бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Ви вирішили розпочати або продовжити свою справу шляхом створення нового підприємства. Це важлива річ. Стаття допоможе зрозуміти послідовність дій під час реєстрації підприємства, а також визначитися, чи варто це робити, адже є й інші альтернативні варіанти ведення бізнесу
Спочатку задумайтеся про те, чи доцільно узагалі створювати підприємство-юрособу? Для ведення бізнесу у багатьох випадках можна обмежитися реєстрацією фізособи-підприємця. ФОП теж може мати найманих працівників, оподаткування на 3-йгрупі єдиного податку практично таке ж саме, як і юросіб, але звітності менше. Крім того, ФОП набагато легше закрити. Юрособу-підприємство легко створити (зареєструвати), але потім з закриттям клопоту буде значно більше.
Увага: для того, щоб вести бізнес створювати юрособу не обов’язково, може бути достатньо й ФОП (!)
Створювати юрособу потрібно, коли:
потрібно об’єднати вклади в бізнес двох і більше осіб;
даний вид діяльності для ФОП заборонений, наприклад фінансові послуги, загальна середня та вища освіта, будівництво автодоріг;
доцільно бути платником податку на прибуток підприємств (за таких умов на витрати можна відносити практично все, у т.ч. й амортизацію (знос) автомобілів).
більший, у спрощеній системі є не тільки 3-4 групи, але й 1-2 групи з фіксованою сумою податку
лише 3 група спрощеної системи (ще 4 група для сільського господарства) або загальна
необхідність сплати ЄСВ «за себе»
так
ні, але підприємство не може бути без найманих працівників, тому все одно за когось ЄСВ слід платити
можливість об’єднання вкладів
ні
так
обмеження на кількість найманих осіб
є тільки на 1-й та 2-й групі єдиного податку
–
Порядок створення підприємства
Перед тим як створити підприємство у формі юрособи, ще до реєстрації треба вирішити:
якої організаційно-правової форми буде підприємство: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), приватне підприємство (ПП), фермерське господарство (ФГ), акціонерне товариство (АТ) тощо;
чим займатиметься підприємство (види діяльності);
якою буде система оподаткування (загальна чи спрощена, тобто податок на прибуток чи єдиний податок);
якими будуть частки учасників та їхнівнески до майбутнього підприємства.
Початкове знання видів діяльності, якими буде займатися підприємство, необхідне при складанні установчих документів та при заповненні заяви при держреєстрації. Крім того, є перелік ліцензованих видів діяльності (наприклад, фінансові послуги, телебачення) і у разі відсутності ліцензії діяльність новоствореного підприємства буде незаконною.
Також є інші форми підприємств для ведення бізнесу, які передбачають повну відповідальність учасників, наприклад товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ), реєстрація яких майже нічим не відрізняється від ТОВ. Додаткова відповідальність – так як учасник відповідає не тільки своїм внеском до підприємства, але й усім своїм майном, якщо настає неплатоспроможність. Недолік цього варіанту очевидний. Крім існують ще більш екзотичні варіанти ТДВ з повною відповідальності всіх чи кількох учасників – командитні та повні товариства. Такі форми інколи використовують при створенні юридичного чи консалтингового бізнесу.
Щодо ПП, то ця форма має слабке законодавче регулювання на відміну від ТОВ, тому щодо нього актуальними є загальні положення Господарського кодексу України (далі – ГК) та Цивільного кодексу України (далі – ЦК) щодо підприємств. Таке підприємство може створювати як одна, так і декілька фізосіб або одна юрособа (ч. 1 ст. 113 ГК). ТОВ також може створити як одна особа, так і кілька осіб. Найменше відмінностей між ТОВ і ПП якраз у ситуації, коли підприємство створює одна особа. Зорієнтуватися допоможе таблиця нижче.
