Перед тим, як поговорити про обліково-податкові наслідки отримання кредит-ноти від постачальника-нерезидента, з’ясуємо значення терміну «кредит-нота».
Самого визначення терміну «кредит-нота» вітчизняне законодавство не містить. Однак у діловій практиці під кредит-нотою розуміють розрахунковий документ, повідомлення, що надсилає одна зі сторін, яка перебуває в розрахункових відносинах, іншій стороні, про запис у кредит рахунку останньої визначеної суми. Надсилають таку кредит-ноту через настання якої-небудь обставини, що створила в іншої сторони право вимоги цієї суми.
Обліково-податкові наслідки отримання покупцем-резидентом кредит-ноти від постачальника-нерезидента щодо зменшення зобов’язань покупця за раніше поставленими товарами залежать від правового оформлення таких відносин.
Прощення боргу
Найпростішим варіантом зменшення зобов’язань покупця-резидента перед постачальником-нерезидентом є отримання кредит-ноти, на підставі якої відбуватиметься прощення частини боргу таким постачальником. При цьому не має відбуватися внесення змін до раніше оформленої митної декларації на імпортовані товари.
Бухгалтерський облік
У такому випадку частина зобов’язань покупця не підлягатиме погашенню. Відповідно у бухгалтерському обліку резидента необхідно визнати дохід у сумі такої прощеної кредиторської заборгованості. Для цього користуються проведенням: дебет субрахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» з кредитом субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».
Для того щоб кредит-нота могла бути підставою для відображення господарської операції, вона має містити всі обов’язкові реквізити, передбачені для первинного документа згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV. Якщо ж така кредит-нота не відповідає вимогам первинного документа, то можна оформити, зокрема, акт довільної форми, який міститиме інформацію щодо прощення частини заборгованості нерезидентом.
Податок на прибуток
Розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток базується на фінансовому результаті, розрахованому за правилами бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК). Тому визнані «бухгалтерські» доходи впливатимуть на такий об’єкт завдяки участі у формуванні фінансового результату до оподаткування.
Додамо, що немає також і різниць, передбачених розділом ІІІ ПК, які б вимагали коригувати фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з прощенням боргу нерезидентом за кредит-нотою.
ПДВ
За отриманими, однак не оплаченими товарами, підприємство мало право сформувати податковий кредит у разі дотримання вимог пункту 198.2 ПК. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (п. 190.1 ПК). Після цього відбулося зменшення суми компенсації постачальнику-нерезиденту. Однак підстав проводити коригування ПДВ чи донараховувати податкові зобов’язання немає. Адже суму ПДВ, сплачену у зв’язку з імпортом товарів підприємство вправі віднести до складу податкового кредиту.
Тобто коригувати раніше визнану суму податкового кредиту з ПДВ потрібно було б лише у разі внесення змін до митних декларацій. На думку податківців, підстав для зміни відомостей у митних деклараціях згідно зі створеними після здійснення митного оформлення товарів документами немає (лист ДФС від 15.10.2015 № 21843/6/99-99-19-03-02-15). При цьому податківці наголошують на наявності належного документального підтвердження декларантом відомостей, внесених до митних декларацій.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
