Арешт реєстраційного ліміту ПДВ — один з «ручних» впливів на господарську діяльність підприємства. Якщо слідчий (прокурор) отримав рішення суду про арешт ПДВ, він надсилає його до ДФС. Податківцям же потрібен лише сигнал. Як діяти далі, вони знають.
Коли накладають арешт на реєстраційний ліміт
Клопотання про арешт суми ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ (реєстраційний ліміт) подають органи досудового розслідування. Прокурор (слідчий) аргументує це так. Мовляв, реєстраційні суми отримані внаслідок незаконної діяльності, їх можуть використати для отримання безпідставного податкового кредиту з ПДВ. У результаті отримувач кредиту зможе ухилитися від сплати податків.
Не чекайте, що вас запросять на судове засідання. Цього не буде. Прокурори не викликають власників (посадових осіб) підприємства. Аргумент у них такий: «недопущення знищення майна, приховування, відчуження...» (ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2018 у справі № 752/11577/18).
Тож про «подарунок» дізнаєтеся, коли не зможете зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Або коли телефон розриватиметься від дзвінків контрагентів зі звісткою про арешт їх реєстраційного ліміту.
Для чого арештовують майно
Арешт майна — один із заходів забезпечення кримінального провадження. Він потрібен для того, щоб зберегти речові докази, як того вимагає стаття 170 Кримінального процесуального кодексу України (КПК). Але має бути передісторія... Майно арештовують тоді, коди є сукупність підстав чи розумних підозр вважати його доказом злочину.
Як поповнити реєстраційний ліміт ПДВ 2020
Слідчий суддя повинен мати докази, що обгрунтовують потребу накласти обтяження на майно у кримінальному провадженні, щоб уникнути негативних наслідків (ухвала Апеляційного суду м. Києва від 28.08.2018 № 757/35202/18-к).
Арешт накладають на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті та формі — готівковій чи безготівковій (п. 10 ст. 170 КПК). Тож арештувати реєстраційний ліміт можуть тоді, коли він має матеріальну форму, тобто є об’єктом, що належить підприємству.
Наше завдання — довести протилежне. Тим паче що стаття 170 КПК не передбачає накладення арешту на суми ліміту ПДВ, а віртуальні кошти — це не матеріальний об’єкт.
Чи можна реєстраційний ліміт прирівняти до майна
Система електронного адміністрування ПДВ — автоматичний облік ПДВ у розрізі платників податку (ст. 201-1 Податкового кодексу України; ПК).
Як розрахувати реєстраційний ліміт ПДВ
Рахунок у системі електронного адміністрування (електронний рахунок) — це рахунок платника у Казначействі, на який він перераховує кошти, необхідні для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування (п. 4 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569).
Система електронного адміністрування ПДВ — це база даних ДФС, яка автоматично аналізує та обліковує податок за кожним підприємством. Показники реєстраційного ліміту ПДВ — результат обліку господарських операцій платника ПДВ в електронній системі.
Тобто реєстраційний ліміт — це показник господарської операції, а не грошові кошти чи електронні гроші. Маєте сумніви? Зазирніть у статтю 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III — знайдете там визначення електронних грошей.
Отже, підприємство не має права власності на реєстраційний ліміт ПДВ, позаяк він не має матеріальної форми. Це віртуальний результат діяльності, який обчислюють за формулою з пункту 200-1.3 ПК (ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 11.07.2018 № 761/24529/18).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
