ-декларацією та скористатися додатковими рахунками під час реєстрації останніх податкових накладних у спецрежимі до 15.01.2017. Але Держказначейство заблокувало ці ПДВ-рахунки раніше зазначених у ПК термінів — із 01.01.2017. Тому екс-спецрежимникам з метою проведення останніх ПДВ-операцій в рамках спецрежиму довелося поповнювати загальний ПДВ-рахунок. Як результат — на спецрежимному ПДВ-рахунку сільгоспників накопичились «неповоротні спецрежимні» кошти.
Проблему використання цих коштів вирішено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника» від 23.03.2017 № 1988-VIII, який уніс до підрозділу 2 розділу ХХ ПК новий пункт 60.
Так, до 31.12.2017 екс-спецрежимники можуть збільшити реєстраційний ліміт для реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму коштів, яку вони сплатили з 01.01.2017 по 30.01.2017 з поточного рахунку на спеціальний. Для цього сільгоспнику потрібно подати до ДФС заяву у довільній формі з копіями платіжних доручень про перерахування коштів з поточного рахунку на спецрахунок, завіреними обслуговуючим банком. При цьому збільшити реєстраційний ліміт можна одноразово в розмірі, що не перевищує суму, зазначену в останній спецрежимній ПДВ-декларації.
Повернути «завислі» кошти із загального ПДВ-рахунку на поточний сільгоспник може шляхом подання разом із декларацією з ПДВ додатка Д4.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
