Про які зміни йде мова
Зміни впроваджено наказом Мінфіну від 29.09.2020 р. № 588 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку” (далі – Наказ № 588). Цими змінами приводяться у відповідність до МСФЗ та Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996 (далі – Закон про бухоблік) положення деяких стандартів, а також вносяться суто редакційні зміни.
Наказ № 588 набув чинності з дня його офіційного опублікування – 03.11.2020 р. Однак, станом на 10.12.2020 р. внесені ним зміни до положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативних документів на сайті ВР ще не опрацьовані (!). Вебінари для бухгалтерів 2025/2026
«Націоналізація» стандартів бухгалтерського обліку
За Наказом № 588 усі стандарти бухгалтерського обліку, які не містять у назві слова «національний» його отримають. Мова йде про “старі” стандарти, так як усі нові з 2013 року уже давно мають це слово. Нагадуємо, що їх до змін було всього три:
- Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, наказ Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73 (далі – НП(С)БО 1);
- Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Консолідована фінансова звітність” (далі – НП(С)БО 2);
- Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Спрощена фінансова звітність”, наказ Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39. Назву змінив ще літом 2019 року (далі – НП(С)БО 25).
Це НП(С)БО. Усі інші стандарти називалися просто “положенням (стандартом)”, наприклад Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, наказ Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92 (або скорочено – П(С)БО 7).
Це ж саме стосується інших нормативних документів, які містять згадки про П(С)БО – редакційно все мають змінити на НП(С)БО.
Навіщо ці зміни? Вони узгоджують назви існуючих стандартів, так як за своєю суттю НП(С)БО та П(С)БО однакові, тому чому вони називаються по-різному – дійсно дивно. Приставку “національний” у 2013 р. ввели, аби якось словесно розділити стандарти України (“національні”) та МСФЗ (“міжнародні”), які з 2012 року стали обов’язковими для акціонерних товариств та ще цілої низки підприємств зі ст. 12-1 Закону про бухоблік.
Відтак згаданий вище П(С)БО 7 став НП(С)БО 7. І це стосується всіх інших: П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, П(С)БО 9 “Запаси”, П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”, П(С)БО 11 “Зобов’язання” і т.д. Враховуючи це, далі по тексту уже будемо використовувати нову назву – “НП(С)БО”.
Увага: П(С)БО стають НП(С)БО – “націоналізуються”
НП(С)БО – це не для банків
Здавалося б очевидний факт, але чомусь у багатьох стандартах та Інструкції до Плану рахунків (наказ Мінфіну від 30.11.1999 № 291) згадуються банки. Однак, усі комерційні банки, як відомо, використовують МСФЗ. Цей ляп відтепер з мінфініських документів приберуть.
Зміни до НП(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами”
НП(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами” отримає одне уточнення:
БУЛО | СТАЛО |
Діяльність, що припиняється | Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність |
Пояснення тут досить просте: чомусь у тексті стандарту залишилася досить уже стара назва НП(С)БО 27 “ Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність”.
Зміни в Інструкцію до Плану рахунків
Інструкція до Плану рахунків отримує уточнення щодо використання рахунку 96 “Втрати від участі в капіталі”, усуваючи ляп у назві НП(С)БО 12:
БУЛО | СТАЛО |
Основні вимоги до обліку інвестицій викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 12 "Інвестиції". | Основні вимоги до обліку інвестицій викладені в Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”. |
Уточнення до НП(С)БО 25 “Спрощена фінансова звітність”
До НП(С)БО 25 вносяться ціла низка уточнень:
Рядок звітності | БУЛО | СТАЛО |
Зміни до існуючого рядка форми балансу для малих підприємств (1-м): | ||
“Довгострокові зобов’язання, цільове фінансування та забезпечення” (форма балансу 1-м) | Наводиться сума… заборгованості підприємства за зобов’язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов’язаннями. | Наводиться сума… заборгованості підприємства за зобов’язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), та за іншими довгостроковими зобов’язаннями. |
Введення нового рядка форми балансу для мікропідприємств (1-мс): | ||
“Неоплачений капітал” (рядок 1425) | – | Відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума вираховується (тобто віднімається) при визначенні підсумку власного капіталу. |
Такі зміни практично нічого не змінюють, так як:
- довгострокову заборгованість, на яку не нараховують відсотки все одно кудись треба було відносити, а у балансі форми 1м тільки один рядок для цього – “II. Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та забезпечення”. Отже, Мінфін просто прибрав черговий ляп;
- неоплачені внески засновників раніше дійсно, якщо буквально слідувати НП(С)БО 25, мали відображалися у складі “Поточна дебіторська заборгованість” форми 1-мс. При чому у активі балансу. І це було більше схоже на помилку. Відтепер же борг засновників переходить до власного капіталу зі знаком “мінус”, тобто віднімається. Однак, аналогічний підхід діє й повному балансі за НП(С)БО 1. Враховуючи, що форма 1-мс – це спрощений варіант форм 1-м та форми 1, то ця зміна, скоріше за все, є виправленням помилки Мінфіну, яку раніше не догледіли.
Увага: Форма 1-мс спрощеного балансу для мікропідприємств отримала новий рядок – “Неоплачений капітал” (код 1425)
Бухгалтер без знань — як калькулятор без батарейки. Вища школа Головбуха підзаряджає: освіта онлайн у зручний час і будь-де ⚡
Уточнення до НП(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”
У НП(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів” уточнили назву НП(С)БО 22 “Вплив інфляції” (у тексті до сих пір чомусь було “Влив змін цін та інфляції”).
Уточнення до НП(С)БО 17 “Податок на прибуток”
У НП(С)БО 17 “Податок на прибуток” уточнили, що відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання відображаються в балансі за окремими статтями у складі необоротних активів і довгострокових зобов’язань за недисконтованою сумою, що підлягає відшкодуванню або сплаті.
Зазначимо, що так воно й було, так як НП(С)БО 10 та НП(С)БО 11, які встановлюють вимоги щодо дисконтування довгострокової заборгованості, відстрочених податкових активів/зобов’язань взагалі не стосуються. Цю зміну внесли, так як до Мінфіну були питання від бухгалтерів з приводу потреби у дисконтуванні цих відстрочених податкових активів/зобов’язань.
Увага: Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання дисконтувати не потрібно (!)
У цілому всі вищеописані зміни є суто косметичними або уточнюючими й на сам бухгалтерський облік практично не впливають. Здебільшого Мінфін прибрав ляпи та деякі застарілі назви з тексту існуючих стандартів.
