Уявімо ситуацію, за якої підприємство не провело депонування зарплати. Приміром, підприємство не депонувало вчасно зарплату працівникові, який прогулював (є його пояснення, що він не виходив на роботу внаслідок перебування за кордоном). Як вихід із ситуації, поставили у відомості на виплату «не отримано» і видали ці кошти на аванс іншому працівникові. А тепер він звільняється й отримує розрахункові плюс цю попередню неотриману зарплату. То чи можна за подібних умов підприємству якось перестрахуватися — поясненням працівника тощо? Чи якщо не депонували, то це буде розцінено як порушення і невиплата? Якими штрафами це загрожує?
Знайдемо відповіді на ці запитання разом.
Коли депонування зарплати — обов'язкове
В описаній ситуації заробітну плату необхідно було депонувати. Позаяк роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором (ст. 115 Кодексу законів про працю України). Підприємства мають право зберігати у касі понад встановлений ліміт отримані із банку для виплати зарплати кошти протягом трьох днів, включаючи день одержання коштів із банку.
Якщо у такі строки працівник не з’явився для її одержання до каси підприємства, то таку зарплату вважають депонованою. Суми депонованої зарплати залишають у касі в межах установленого ліміту каси. За перевищення депонованих сум ліміту каси на них оформлюють загальний видатковий ордер і повертають до банку не пізніше наступного робочого дня.
Подібну ситуацію розглянуло Держпраці в одному зі своїх роз’яснень. Фахівці відомства зазначають, що зарплату працівника, яку він відмовляється отримувати за місцем роботи (не з’являється одержувати за умови, що її виплачують протягом усього часу роботи готівкою і працівника про це повідомили в установленому порядку, а він не звертався із заявою щодо виплати зарплати через установу банку або поштовим переказом), роботодавець повинен депонувати в установленому законодавством порядку (лист Держпраці від 04.01.2017 № 54/4.1/4.1-ДП-17). У такому разі роботодавець виконає свій обов’язок щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати.
Забулися про депонування зарплати — готуйте штраф
Частина друга статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 передбачає фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі витраченої готівки за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням. Пояснення працівника не є підставою для незастосування санкцій.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
