Визначення податкового резидентства фізичних осіб для контролю КІК: ключові критерії та правила

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Автор
експерт з обліку та оподаткування, Київ
Визначення резидентського статусу осіб є одним з визначальних факторів для визнання особи контролюючої особою щодо КІК згідно з нормами Податкового кодексу України

Визначення податкового резидентства фізичних осіб для контролю КІК: ключові критерії та правила

Контролюючою особою контрольованої іноземної компанії (далі — КІК) є фізична або юридична особа — резидент України (пп. 392.1.2. Податкового кодексу України; ПК).

Поняття «резидент» встановили підпунктом «в» підпункту 14.1.213 ПК, відповідно до якого фізична особа — резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Водночас місцем проживання фізичної особи згідно зі статтею 29 Цивільного кодексу України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому фізична особа може мати кілька місць проживання.

Місце проживання — житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги (ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-1V).

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні (абз. 2 пп. «в» пп. 14.1.213 ПК).

При цьому постійним місцем проживання згідно зі статтею 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності (п.п. «в» п.п. 14.1.213 ПК).

Водночас, якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення підпунктом «в» підпунктом 14.1.213 ПК, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України (абз. 4 пп. «в» пп. 14.1.213 ПК).

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПК, або її реєстрація як самозайнятої особи (абз. 5 пп. «в» пп. 14.1.213 ПК).

Таким чином, за умови, якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, відкриті банківські рахунки, отримує доходи на території Україні, має реєстрацію місця проживання, зареєстрована як фізична особа - підприємець згідно з законодавством України, є громадянкою України, то така особа може бути визнана резидентом України.

Враховуючи зазначене, зауважимо, що всі критерії визначення податкового резидентства аналізуються у сукупності, а кожен окремий випадок розглядається на підставі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав.

За інформацією ДПС у Київській області

додаток

👇 Спекотна пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Оплата через LIQPAY: чи потрібен РРО/пРРО

Чи треба РРО/пРРО при продажу товарів і послуг через LiqPay та інші платіжні системи? Які документи треба надати покупцю і чи треба тут фіскальний чек РРО/пРРО? Коли друкувати фіскальний чек РРО/пРРО при платежі через LiqPay? Відповіді — у консультації
35222

Договір позички: ЗРАЗОК

Якщо є необхідність покористуватися чужим майном, то можна оформити договір позички. У чому різниця договору позички з договором оренди та договором позики? Які його умови та хто його може укладати? Нюанси оподаткування таких договорів, як поєднується позичка і єдиний податок, — у цьому огляді
109206

Звіт підприємства з іноземними інвестиціями (Форма № 10-зез (квартальна))

Про покращення умов залучення іноземних інвестицій ведуть розмови чиновники, про їх віддачу пишуть економісти, дані за ними збирають органи статистики. Але без звітів, заповнених бухгалтерами, ніхто нічого не порахує. Прямі, портфельні, капітальні — знову ці економічні терміни, що вже призабулися. Але ми допоможемо освіжити вашу пам’ять, роз’яснивши порядок заповнення та подання звіту про прямі іноземні інвестиції за формою № 10-зез (квартальна)
14145

Єдиний соціальний внесок 2026: ставки, сплата, строки звітування

ЄСВ — це обов’язковий платіж, який сплачують роботодавці за найманих працівників при нарахуванні зарплати чи винагород за ЦПД. ФОПи сплачують його за себе. Дізнайтеся про останні зміни та актуальні правила — у цьому огляді
171273

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді