Організація діяльності підприємства: роль бухгалтера

Перший подих та останній, а що було принесено в світ між ними? А може перетворитися, змінити форму та почати все заново? Ні, дана стаття не про сенс нашого життя чи окультну магію, а про організацію процесів у житті підприємства: створення та ліцензування, виплату прибутку, реорганізацію та ліквідацію. Як навігатор, стаття допоможе вам отримати загальне уявлення про життєвий шлях підприємства та побачити роль бухгалтера в ньому. Як створити підприємство ⇒

Обрання форми створюваного підприємства

Підприємство є суб’єктом господарювання, що створюється у вигляді юрособи для здійснення підприємницької чи некомерційної діяльності (див. ст. 62 ГКУ). Основними організаційно-правовими формами підприємств приватного бізнесу є:

• товариство з обмеженою відповідальністю, ТОВ (488205 од.);
• приватне підприємство, ПП (201788 од.);
• акціонерні товариства, АТ (15571 од.).

В дужках довідково наведена їх кількість станом на 01.01.2016 за даними Держстату. Відмінності між ними можна бачити нижче.

Втрата первинних документів через руйнування офісу

Серед цих 3-х форм найбільш складним у створенні є АТ, найменш – ПП. Щодо ТОВ та ПП, то основна різниця між ними полягає у більшій законодавчій регламентованості управління та розподілу прибутку, можливості участі в ТОВ фіз- та юросіб одночасно або декількох юросіб. Процедура створення ТОВ та особливості їх управління визначаються у ЗУ “Про господарські товариства” від 19.09.1991 № 1576; щодо ПП діють тільки загальні положення ГКУ.

Процедура створення та реєстрації АТ прописана ЗУ “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 р. № 514-VI. Для певних видів бізнесу дана форма є основною (банки, страхові компанії). Основними особливостями у створенні АТ є перше закрите (приватне) розміщення акцій та їх реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), проведення публічної підписки на акції (для ПАТ). АТ мають переваги над іншими формами підприємств у залученні інвестицій, особливо іноземних. Однак, мають і чимало недоліків, наслідком яких є більші витрати на управління, а також більші високі вимоги щодо кваліфікації головного бухгалтера:

• емісія акцій та їх обіг вимагають дотримання вимог законодавства про цінні папери та фондовий ринок;
• ПАТ зобов’язані пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі хоча б на одній фондовій біржі;
• АТ мають обов’язок звітувати до ДКЦПФР;
• для ПАТ обов’язковим є проведення аудиту фінансової звітності та складання звітності за МСФЗ та обов’язкове її оприлюднення.

Це далеко не повний перелік існуючих форм підприємств. У сільському господарстві поширеними є фермерське господарство (43473 од., учасниками можуть бути виключно родичі або члени сім’ї, здійснювати можуть тільки с/г виробництво) та кооперативи (25763 од., мають замість статутного – пайовий капітал; замість дивідендів – кооперативні виплати та виплати на паї). Існують також й інші більш екзотичні форми, наприклад, товариства з додатковою відповідальністю (1336 од.), товариства з повною відповідальністю (1361 од.), командитні товариства (387 од.) та ін. Усі вони схожі на ТОВ, але мають свою специфіку пов’язану з відповідальністю учасників (додаткова, повна, змішана) та можуть бути серед обов’язкових для певних видів бізнесу, наприклад, страхування.

Установчі документи та реєстрація створюваного підприємства

Для створення підприємства учасники (засновники) розробляють установчі документи. Для ТОВ, ПП, АТ це статут, затверджений учасниками (ч. 3 ст. 62 ГКУ, ст. 4 ЗУ “Про господарські товариства”). В статуті зокрема зазначаються:

• найменування;
• мета і предмет господарської діяльності;
• органи управління, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;
• склад засновників та учасників, порядок їх вступу та виходу;
• розмір і порядок створення статутного капіталу, розподілу прибутку і збитків;
• частки засновників у статутному капіталі;
• умови реорганізації та ліквідації (ст. 57 ГКУ та 88 ЦКУ).

