Зарплатні перевірки 2015: види, строки та умови допуску

На сьогодні до повноважень контролюючих органів належить, зокрема, адміністрування зарплатних платежів — податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та єдиного соціального внеску (ЄСВ). А тому при здійсненні контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати зазначених платежів, а також за своєчасністю подання звітності податківці можуть проводити всі види перевірок, передбачені Податковим кодексом України (ПК).

Види податкових перевірок

Відповідно до статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважають перевірку, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 ПК).

Податкова звітність приймається без попередньої перевірки зазначених у них показників. А вже зареєстровані у податковому органі декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці.

Згідно з вимогами пункту 76.1 ПК камерально перевіряється вся податкова звітність суцільним порядком. Тобто камеральній перевірці підлягають податковий розрахунок за формою № 1ДФ, який містить суми нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб доходу та суми утриманого з них ПДФО та військового збору, а також звіт з ЄСВ.

Під час камеральної перевірки звітності звертають увагу на правильність і повноту її складання, відповідність розрахунку показників формулам, які встановлені порядком складання відповідних форм звітності.

Характерною відмінністю камеральної перевірки від інших видів перевірок є те, що для проведення камеральної перевірки посадовим особам податкового органу не потрібно отримувати спеціальне рішення керівника податкового органу або направлення на перевірку. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкові.

Документальною вважають перевірку, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Документальну перевірку проводять на підставі звітності (податкової, фінансової, статистичної), регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 75.1.2 ПК). До речі, повноваження щодо адміністрування ЄСВ покладає на податківців не ПК, а Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Документальна перевірка може бути як плановою, так і позаплановою, як виїзною, так і невиїзною.

Документальну планову перевірку проводять відповідно до плану-графіка перевірок, та вона охоплює всі податки (збори), платником яких є суб’єкт господарювання, який перевіряють.

До плану-графіка передусім включають тих платників податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов’язкових платежів (лист ДФС від 07.05.2015 № 9751/6/99-99-22-03-02-15).

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків згідно з пунктом 77.2 ПК визначають залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарних роки, середнім — не частіше ніж раз на два календарних роки, високим — не частіше одного разу на календарний рік.

Документальну позапланову перевірку не передбачають у плані роботи контролюючого органу і проводять за наявності хоча б однієї з обставин, визначених пунктом 78.1 ПК.

Таку перевірку можуть проводити, зокрема, у разі отримання інформації про ухилення податкового агента від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у т. ч. без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у т. ч. внаслідок неукладення трудових договорів з най­маними особами, а також здійснення господарської діяльності без державної реєстрації (пп. 78.1.13 ПК).

Як було зазначено, документальні перевірки можуть бути як виїзними, так і невиїзними.

Документальною виїзною перевіркою вважають перевірку, яку проводять за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого провадять таку перевірку. Відповідно, документальною невиїзною перевіркою вважають перевірку, яку проводять у приміщенні контролюючого органу.

Фактичною вважають перевірку, яку здійснюють за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Зважаючи на вимоги підпункту 75.1.3 ПК, таку перевірку здійснює контролюючий орган в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпункту 80.2.7 ПК фактичну перевірку можуть проводити у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

Підпункт 75.1.2 ПК запроваджує ще один вид перевірок — документальну невиїзну позапланову електронну перевірку (далі — електронна перевірка). Як випливає з назви, така перевірка охоплює одразу три види перевірок, про які вже зазначали. Проте, на відміну від перевірок, ініційованих контролюючим органом, електронну перевірку замовляє сам платник податків.

Таку перевірку можна назвати самоперевіркою. Адже за її результатами, на відміну від інших перевірок, не складають акта. Результати такої перевірки оформлюють довідкою для того, щоб платник мав змогу самостійно виправити виявлені (не ним самим, а контролюючим органом!) помилки, зокрема, у частині повноти нарахування та сплати ПДФО, військового збору, ЄСВ.

Електронна перевірка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форму та порядок подання цієї заяви затверджено наказом МДЗ від 03.06.2013 № 143.

Строки проведення перевірок

Чинне законодавство чітко не встановлює строки проведення камеральних перевірок податкового розрахунку за формою № 1ДФ та звіту з ЄСВ. Як правило, вся податкова звітність, подана за звітний (податковий) період, має бути камерально перевірена до настання граничних термінів подання цієї звітності за наступний звітний (податковий) період.

При проведенні документальних планових та позапланових, а також фактичних перевірок строки їх проведення встановлює стаття 82 ПК. Для наочності наведемо їх у таблиці.

Строки проведення податкових перевірок

Строки проведення документальних позапланових перевірок можуть бути продовжені лише за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків — не більш як на 5 робочих днів.

Тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок також здійснюють за рішенням керівника контролюючого органу, але не більш як на 5 діб. Підставами для подовження строку фактичної перевірки є або заява суб’єкта господарювання (за потреби подання ним документів, які стосуються питань перевірки), або змінний режим роботи чи підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.

Умови допуску перевіряльників

Умови та порядок допуску посадових осіб до проведення перевірок визначають статті 77-81 ПК та пункт 1.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 № 22.

Як було зазначено, документальна планова перевірка платника податків проводиться згідно із затвердженим планом-графіком. До початку цієї перевірки платнику податків надсилають рекомендованим листом з повідомленням про вручення (або вручають під розписку) не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку перевірки:

• копію наказу про проведення документальної планової перевірки;
• письмове повідомлення про проведення перевірки (із залишенням копії у контролюючому органі).

Документальну позапланову невиїзну перевірку проводять винятково на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому (чи його уповноваженому представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання цих умов дає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Приступити до проведення документальної виїзної перевірки або фактичної перевірки посадові особи контролюючого органу мають право за наявності підстав для їх проведення та за умови пред’явлення або надіслання таких документів:

• направлення на проведення перевірки;
• копії наказу про проведення перевірки;
• службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Звертаємо увагу, що підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки може бути непред’явлення (ненадіслання) платнику податків документів на перевірку або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог статті 81 ПК.

Відмова від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється. У такому разі платник податків має розписатися у направленні на перевірку. А перевіряльники складають акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

На відміну від документальної виїзної перевірки, фактичну перевірку проводять без попередження платників податків, але перед її проведенням податковий інспектор має вручити копію наказу про проведення перевірки та пред’явити службове посвідчення.

Також варто звернути увагу, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків. За умови, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (п. 78.3 ПК).

Мораторій на проведення перевірок

Наразі у платників податків більшає питань щодо мораторію на перевірки, передбаченого пунктом 3 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII. Цією нормою встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу КМУ, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України (КПК).

Водночас зазначене обмеження з 01.01.2015 не поширюється:

• на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють, реалізують підакцизні товари;
• на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ.

З огляду на зазначене, а також роз’яснення податківців, викладене у листі ДФС від 28.01.2015 № 2463/7/99-99-22-02-04-17, у 2015-2016 роках до перевірок мають готуватися такі суб’єкти господарювання:

• з обсягом доходу понад 20 млн. грн. за попередній календарний рік. Для цих платників перевірки проводяться на загальних підставах;
• які ввозять на митну територію України та/або виробляють, реалізують підакцизні товари незалежно від обсягів доходу за попередній календарний рік. Перевірки таких платників теж здійснюються на загальних підставах;
• з обсягом доходу за попередній календарний рік до 20 млн. грн., що не ввозять на митну територію України та/або не виробляють, не реалізують підакцизні товари. Цих платників перевірятимуть на предмет наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ. А з інших питань у 2015-2016 роках їх можуть перевіряти виключно з дозволу КМУ, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами КПК.