КЛЮЧОВІ ВІДМІННОСТІ МІЖ ТОВ І ПП
Критерій порівняння
ТОВ
ПП
можливість створити підприємство не на приватній власності, наприклад з часткою державного чи комунального майна
так
ні, лише приватна власність
можливість створення підприємства однією єдиною особою
є, не можна укладати угоди вартістю більше 50% чистих активів ТОВ без згоди загальних зборів
немає
порядок виплати дивідендів
врегульований законодавством
не врегульований
Висновок такий: ТОВ більше підходить, коли є кілька учасників, дана форма несе менше юридичних ризиків. ПП краще підходить для підприємств, що створюються однією особою фізособою або однією юрособою.
Увага: ТОВ і ПП – найбільш оптимальні форми юросіб для ведення бізнесу з найпростішою реєстрацією.
Приватне підприємство: як відкрити
Засновниками підприємства можуть бути: звичайні фізособи, фізособи – підприємці, громадська організація, фізособи-нерезиденти. Одна фізособа-учасник без обмежень може бути одноосібним засновником декількох ПП. Однак при створенні ТОВ фізособа може бути учасником лише одного ТОВ, яке має одного учасника.
Фізособи, зокрема громадяни України, які через війну зараз мешкають за кордоном, шукають способів провадити підприємницьку діяльність як ФОПи в Україні. Експерти системи "Експертус Головбух" на прикладі конкретних робочих ситуацій підкажуть, як правильно організувати таку діяльність, уникнути подвійного оподаткування та інших негативних наслідків
Статутний капітал – це вартість внесків учасників. Назва «статутний» пов’язана з тим, що раніше його розмір обов’язково вказувався у статуті, але зараз такої вимоги до статуту ТОВ немає. Отже, насьогодні його можна називати «капітал засновників» або «зареєстрований капітал». Однак щодо АТ така вимога є і зараз – у статуті АТ зазначається номінальна вартість випущених акцій (пп. «5» ч. 2 ст. 13 Закону «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI).
Внесками до підприємства можуть бути (ст. 115 ЦК, ст. 85 ГК): речі (рухоме і нерухоме майно, гроші) та майнові права (акції, права користування будинком, приміщенням, права на об’єкти інтелектуальної власності, права вимоги).
Не можна вносити до підприємства бюджетні кошти; кошти, отримані в кредит або під заставу (ст. 86 ГК).
Ці норми стосуються як ТОВ (ч. 1 ст. 13 Закону про ТОВ), так і ПП та інших форм підприємств. Вклад може бути як одноманітний (наприклад, тільки гроші), так і комбінований (гроші та нерухоме майно тощо).
Грошова оцінка вкладу для ТОВ та ПП здійснюється за згодою учасників (ст. 13 Закону про госптовариства). Це означає, що залучати оцінщика у такій ситуації не потрібно. Оцінка вкладів фіксується в подальшому у протоколі зборів засновників підприємства та може додатково фіксуватися у статуті. Однак, якщо вказати вартість у статуті, то доведеться потім вносити зміни до статуту, якщо буде прийняте рішення про збільшення капіталу засновників. При оцінці можна керуватися ринковою вартістю або балансовою вартістю в учасника, що є юрособою.
Кожен учасник ТОВ повинен повністю внести свій вклад протягом 6 місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачити в статуті (ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ). Для ПП такого обмеження не встановлено і все залежить від рішення самих засновників.
