Дані у податкових накладних на «умовне» постачання коригуємо у двох випадках: коли змінюємо компенсацію вартості товарів/послуг і коли виявляємо помилки. Щоб умовний ПДВ не призвів до штрафів, сформулюємо правила уникнення помилок у технічних податкових накладних та їх оперативного коригування, якщо такі помилки вже виникли.
Платники уже звикли нараховувати ПДВ-зобов’язання не лише на реальні постачання товарів/послуг/необоротних активів. ПДВ оподатковують також операції, за якими ніхто нікому ніщо не постачає. Адже Податковий кодекс України (ПК) з метою оподаткування ПДВ вважає постачанням також використання товарів/послуг/необоротних активів в операціях (п. 198.5 ПК):
а) що не є об’єктом оподаткування або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) звільнених від оподаткування;
в) в межах балансу, в т. ч. переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;
г) що не є господарською діяльністю.
Ці операції об’єднує податковий кредит, використаний у не ПДВ-операціях.
Якщо скористався податковим кредитом в операціях, у яких сума ПДВ дорівнює нулю, — нарахуй податкові зобов’язання. У бухгалтерському побуті такі нарахування дістали псевдоніми, як-от «технічний», «умовний» ПДВ тощо. Адже це податок, нарахований не за реальними, а за умовними постачаннями. Податкові накладні за умовними постачаннями теж називають «технічними» й «умовними».
Як уникнути помилок у «технічних» податкових накладних
Мета сумлінного бухгалтера — не припускатися помилок. Тому сформулюємо основні правила уникнення помилок у «технічних» податкових накладних.
Перше правило
Скільки використали податкового кредиту в не ПДВ-операціях — стільки зобов’язань і нараховуємо.
Якщо, наприклад, весь «вхідний» податок використали у негосподарській операції, нараховуємо податок на всю суму «вхідної» податкової накладної Скільки використали податкового кредиту в не ПДВ-операціях — стільки зобов’язань і нараховуємо.
Якщо, наприклад, весь «вхідний» податок використали у негосподарській операції, нараховуємо податок на всю суму «вхідної» податкової накладної (п. 198.5 ПК).
Якщо використали вхідний податок у не ПДВ-операціях частково, нараховуємо податок пропорційно до частки не ПДВ-використання. Отже, розподіляємо податковий кредит. Вінцем ПДВ-балансу є перерозподіл податкового кредиту наприкінці року. Процедуру його розподілу та перерозподілу передбачено пунктом 199.1 ПК.
Друге правило
Нараховуємо технічний ПДВ саме за тими ставками податку, за якими придбали товари/послуги/необоротні активи. Наприклад, придбали медикаменти, постачання яких оподатковують за ставкою 7%, у податковій накладній на умовне їх постачання обчислюємо податок за ставкою 7%.
Третє правило
Базу оподаткування ПДВ у технічних податкових накладних визначено загальним підходом, що його містить пункт 188.1 ПК. Вона не може бути нижчою за:
- ціни придбання товарів/послуг у разі не ПДВ-використання придбаних товарів/послуг;
- звичайні ціни в разі не ПДВ-використанн» самостійно виготовлених товарів/послуг;
- балансову вартість необоротних активів станом на початок звітного періоду, протягом якого їх використовують у не ПДВ-операція», або звичайну ціну, якщо підприємство не веде обліку необоротних активів.
Четверте правило
Нараховуємо умовні ПДВ-зобов’язання і складаємо технічні податкові накладні у звітному періоді, в якому починаємо використовувати активи у не ПДВ-операціях. Якщо актив придбаваємо спеціально для такого використання, податок нараховуємо у періоді його придбання.
Складаючи податкові накладні дотримуємось вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 (далі — Порядок № 1307).
П’яте правило
Податкові накладні на умовні постачання реєструємо у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Адже з 01.01.2017 штрафують за нереєстрацію та несвоєчасну реєстрацію податкових накладних «не для покупця» за операціями, що оподатковують за ставками 7% і 20% (п. 120-1.1 ПК).
Як коригувати умовні податкові накладні
Якщо щось пішло не так: або платник порушив одне з правил умовного ПДВ, або постачальник змінив компенсацію вартості товарів/послуг/необоротних активів, які платник використовує у не ПДВ-операціях, тощо, платник має право відкоригувати технічний ПДВ. Аби не розпорошувати увагу, озвучимо два основних правила коригування умовних зобов’язань: реалістичне й оптимістичне — й одразу перейдемо до практичного прикладу.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
