експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Міжнародні стандарти фінансової звітності — це об’єднуюча ланка, яка дозволяє інвестору з будь-якої країни зрозуміти бізнес, в який він вкладає чи уже вклав кошти. Крім того, це визнаний стандарт якості подачі фінансової інформації. У консультації розповімо про особливості застосування МСФЗ в Україні,нові МСФЗ 18 і МСФЗ 19
підприємства, які є емітентами цінних паперів, якщо їхні цінні папери допущені до торгів на регульованих ринках капіталу (не тільки ПАТ, але й будь-якої організаційно-правової форми)
2018
6
недержавні пенсійні фонди
2012
7
кредитні спілки
2015
8
інші фінансові установи, які займаються наданням інших фінансових послуг чи допоміжною діяльністю у сферах фінансових послуг (розділи 64, 66 КВЕД, окрім 66.2)
2015
9
підприємства, які здійснюють діяльність з управління активами
2015
10
підприємства, які займаються добуванням корисних копалин загальнодержавного значення**
2018
11
материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес
2022
12
материнські підприємства великих груп***, які не належать до категорії великих підприємств
2022
13
авторизовані рейтингові агентства
2026
1 — велике підприємство — це підприємства, для яких виконується мінімум 2 з 3-х критеріїв: балансова вартість активів > 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції > 40 млн євро, середня чисельність > 250 чол. (пп. «2» ст. 2 Закону про бухоблік);
2 — перелік таких копалин знаходиться в постанові КМУ від 12.12.1994 № 827. Звертаємо увагу, що у даному переліку крім «традиційних» копалин на зразок марганцевих руд містяться ще й підземні води (мінеральна вода, питна вода, промислова вода, технічна вода і т.п.);
3— великі групи — це групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше 2-м із таких критеріїв: балансова вартість активів > 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) > 40 млн євро, середня кількість працівників > 250 осіб. (ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік);
Щодо переліків МСФЗ зобов’язання в Законі про бухоблік та в Порядку № 419, то в цілому вони співпадають, але Закон про бухоблік оперує досить загальним терміном «підприємства, що становлять суспільний інтерес», куди входять ПАТ, банки, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, великі підприємства, емітенти цінних паперів. Виходить, що якщо підприємство емітує цінні папери, які продаються через регульовані ринки капіталу (біржі), то воно стає МСФЗ-зобов’язаним незалежно від його організаційно-правової форми.
З переліку МСФЗ-зобов’язаних випали приватні акціонерні товариства (ПрАТ). Це стало однією з причин, чому відбулася реорганізація багатьох ПАТ у ПрАТ чи навіть ТОВ. Як не як, але складання МСФЗ-звітності, її аудит, а також виконання інших приписів НКЦПФР, які ставляться перед публічними АТ під силу не всім підприємствам.
Увага: ПрАТ і ТОВ не входять до списку МСФЗ зобов’язання.
Для підприємств, що застосовують МСФЗ, настав час готувати фінансову звітність. У статті нагадаємо, які підприємства МСФЗ-зобов’язані, який склад фінансової звітності для них передбачений та в які строки її подати
Підприємства всіх організаційно-правових форм, включаючи ПрАТ і ТОВ, можуть здійснити перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності за власною ініціативою. Причинами такого кроку можуть бути: бажання іноземних інвестицій, плани щодо випуску боргових цінних паперів тощо.
Практика МСФЗ 2026
Стандарти видаються Міжнародною радою з міжнародних стандартів фінансової звітності (англомовна абревіатура — IASB), штаб-квартира якої знаходиться у м. Лондон. До речі, наш Мінфін у листі від 24.09.2018 № 35210-06-5/24914 пояснив, що не роз’яснює положень МСФЗ, аргументуючи це тим, що тлумаченням МСФЗ займається саме IASB та пов’язані з нею структури, а не Мінфін.