Розподіл часток у капіталі засновників
Треба визначити у відсотках скільки належить кожному учаснику в майбутньому підприємстві. Оцінка вкладів зазвичай коригується, так як слід забезпечити, щоб розмір частки учасника у відсотках відповідав співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу (ч. 2 ст. 12 Закону про ТОВ). Це досить важливе питання, так як розподіл має бути таким, щоб не створити потім проблеми у вирішенні поточних питань. Наприклад, ситуація створенняТОВ двома особами з частками 50/50. Згідно Закону про госптовариства загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють в сукупності більш як 50% голосів. У такому разі можлива ситуація, коли один з учасників ігнорує збори та, як наслідок, жодне рішення не може бути прийняте, так як немає самих зборів. Крім того, є рішення для яких потрібно більше половини, а в деяких випадках і ¾ голосів учасників. Аби убезпечити себе від подібних ситуацій слід такі варіанти блокування продумати наперед та прописати у внутрішніх документах шляхи виходу з такої ситуації:
для ПП – рішення прописати у статуті;
для ТОВ – скласти корпоративний договір (не плутайте зі статутом) згідно ст. 7 Закону про ТОВ, у якому визначити порядок дій, коли один з учасників не приходить на збори й блокує прийняття рішень. Наприклад, можливість одноосібного прийняття рішень іншим учасником за певних визначених договором умов. Можна прописати дані ситуації і у статуті, якщо він не модельний.
Якщо учасник хворіє або закордоном слід передбачити письмовий варіант оформлення його рішення як учасника зборів або ж дистанційний варіант проведення зборів та порядок оформлення рішень таких зборів.
Увага:уникайте ситуацій часток 50/50, вирішить питання можливого блокування проведення загальних зборів. Всі рішення оформіть у колективному договорі або статуті.
Також слід продумати, які рішення будуть прийматися на загальних зборах учасників більшістю голосів, наслідки володіння такими частками, як «більше 20%», «більше 50%» (див. статті 59-61 Закону про госптовариства).
Створення власного підприємства: обираємо найменування
Найменування підприємства має містити інформацію про його організаційно-правову форму, а також власну назву. Можна використовувати також скорочене найменування.
Заборонено створювати тотожні назви з уже існуючими підприємствами. Зробити перевірку можна за допомогою Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Треба просто зайти на сайт (база ЄДР Мін’юсту) та зробити запит по цікавому для Вас найменуванню. Це все безкоштовно.
Не можна застосовувати у назві новоствореного підприємства повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичних державних найменувань.
Невідповідність найменування юрособи вимогам закону є підставою для відмови у державній реєстрації підприємства
Більш детальні вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлює наказ Мін’юсту від 05.03.2012 № 368/5. Основні з них:
найменування викладають українською мовою. Також додатково можна викласти англійською (як повне, так і скорочене). При цьому не можна у найменуванні одночасно (впереміш) використовувати літери українського та англійського алфавіту. Тобто не можна підприємство називати, наприклад ТОВ «Весна LTD», правильно — ТОВ «Весна ЛТД» тощо);
у найменуванні можна використовувати тільки такі розділові знаки та символи: лапки (“ ”, „ “, « », які є тотожними), крапка (.), кома (,), двокрапка (:), дужки /( )/, апостроф ('), дефіс (-), тире (–), коса риска (/), знак оклику (!), знак питання (?), номер (№), плюс (+), знак рівняння (=), зірочка (*), ет комерційна (@); амперсанд (&). Натомість у найменуванні заборонено використання інших символів, розділових знаків (тобто таких знаків як дієз (#), тильда (~), долар ($), крапки з комою (;), процент (%) та інших, що не увійшли до переліку дозволених);
у найменуванні допустимі арабські та римські цифри.
Складаємо установчі документи
Для створення підприємства засновникам треба розробити установчі документи. Для ТОВ і ПП ними є статут, затверджений засновниками (ч. 3 ст. 62 ГК, ст. 4 Закону про госптовариства, ч. 1 ст. 11 Закону про ТОВ).
Статут за своїм змістом має відповідати загальним вимогам, передбаченим ч. 4 ст. 57 ГК. Однак для ТОВ перелік таких вимог дещо менший, зокрема немає вимоги щодо розміру статутного капіталу. Його статут має містити (ч. 5 ст. 11 Закону про ТОВ):
повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
органи управління товариством, їхню компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
порядок вступу до товариства та виходу з нього.