Порядок проведення держреєстрації встановлений ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” від 15.05. 2003 р. № 755-IV (далі – Закон № 755). Щоб зареєструвати підприємство треба звернутися до суб’єкта державної реєстрації. Ними є уповноважені органи Мін’юсту, виконавчі органи місцевих рад; місцеві держадміністрації; нотаріуси; акредитовані суб’єкти. На підставі поданого пакету документів проводяться реєстраційні дії шляхом унесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Для реєстрації подаються:

• заява;
• заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, – за бажанням;
• установчі документи юридичної особи.

З дня держреєстрації підприємство вважається створеним та набуває прав юр особи. При цьому окремо повідомляти органи ДФС, ПФУ і держстатистики про реєстрацію підприємства не потрібно, так як між ЄДР і цими органами відбувається обмін інформацією.

Свідоцтво про реєстрацію за новими правилами не видається. Замість нього формується електронний витяг на порталі Мін'юсту, що посвідчує також взяття на облік в органах ДФС, держстатистики та як платника ЄСВ у ПФУ.

Вибір системи оподаткування при створенні підприємства

Важливим питанням при створенні підприємства є обрання системи оподаткування, адже навіщо платити більше? З цим питанням треба визначитися до реєстрації – як уже зазначалося, з пакетом документі на реєстрацію можуть бути подані заяви щодо сплати єдиного податку (ЄП) або щодо добровільної сплати ПДВ. Якщо ви не подали заяву на реєстрацію платником ЄП (3 група) одразу при реєстрації або в 10-денний період після неї, ви зможете стати спрощенцем уже тільки з наступного кварталу (до цього доведеться перебувати на загальній системі). Над чим слід поміркувати при обранні системи оподаткування подано в таблиці нижче.

*для доходу отриманого у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі визначається за датою надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок (у касу) (пп. 292.6 ПКУ).

З точки зору мінімізації податків ЄП є кращим для підприємств, які мають малі витрати; для підприємств, які працюють за договорами доручення, агентськими та транспортного експедирування, так як доходом буде лише його агентська (посередницька) винагорода та комісія (п. 292.4 ПКУ). Для підприємств торгівлі, навпаки, більш вдалим вибором може стати загальна система оподаткування, так як вона враховує не тільки загальну суму надходжень, але й витрати у вигляді собівартості товарів, які становлять чималу частину. Також ця система вигідна для підприємств, які несуть значні витрати зі сплати ЄСВ, витрати з оренди та інші значні витрати на постійній основі.

Також зазначимо, що крім 3 групи ЄП існує також 4 група. Але вона виключно для с/г підприємств. ЇЇ особливістю є те, що об’єктом оподаткування ЄП у підприємства є площа власних або орендованих с/г угідь та/або земель водного фонду (детальніше – див. п. 293.9 ПKУ).

Автоматично новостворене підприємство потрапляє на загальну систему оподаткування, якщо не були подані заяви щодо спрощеної системи. Обов’язок коригувати існує тільки при перевищенні граничного обсягу (це можна зробити й добровільно при подач декларації ставиться відповідна позначка).

І на останок щодо оподаткування. Новостворені підприємства (створені після 01.01.2017 р.) за умови дотримання критеріїв п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ можуть скористатися з 01.01.2017 року до 31.12.2021 р. правом на податкові канікули, тобто сплачувати у цей період податок на прибуток за ставкою 0%. Даними критеріями є: за останній календарний рік обсяг доходу визначеного за правилами бухобліку не перевищує 3 млн грн, а розмір нарахованої за кожний місяць заробітної плати по кожному працівнику у 2017 р. не менший 6400 грн (= 2 мінзарплати, тобто 2×3200 грн).

Отримання ліцензії при створенні підприємства

Підприємство має право займатися будь-якою діяльністю, якщо вона передбачена його статутом і не заборонена законом. Проте існують окремі види госпдіяльності для здійснення яких необхідна ліцензія. Ліцензія – це запис у ЄДР рішення органу ліцензування щодо наявності у суб’єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 р. № 222 (далі – Закон № 222)). Нижче наведено деякі найбільш поширені ліцензовані види діяльності (всього їх 37).