Стандарти МСФЗ містять:
Концептуальну основу фінансової звітності — це опис загальних вимог до якісних характеристик фінансової інформації, основних облікових концепцій, основних елементів фінансових звітів, видів вартостей. Концептуальна основа — це не стандарт, а лише загальна база, на якій будуються спеціалізовані МСФЗ (нова була прийнята у 2010 році, останній перегляд відбувся у 2018 році);
безпосередньо самі МСФЗ у кількості 19 (англ. — IFRS). Їх можна знайти на сайті IFRS;
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності (МСБО, англ. — IAS) — це «старі», але діючі стандарти, які приймалися до 2001 року, дати реорганізації IASB. Їхня нумерація зараз непослідовна (відсутні деякі «номери»), адже частково вони були замінені новими МСФЗ (насьогодні 24 чинні стандарти з номерами від 2 до 41); МСБО 1 «Подання фінансової звітності» уже немає, бо у IAS він замінений МСФЗ 18 «Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності»;
Інтерпретації (тлумачення) стандартів (IFRIC щодо IFRS та SIC для IAS);
Практичні керівництва (їх 2, один — щодо звіту про управління та другий — про суттєвість у звітності). Доступні англійською мовою, Мінфіном на українську не перекладались.
Тобто Міжнародні стандарти фінансової звітності в Україні — це і є уся ця система документів.
Оригінали вищенаведених стандартів англійською мовою доступні на їхньому офіційному сайті (після реєстрації). Там же можна знайти актуальний перелік чинних МСФЗ, зокрема й інтерпретації та практичні керівництва.
Міжнародні стандарти фінансової звітності в Україні застосовують тільки за офіційним перекладом Мінфіну (ч. 1 ст. 121 Закону про бухоблік). Його можна знайти на сайті самого Мінфіну та Верховної ради. Однак краще орієнтуватися на сайт Мінфіну (за посиланням переклад МСФЗ українською мовою версії 2025 року), оскільки там часом є більш свіжі версії стандартів, ніж на сайті Верховної Ради.
Проблемою українських МСФЗ є те, що вони оновлюються досить повільно, переклади старі й часто не відповідають оригінальним англомовним текстам від IASB, відсутні нові стандарти або з’являються зі значним запізненням. Причиною цього є відставання у часі перекладу текстів, а також деяка некоректність існуючих перекладів. Наприклад, можуть плутатися поняття «дохід» та «прибуток». Як наслідок, при серйозному підході краще користуватися англомовними оригіналами. Однак це теж не завжди найбільш вірний крок, що стає очевидним якщо оглянути практику МСФЗ, що застосовується країнами ЄС.
Увага: для внутрішньодержавних цілей користуємося версіями МСФЗ Мінфіну на їхньому сайті.
Розповімо, які саме програми зараз у чорному списку. Пояснимо мету таких заходів безпеки та можливі наслідки порушення заборони використання 1С-продуктів в Україні
У ЄС використовуються Міжнародні стандарти обліку теж не напряму, а тільки після схвалення Єврокомісією. Прийняті МСФЗ публікуються повністю на кожній офіційній мові членів ЄС у вигляді Регламенту Комісії в Офіційному віснику ЄС. І з оригіналами МСФЗ з Лондону тут може співпадати не все. Можуть використовуватися не поточна версія лондонських МСФЗ, а дещо давніша. Також не всі стандарти можуть приймати одразу:
МСФЗ 18 «Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності», який заміняє собою МСБО 1 «Подання фінансової звітності», був опублікований IASB у квітні 2024 року, але набирає чинності пізніше — після 1 січня 2027 року (п. B1 Додатка В МСФЗ 18). Стандарт застосовується ретроспективно — це значить, що треба буде подати порівняльні дані за рік, що починається 1 січня 2026 року, відповідно до нових вимог. Допускається дострокове застосування МСФЗ 18;
МСФЗ 19 «Дочірні підприємства, що не є підзвітними суспільству: розкриття інформації», який у ЄС набирає чинності 1 січня 2027 року (п. А1 Додатка А МСФЗ 19), та спрощує фінансову звітність таких компаній. Компанія є підзвітною суспільству зокрема, якщо її інструменти капіталу або боргові зобов’язання перебувають в обігу на публічному ринку, зберігає активи на відповідальному зберіганні для широкого кола сторонніх осіб. Однак застосовувати достроково МСФЗ 19 теж можна.