Однак статут ТОВ може містити й інші відомості. Ними зокрема можуть бути:
мета, предмет діяльності;
види діяльності;
розмір і порядок створення статутного капіталу, розподілу прибутку і збитків;
розмір частки засновників у статутному капіталі. Їх можна вказати у відсотках (ч. 2 ст. 12 Закону про ТОВ);
умови реорганізації та ліквідації;
порядок внесення змін до установчих документів.
Як варіант дані питання можна оформити окремим рішенням учасників ТОВ.
Статут треба підписати всім учасникам ТОВ, а справжність їхніх підписів посвідчити нотаріально (ч. 2 ст. 11 Закону про ТОВ).
Статут складається українською мовою, так як усі документи, які подаються реєстратору готуються державною мовою.
Увага: зазначення певного виду діяльності у рішенні засновників ні до чого юрособу не зобов’язує – нею можна не займатися.
Готова інструкція із переліком потрібних документів допоможе юрособам і ФОПам легко відкрити та закрити поточний рахунок у банку. Завантажте відповідні заяви та заповніть їх за ЗРАЗКАМИ
Для ТОВ можливе використання замість самостійно розробленого статуту Модельного статуту (див. ч. 4 ст. 56 ГК та ч. 6 ст. 4 Закону про госптовариства). Модельний статут – це типова форма статуту, яка затверджена Кабміном.
Модельний статут ТОВ затверджений постановою Кабміну від 27.03.2019 № 367. У такому разі найменування, склад засновників (учасників), розмір статутного капіталу, розмір часток, спосіб внесення вкладів визначаються рішенням засновників ТОВ (ч. 9 ст. 11 Закону про ТОВ, п. 5 Модельного статуту ТОВ).
Рішення про використання модельного статут можна закріпити в протоколі установчих зборів чи одноособовому рішенні власників положення.
Модельний статут можна використати при реєстрації ТОВ онлайн на сайті Мін’юсту («Он-лайн-будинок Юстиції»). Дана процедура нагадує заповнення анкети – необхідно відповісти на поставлені питання і статут буде створений автоматично і запис про це внесено до ЄДР, а статут отримує цифровий код. Електронний варіант статуту робить можливим обрання різних варіантів по анкеті з питаннями.
Увага: ідеальним рішенням буде створення і використання власно розробленого статуту, а не модельного.
Недоліки Модельного статуту: він загальний і для всіх, а тому не може враховувати певну специфіку конкретного ТОВ (кількість його учасників, їхні особисті побажання, нюанси внесення ними своїх часток і бажання брати реальну участь в управлінні). Через це кращим є створення власного статуту. Також неврегульовані Модельним статутом питання можна вирішити шляхом підійти укладення корпоративного договору.
Статут для ПП
Для ПП те ж саме, але ніяких вимог до змісту статуту немає. Так як законодавство не містить вимог щодо змісту статуту ПП, то доцільно описати в ньому всі раніше згадані пункти, користуючись законодавчими вимогами до статуту ТОВ.
Увага:для ПП можна використати за основу статут ТОВ, але більш ретельно виписати питання управління, внесення вкладів, входу й виходу учасників, так як, на відміну від ТОВ, вони не регулюються у законодавстві. Очевидно, що модельний статут ТОВ для ПП не підходить з причини його стислості – чимало важливих питань врегульовано Законом про ТОВ.
Види діяльності підприємства
Їх слід визначити рішенням засновників або ж записати до статуту. Їх треба обирати користуючись КВЕД-2010. Вони знадобляться при заповненні документів для держреєстратора. Вказувати все підряд види діяльності не можна, так як вони можуть вимагати ліцензування, або ж бути забороненими для спрощеної системи оподаткування, якщо така планується Наприклад, оптова торгівля тютюновими виробами чи алкоголем потребує ліцензування та реєстрації платником акцизного податку. Слід передбачити зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД), якщо плануєте неї займатися (вимога ч. 2 ст. 5 Закону «Про ЗЕД» від 16.04.1991 № 959-XII).
Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової
Після того, як усі організаційні моменти продумали та вирішили, переходимо до проведення зборів засновників, фактичного прийняття рішення засновників про створення підприємства. Таке рішення оформлюють протоколом. У випадку створення ПП одним засновником документом про створення може бути письмове рішення у довільній формі.
Конкретних вимог для ТОВ та ПП щодо процедури проведення засновницьких зборів немає. Збори можна провести в певному приміщенні або ж просто почергово зібрати підписи від учасників під необхідними документами (протокол зборів та статут) без фактичного зібрання їх в одному приміщенні.
Законодавство не має прямих вимог щодо форми або змісту рішення про створення ТОВ чи ПП, існує лише загальна вимога щодо наявності такого рішення й необхідності його надання під час реєстрації.
На практиці протокол зборів засновників має містити рішення про:
створення підприємства із зазначенням його повної назви, місцезнаходження (юридичної адреси) та кількості учасників;
розмір статутного капіталу, який треба сформувати;
розподіл часток учасників у статутному капіталі (розмір внесків, їхній перелік та частки);
затвердження статуту підприємства (або рішення про використання модельного статуту, ч. 2 ст. 30, ч. 2 ст. 36 Закону про ТОВ);
призначення директора (керівника) підприємства (із зазначенням номера його облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера) та паспортних даних). Відомості про керівника необхідні при заповненні заяви на держреєстрацію. Відсутність затвердженого керівника або особи, яка виконуватиме його функції, як і подання відомостей не в повному обсязі, може мати наслідком зупинення реєстрації;
визначення особи, яка підготує всі необхідні для реєстрації документи та подасть їх держреєстратору. Такою особою може виступати директор.
Рішення щодо наведених вище питань у ТОВ учасники приймають одностайно.
Відомості про керівника необхідні при заповненні заяви на держреєстрацію. Відсутність затвердженого керівника, а отже подання відомостей не в повному обсязі, може мати наслідком зупинення реєстрації. Крім директора збори засновників можуть призначити особу, яка здійснюватиме облік дореєстраційних витрат при створенні підприємства, якщо такі наявні. Нею може бути і керівник. Такими витратами можуть бути, наприклад, оплата консультаційних послуг тощо. Витрати, які понесені до дня реєстрації, після реєстрації мають бути затверджені рішенням засновників. У такому разі вони стають витратами підприємства з усіма наслідками (крім права на податковий кредит з ПДВ). Також треба подбати кому надається право на відкриття та розпорядження рахунком новоствореного підприємства.
На сьогодні немає вимоги для ТОВ та ПП щодо попереднього здійснення внесків засновників до дня держреєстрації. Для ТОВ такі внески мають бути внесені протягом 6 місяців з дня реєстрації, якщо інше не було передбачено статутом (ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ). Для ПП така вимога взагалі відсутня, але може бути прописана в статуті та рішенні зборів засновників.
Також протокол зборів засновників має містити:
персональні дані про засновників (ПІБ, паспортні дані, ідентифікаційний номер, місце проживання);
дані про місце та дату складання документа;
підписи засновників (або їхніх уповноважених представників).
Під час складання протоколу треба дотримувати загальних підходів до створення таких документів — структури типу «слухали», «голосували», «вирішили». Також треба аби дані протоколу відповідали статуту, адже обидва документи подають держреєстратору.
У системі «Експертус Головбух» бухгалтер завжди може отримати швидку і точну відповідь на своє професійне запитання. Кожне рішення, запропоноване Системою, є актуальним і своєчасним. Цим вона і унікальна.
Хочемо вас порадувати — дати безплатний демодоступ до Системи
Коли статут уже є, а засновницькі збори проведені, то надалі необхідно:
подбати, щоб були підписи усіх засновників на статуті та протоколі зборів. Якщо підписували вони не особисто, а уповноважені ними особи, то мають бути нотаріально завірені копії довіреностей;
прослідкувати за кількістю примірників. Протокол та статут складають у двох примірниках: один — реєстратору, другий — залишається в директора або уповноваженої особи;
нотаріально засвідчити справжність підписів засновників на статуті та протоколі;
якщо засновником є іноземна юрособа, то треба подбати про документ, який підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження. Усі документи мають бути перекладені українською мовою та засвідчені у встановленому порядку (апостиль).