Для отримання ліцензії треба подати до органу ліцензування заяву за формою, визначеною ліцензійними умовами на конкретний вид госпдіяльності (ч. 1 ст. 11 Закону № 222). Заява подається уже після реєстрації, так як у ній зокрема вказуються повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код підприємства (з ЄДР). Також додаються документи, які передбачені ліцензійними умовами. Орган ліцензування зобов’язаний повідомити про видачу ліцензії або про відмову в її видачі протягом 10 робочих днів (ч. 8 ст. 13 Закону № 222).

Рішення прийняте органом ліцензування має бути внесене до ЄДР та офіційно оприлюднене на порталі електронних сервісів Мін’юсту (https://kap.minjust.gov.ua ).

Інвалютні операції: імпорт, експорт товарів, курсові різниці, валютні обмеження

МОРОЗОВСЬКА Галинаексперт з питань обліку та оподаткування

Роз’яснення контролерів і судова практика з таких питань: • валютні обмеження: обов’язковий продаж валюти, зарахування зустрічних однорідних вимог, розрахунки за старими боргами, виплата дивідендів нерезидентам тощо; • облікова політика: які норми щодо інвалюти прописати; • як обраний варіант обліку валюти вплине на податок на прибуток; курсові різниці; • механізм розрахунку й обліку курсових різниць; • чи складати первинний документ на курсові різниці; • облік доходів і витрат від купівлі валюти; • облік послуг банку; • обов’язковий продаж інвалюти; • облікові наслідки продажу; • курсові різниці; • первісна вартість імпортних товарів; • облік витрат на страхування, транспортних витрат тощо; • як визначити базу з ПДВ у разі продажу імпортних товарів; • облік безоплатно отриманих від нерезидента товарів

Переглянути відеозапис

Роль бухгалтера при створенні підприємства

А тепер на завершення розгляду етапу створення підприємства розглянемо, яка ж у цьому роль бухгалтера. Бухгалтера? А його, можливо, ще й немає як працівника, адже підприємство тільки створюється і його ще не найняли. Одразу нагадаємо норму ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996 (далі – Закон № 996): можливе самостійне ведення бухобліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником (ч. 4 ст. 8 Закону № 996).

Тобто, якщо бухгалтера нема – роль бухгалтера виконує керівник або власник (вони ж і несуть відповідальність за його організацію). Якщо власників декілька, то того, хто бере з них на себе роль бухгалтера треба прописати в рішенні зборів засновників про створення підприємства або окремому рішенні. Виняток – підприємства, звітність яких повинна оприлюднюватися, наприклад, ПАТ та страховики (див. ч. 4 ст. 8 Закону № 996). Тут одразу треба для ведення обліку навіть у дореєстраційний період все ж таки найняти сторонню особу на основі цивільно-правової угоди, аудиторську фірму чи фізичну особу-підприємця, щоб не було формального порушення закону.

Одночасно треба подбати кому надається право на відкриття та розпорядження рахунком новоствореного підприємства.

У чому ж полягають завдання бухгалтера або осіб, які виконують його роль, при створенні підприємства? До них належать:

• облік дореєстраційних витрат при створенні підприємства. Підприємство уже несе витрати щодо сплати реєстраційних зборів (це можуть бути сплата за отримання ліцензії, банківське обслуговування відкритого для отримання внесків рахунку, оплата консультаційних послуг). Такі витрати мають бути підтверджені відповідними первинними документами. Витрати, які понесені до дня реєстрації, після реєстрації мають бути затверджені рішенням засновників. Тільки у такому разі вони стають витратами підприємства з усіма наслідками. Але права на податковий кредит з ПДВ за ними, звичайно, немає, так як статус платника ПДВ на їх дату ще не був отриманий (ПДВ у такому разі включається до складу витрат);
• облік здійснених внесків засновниками у післяреєстраційний період. По отриманим внескам необхідно перевірити усі первинні документи, здійснити необхідні бухгалтерські проведення відповідно до оцінки цих внесків у статуті;
• участь у розробці необхідних внутрішніх документів для організації та ведення бухгалтерського обліку. Це й наказ про облікову політику (особливо цінний при перебуванні на загальній системі оподаткування), обрання форми бухгалтерського обліку (наприклад, тих же комп’ютерних програм для його ведення), розробка посадових інструкцій, положення про інвентаризацію, встановлення ліміту каси тощо;
• консультація керівництва з обрання системи оподаткування. Це також може здійснити бухгалтер, враховуючи минулий свій досвід;
• скласти першу фінансову, податкову, статзвітність. У разі настання кінця звітного періоду новостворене підприємство уже має подавати звітність навіть якщо воно не проводило діяльність. Фінансова звітність, декларації з податку на прибуток, єдиного податку у такому разі подаються з нульовими показниками (лист ДФС від 01.02.2016 р. № 1987/6/99-99-19-01-01-15). Декларацію з ПДВ повністю з нульовими показниками можна не подавати (лист ДФС від 21.10.2016 р. № 22818/6/99-95-42-01-15);
• нарахування та сплата податків. По податку на прибуток, ПДВ для новоствореного підприємства ще можуть бути “нулі”, така ж ситуація можлива по ПДФО і ЄСВ у разі ще відсутності найнятих працівників. Проте ще існує плата за землю, транспортний податок, податок не нерухомість, акцизний податок, екологічний податок та ін.;
• нарахування заробітної плати та пов’язаних податків і зборів уже найнятими працівникам, наприклад, директору. Відповідальність за невиплату авансу з зарплати для новостворених підприємств ніхто не відміняв!

Перші результати та виплата прибутку (дивідендів)

Головна мета більшості підприємств – отримання прибутку. Мета досягнута, що з ним робити? Варіанти: направити до резервного капіталу, реінвестувати (направити на збільшення статутного капіталу), залишити без змін і врешті-решт виплатити засновникам (власникам, акціонерам). Це і є дивіденди. Їх може виплачувати будь-яке господарське товариство (у т.ч. ТОВ), а також ПП. Треба сплачувати й податки. І тут платники ЄП при виплаті дивідендів у невигідній ситуації: ПДФО більший, а також авансовий внесок з податку на прибуток, який вони також повинні сплачувати, незважаючи на той факт, що не є платниками даного податку (!), перетворюється фактично на справжній податок, який не компенсується (див. таблицю нижче).

* це не податок, а сплата податку наперед!

Реорганізація підприємства

Реорганізація – це перетворення підприємства шляхом укрупнення (злиття, поглинання, приєднання), подрібнення (поділ, виділення), без зміни розмірів (перетворення шляхом зміни форми тощо). Бухгалтеру відводиться чимала роль у цьому дійстві:

• складання розподільчого балансу;
• розрахунок частини активів і зобов’язань підприємств, які передаються (отримуються);
• проведення інвентаризації майна та заборгованостей;
• складання актів звірянь за заборгованостями, що передаються (отримуються);
• облік передачі (отримання) майна та пов’язаних податків.

Ліквідація підприємства

Якщо власники приймають рішення про закриття підприємства (самоліквідацію), то треба пройти ліквідаційний процес, який має провести ліквідаційна комісія, призначена зборами засновників. Вимоги до її складу законодавчо невстановлені, але, як правило, разом з засновниками, директором туди входить і головний бухгалтер. Без нього тут ніяк, враховуючи ті дії, що треба здійснити з його допомогою:

• пройти податкову перевірку (пп. 78.1.7 ПКУ);
• здійснити інвентаризацію активів і зобов’язань (участь бухгалтера обов’язкова!);
• скласти та подати декларації за останній звітний період;
• підготувати та передати до архівних установ документи тривалого зберігання, у тому числі кадрову документацію;
• припинити трудові правовідносини з найманими працівниками;
• скласти та затвердити ліквідаційний баланс);

Після реєстрації припинення підприємства як юрособи в ЄДР його життєвий шлях закінчується.

Як безпечно округлювати зарплату, яку виплачуєте готівкою

• 3 ПРАВИЛА