ПДВ та ломбарди: законодавчі правила реалізації заставного майна

Кредитор (заставодержатель) має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна (ст. 19 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 № 2654-XII).

Це право охоплює не лише основний борг, а й проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов’язань, неустойку (якщо вона передбачена законом чи договором), а також витрати на утримання заставленого майна і витрати, пов’язані з реалізацією забезпеченої заставою вимоги.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів на митній території України, визначені статтею 186 Податкового кодексу України (ПК). До таких операцій належать, зокрема, передача права власності на заставлене майно кредитору, безоплатна передача товарів, постачання товарів на умовах товарного кредиту та передача об’єкта фінансового лізингу у володіння й користування лізингоодержувачу.

Річна фінзвітність за 2025 рік: пам’ятка для бухгалтера

Звільнення від ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ із продажу або іншого відчуження майна, яке було передане фізичними особами чи суб’єктами господарювання — неплатниками податку у заставу, включно з іпотекою, і на яке було звернено стягнення. Також від оподаткування звільняються операції з постачання майна, набутого банком чи фінансовою установою у власність у рахунок погашення кредитних зобов’язань. При цьому звільнення стосується тієї частини вартості, яка відповідає розміру заборгованості за договором кредиту чи позики (п. 197.12 ПК).

Отже, операції ломбарду як платника ПДВ із реалізації заставленого майна, що було передане у заставу особами, які не є платниками ПДВ, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

За інформацією ДПС у Тернопільській області