прошити і пронумерувати протокол зборів засновників та статут мають бути (у таких випадках зазвичай зазначають у документі кількість сторінок).
Документи мають бути викладені українською мовою і додатково (за бажанням власника) будь-якою іншою мовою. У них не має бути підчищень або дописок, закреслених слів та інших виправлень, не обумовлених в них, орфографічних та арифметичних помилок, заповнень олівцем, а також пошкоджень, які не дають змоги однозначно тлумачити зміст документів.
Якщо документи подаватиме уповноважена особа (а не директор чи один із засновників, визначений для цього зборами), то у неї має бути нотаріально засвідчена копія довіреності від засновників.
Якщо є документи від іноземців, то всі документи мають бути перекладені українською мовою та засвідчені у встановленому порядку (апостиль). Якщо засновником є іноземна юрособа, то треба подбати про наявність документа, який підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження.
Також на цьому етапі можна скласти заяву про держреєстрацію. Її форма затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5 (Форма 2) і у разі створення юрособи передбачає заповнення таких реквізитів як:
організаційно-правова форма юрособи та її повна назва;
скорочене найменування юрособи (за наявності);
найменування юрособи англійською мовою (за наявності);
скорочене найменування юрособи англійською мовою (за наявності);
місцезнаходження юрособи;
вид установчого документа;
розмір статутного (складеного) капіталу у грн;
відомості про органи управління юрособи (вищого, виконавчого чи іншого);
види економічної діяльності за КВЕД;
відомості про керівника юрособи (ПІБ, реєстраційний номер картки платника податків, наявність обмежень щодо представництва юрособи);
відомості про фізосіб — платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юрособи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (як правило, це директор);
відомості про засновників юрособи (повне найменування для юрособи, ідентифікаційні коди, паспортні дані, дата народження, країна, місце проживання, частка у підприємстві в грн, чи є він кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юрособи);
коди видів діяльності за КВЕД-2010, які плануєте здійснювати;
відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юрособи. Якщо такий кінцевий бенефіціарний власник (контролер) у юрособи відсутній, то про це зазначають у відповідному полі заяви про держреєстрацію.
Кінцеві бенефіціари підприємства
Якщо перші пункти реєстраційної заяви після складання статуту питань не викликають, то щодо кінцевих бенефіціарів треба скористатися пп. «30» ст. 1 Законом від 06.12.2019 № 361-IX. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – це фізособа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юрособи безпосередньо або через інших осіб.
Приклад кінцевого бенефіціару: у створюваному підприємстві є засновник-юрособа «М» з часткою більше 25%, що дає їй вирішальний вплив на створюване підприємство. А в нього, в свою чергу, є засновник (учасник) громадянин К, який має в ньому теж значну частку (нехай більше половини). Він і буде кінцевим бенефіціарним власником як засновника (учасника) «М», так і новостворюваного підприємства.
Якщо такий кінцевий бенефіціарний власник (контролер) у юрособи відсутній, то про це вказується у відповідному полі заяви про держреєстрацію.
Подання електронної звітності давно стало звичною справою для багатьох бухгалтерів. Адже електронне звітування має багато переваг, здебільшого у плані економії часу. Але є й особливості, про які треба пам’ятати. Також розповімо про те, яких технічних помилок може припуститися платник податку, коли складає звіт
Щоб зареєструвати підприємство, треба звернутися до суб’єкта державної реєстрації. Ними є уповноважені органи Мін’юсту, виконавчі органи місцевих рад; місцеві держадміністрації; нотаріуси; акредитовані суб’єкти. Найпростіше це зробити в державних Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) або в нотаріуса. У ЦНАП це буде безкоштовно.