Українські переклади МСФЗ 18 і МСФЗ 19 Мінфіном уже опубліковані, тому їх уже можна застосовувати за 2026 рік за бажанням (підстава — ч. 1 ст. 121 Закону про бухоблік).
Увага: існує деяка плутанина версій МСФЗ: англомовний оригінал з Лондону, україномовний переклад, МСФЗ прийняті Єврокомісією.
Виходить, що англомовний оригінал від IASB теж не завжди найбільш доцільний, якщо бізнес орієнтований на ЄС. Обов’язково у примітках до фінансової звітності за МСФЗ слід розкрити якою саме версією МСФЗ користувалося підприємство.
За Законом про бухоблік фінансова звітність за МСФЗ має складатися та подаватися у держоргани в електронній формі на основі таксономії (ч. 6 ст. 11, ч. 5 ст. 121 Закону про бухоблік).
Міжнародні стандарти фінансової звітності призначені для складання і подачі фінзвітності за таксономією у форматі XBRL і є обов’язковим для всіх МСФЗ-зобов’язаних. Таксономія — це затверджена класифікація можливих рядків у фінзвітності, яка потім кодифікується у формат XBRL. Ознайомитися з перекладом українською мовою — таксономії МСФЗ 2024 — можна на сайті Мінфіну тут.
Звітність МСФЗ за таксономією подається за принципом єдиного вікна — одночасно до всіх держорганів і в єдиному форматі.
Необхідну інформацію для складання й подання МСФЗ звітності у форматі XBRL можна знайти на сайтах відповідних національних регуляторів:
Щодо самого складу МСФЗ-звітності, то вона є у двох форматах: повна (за рік) та проміжна (за квартал чи інші періоди — місяць тощо). Наводимо перелік звітів для цих форматів:
ПАКЕТ МСФЗ-ЗВІТНОСТІ
Повна фінансова звітність (МСБО 1)
Проміжна фінансова звітність (МСБО 34)*
звіт про фінансовий стан на кінець періоду;
звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за період (може бути як 2 окремих звіти);
звіт про зміни у власному капіталі за період;
звіт про рух грошових коштів за період;
примітки, що містять виклад істотних облікових політик та іншу пояснювальну інформацію;
порівняльну інформацію щодо попереднього періоду;
звіт про фінансовий стан на початок період, якщо здійснювався ретроспективний перерахунок статей, перекласифікація або зміна облікової політики
стислий звіт про фінансовий стан;
стислий звіт або стислі звіти про прибуток і збитки та інший сукупний дохід;
стислий звіт про зміни у власному капіталі;
стислий звіт про рух грошових коштів;
деякі пояснювальні записки
Увага: пакет квартальної фінзвітності за МСФЗ стандартами більший, ніж за національними.
Як бачимо, на відміну від національних стандартів пакет квартальної звітності за МСФЗ більший. За національними можна тільки баланс та звіт про фінансові результати (абз. 14 п. 2 Порядку № 419). Розширеного пакету проміжної (квартальної) звітності за МСФЗ хочуть і податківці (лист ДФС від 22.08.2018 № 27209/6/99-99-15-02-01-15).
Перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності
Згідно з пунктом 21 МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності», який урегульовує питання переходу на МСФЗ, передбачено, що для відповідності вимогам МСБО 1 «Подання фінансової звітності» перша МСФЗ-звітність має включати:
звіт про фінансовий стан — 3 дати балансу;
звіт про сукупний дохід — 2 періоди;
звіт про прибутки та збитки (або як єдиний звіт з сукупним доходом) — 2 періоди;
звіт про рух грошових коштів — 2 періоди;
звіт про власний капітал — 2 періоди;
примітки, які включать порівняльну інформацію.