Державна реєстрація ТОВ та ПП відбувається незалежно від місцезнаходження юридичної особи, але в межах області або м. Києва. Наприклад, якщо місцезнаходження створюваної юрособи – м. Київ, то звертатися слід саме до київських ЦНАП, а не до обласних. Але існує також можливість реєстрації на підставі документів поданих в електронній формі взагалі незалежно від місцезнаходження юрособи в межах України. Зареєструвати юрособу онлайн можна на:
Он-лайн-будинку Юстиції – працює для всіх користувачів, які зареєструвалися в онлайн-кабінеті. На сайті Мін’юсту можна знайти також відео про те, як користуватися сервісом;
Порталі державних послуг (iGov) – однак дана послуга працює далеко не для всіх областей (для Київської області можна);
В обох випадках для електронної реєстрації потрібно мати електронний підпис. Як його отримати є інформація на вказаних вище реєстраційних сайтах. Також це можна зробити у сервісному центрі ДПС та деяких банках, наприклад у системі Приват 24 від ПриватБанку, а також у Ощадбанку.
За реєстрацію адміністративний збір відсутній. Однак нотаріуси можуть брати плату за свої послуги.
Для реєстрації підприємства подають (ст. 17 Закону № 755):
примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юрособи (протоколу загальних зборів засновників);
установчий документ юрособи (у разі використання модельного статуту непотрібно). У разі використання модельного статуту – у протоколі зборів засновників має бути відповідне рішення.
Після отримання всіх необхідних документів держреєстратор має сформувати опис наданих документів, один примірник якого надають заявнику.
На підставі поданого пакету документів держреєстратор проводить реєстраційні дії шляхом унесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР). Реєстрацію здійснюють протягом 24 годин після надходженні документів та проведення інших реєстраційних дій, окрім вихідних та святкових днів (ст. 26 Закону № 755). Відомості про держреєстрацію автоматично передають до органів ДФС, ПФУ та Держстатистики. На підставі цих відомостей юрособу зазначені органи беруть на облік.
Розгляд документів, поданих для держреєстрації створення юрособи, зупиняють строком на 15 днів, за умови (ст. 27 Закону № 755):
подання відомостей не у повному обсязі;
невідповідності відомостей, зазначених у заяві, відомостям зазначеним у документах, або відомостям, що містяться у ЄДР;
неналежного оформлення документів (виправлення тощо).
Підставами для відмови у держреєстрації юросіб є, зокрема, те, що (ст. 28 Закону № 755):
документи подано особою, яка не має на це повноважень;
не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом 15-денного строку;
документи суперечать вимогам законодавства;
найменування юрособи не відповідає вимогам законодавства;
стосовно засновника юрособи проведено державну реєстрацію рішення про ліквідацію тощо.
Після внесення реєстратором відомостей про новостворену юрособу до ЄДР, від нього можна отримати виписку з ЄДР у письмовій формі. Не плутайте виписку з витягом з ЄДР в електронній формі, який можна отримати самостійно на сайті ЄДР. Для цього в заяві на держреєстрацію слід попередньо поставити позначку навпроти «видати виписку з ЄДР в паперовій формі».
Консультація стане у пригоді бухгалтерові, компанія якого отримує дохід від монетизації контенту на YouTube. Скористайтеся інструкцією, аби швидко з’ясувати, чим вважати такий дохід і як його оподаткувати. Таблиця з проведеннями допоможе правильно показати монетизацію в обліку
На отриманні виписки з ЄДР реєстрація створення підприємства не завершується. Потрібно також відкрити банківський рахунок, виготовити печатку за потреби (наразі цей крок необов’язковий).
Для законного ведення діяльності варто подбати про отримання ліцензій, якщо обрані види діяльності потребують ліцензування, реєстрацію РРО, реєстрацію платником акцизного податку, акредитацію (постановку на облік) в митних органах (якщо плануєте здійснювати ЗЕД).