Коли перейти на МСФЗ? Для того, щоб скласти фінансову звітність за МСФЗ за 2025 рік датою переходу має бути 1 січня 2024 року. Саме на цю дату складається «вступний» баланс за МСФЗ. Що треба зробити можна проілюструвати таким чином:
Виходить, що між датою переходу на Міжнародні стандарти звітності та першою звичайною звітністю за МСФЗ відстань 2 роки. У Міжнародні стандарти фінансової звітності включають описаний вище пакет звітності за п. 21 МСФЗ 1 (станом на 01.01.2026 (31.12.2025). Буде 3 баланси на 3 дати: 01.01.2026, 01.01.2025, 01.01.2024. Із них 2 останні — це баланси порівняльний період, які складаються шляхом трансформації балансів за національними стандартами; баланс на 01.01.2026 — це перший баланс складений одразу за МСФЗ. Буде 2 звіти про прибутки та збитки: 2024 рік (порівняльний період, складений шляхом трансформації) та 2025 рік (перший одразу на основі МСФЗ) і т.д.
Штучний інтелект уміє багато. Та у питаннях податків і звітів вирішальне — не швидкість, а досвід. У системі «Експертус Головбух» консультують живі експерти, які не генерують відповіді, а перевіряють і зважують кожну рекомендацію 👇
Загальний алгоритм переходу на міжнародні стандарти фінзвітності складається з таких кроків:
Крок 1. Обрання дати переходу, наприклад, 01.01.2024 чи 01.01.2025 і т.д.;
Крок 2. Розробка та затвердження наказу про облікової політики за МСФЗ;
Крок 3.Проведення інвентаризації. Це не звична річна інвентаризація, а інвентаризація метою якої є визначити, які активи і зобов’язання потрапляють в МСФЗ-баланс, перекласифікація статей тощо. Наприклад, перекласифікація витрат майбутніх періодів на дебіторську заборгованість, МНМА на основні засоби і тому подібне (Облік за МСФЗ: основні засоби);
Крок 4. Складання «вступного» балансу за МСФЗ на обрану дату переходу;
Крок 5. Формування порівняльної інформації за МСФЗ. Якщо перехід відбувся 01.01.2025, то порівняльна інформація — це фінансова звітність за 2025 рік.
Крок 6. Отримання першої фінансової звітності за МСФЗ. Це 31.12.2025, якщо перехід був 01.01.2024.
Що нового у подання фінансової звітності вносить заміна МСБО 1 на МСФЗ 18
Метою заміни МСБО 1 на вже згаданий МСФЗ 18 є покращення якості, сумісності та прозорості фінансової звітності, особливо звіту про прибутки та збитки. Реалізовано це через більш чітку класифікацію та деталізацію доходів та витрат та надання управлінських показників ефективності, щоб користувачі могли краще розуміти фінансові результати різних компаній. Щодо сумісності, то мова йде про кращі можливості до порівняння фінансових звітів різних компаній між собою. МСФЗ 18 запроваджує обов’язкову класифікацію доходів і витрат за операційною, інвестиційною, та фінансовою категоріями, а також виділення проміжних підсумків, включаючи обов’язкові показники «валовий прибуток», «операційний прибуток».
Якщо порівнювати зі Звітом про фінансові результати, який складається за НП(С)БО 1, такі нововведення не є чимось новим, але вимоги до звіту про прибутки та збитки за МСБО 1 досить «розмиті». Через це звіт про прибутки та збитки різних компаній, складений за МСБО 1, за структурою й виділеними проміжними показниками досить відрізняється. МСФЗ 18 не жорстко стандартизує, як НП(С)БО 1, але все ж таки вносить більше обов’язкових деталей до цього звіту. Як наслідок, звіти різних компаній мають стати більш схожими між собою.
