бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Міжнародні стандарти фінансової звітності — це об’єднуюча ланка, яка дозволяє інвестору з будь-якої країни зрозуміти бізнес, в який він вкладає чи уже вклав кошти. Крім того, це визнаний стандарт якості подачі фінансової інформації. У консультації розповімо про особливості застосування МСФЗ в Україні
Що таке МСФЗ? МСФЗ – це набір стандартів і інтерпретацій, що регламентують правила складання фінансової звітності. Якою має бути фінансова звітність за МСФЗ – розповідаємо.
підприємства, які є емітентами цінних паперів, якщо їхні цінні папери допущені до торгів на регульованих ринках капіталу (не тільки ПАТ, але й будь-якої організаційно-правової форми)
2018
6
недержавні пенсійні фонди
2012
7
кредитні спілки
2015
8
інші фінансові установи, які займаються наданням інших фінансових послуг чи допоміжною діяльністю у сферах фінансових послуг (розділи 64, 66 КВЕД, окрім 66.2)
2015
9
підприємства, які здійснюють діяльність по управлінню активами
2015
10
підприємства, які займаються добуванням корисних копалин загальнодержавного значення**
2018
11
материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес
2022
12
материнські підприємства великих груп***, які не належать до категорії великих підприємств
2022
* велике підприємство – це підприємства, для яких виконується мінімум 2 з 3-х критеріїв: балансова вартість активів > 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції > 40 млн євро, середня чисельність > 250 чол. (пп. 2 ст. 2 Закону про бухоблік);
** перелік таких копалин знаходиться в постанові Кабміну від 12.12.1994 № 827. Звертаємо увагу, що у даному переліку крім «традиційних» копалин на зразок марганцевих руд містяться ще й підземні води (мінеральна вода, питна вода, промислова вода, технічна вода і т.п.);
*** великі групи – це групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше 2-м із таких критеріїв: балансова вартість активів > 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) > 40 млн євро, середня кількість працівників > 250 осіб. (ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік)
Щодо переліків МСФЗ-зобов’язання в Законі про бухоблік та в Порядку № 419, то в цілому вони співпадають, але Закон про бухоблік оперує досить загальним терміном «підприємства, що становлять суспільний інтерес», куди входять ПАТ, банки, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, великі підприємства, емітенти цінних паперів. Виходить, що якщо підприємство емітує цінні папери, які продаються через регульовані ринки капіталу (біржі), то воно стає МСФЗ-зобов’язаним незалежно від його організаційно-правової форми.
З переліку МСФЗ-зобов’язаних випали приватні акціонерні товариства (ПрАТ). Це стало однією з причин, чому після 2015 року відбулася реорганізація багатьох ПАТ у ПрАТ чи навіть ТОВ. Як не як але складання МСФЗ-звітності, її аудит, а також виконання інших приписів НКЦПФР, які ставляться перед публічними АТ під силу не всім підприємствам.
Увага:ПрАТ і ТОВ не входять до списку МСФЗ-зобов’язання.
Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності
Підприємства всіх організаційно-правових форм, включаючи ПрАТ і ТОВ, можуть здійснити перехід на МСФЗ за власною ініціативою. Причинами такого кроку можуть бути: бажання іноземних інвестицій, плани щодо випуску боргових цінних паперів тощо.
Перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності
Ті підприємства, які перейшли на МСФЗ у 2022 році? вперше свою проміжну фінансову звітністьмали скласти за І квартал 2023 року. Серед них можуть бути:
новостворені та реорганізовані підприємства, які у 2022 році потрапили під МСФЗ-зобов’язаних;
Стандарти видаються Міжнародною радою з міжнародних стандартів фінансової звітності (англомовна абревіатура – IASB), штаб-квартира якої знаходиться у м. Лондон. До речі, наш Мінфін у листі від 24.09.2018 № 35210-06-5/24914 пояснив, що не роз’яснює положень МСФЗ, аргументуючи це тим, що тлумаченням МСФЗ займається саме IASB та пов’язані з нею структури, а не Мінфін.
Стандарти МСФЗ містять:
Концептуальну основу фінансової звітності – це опис загальних вимог до якісних характеристик фінансової інформації, основних облікових концепцій, основних елементів фінансових звітів, видів вартостей. Концептуальна основа – це не стандарт, а лише загальна база, на якій будуються спеціалізовані МСФЗ (нова була прийнята у 2010 році, останній перегляд відбувся у 2018 році);
безпосередньо самі МСФЗ у кількості 17 (англ. – IFRS);
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО, англ. – IAS) – це «старі», але діючі стандарти, які приймалися до 2001 року, дати реорганізації IASB. Їхня нумерація зараз непослідовна (відсутні деякі «номери»), так як частково вони були замінені новими МСФЗ (насьогодні 25 діючих стандартів з номерами від 1 до 41);
МСФЗ для малих і середніх підприємств (як один стандарт);
Інтерпретації (тлумачення) стандартів (IFRIC щодо IFRS та SIC для IAS);
Практичні керівництва (їх 2, один – щодо звіту про управління та другий – про суттєвість у звітності). Доступні англійською мовою, Мінфіном на українську не перекладались.
Тобто МСФЗ – це і є уся ця система документів.
Оригінали вищенаведених стандартів англійською мовою доступні на їхньому офіційному сайті (після реєстрації). Там же можна знайти актуальний перелік чинних МСФЗ, у т.ч. й інтерпретації та практичні керівництва.
Подання електронної звітності давно стало звичною справою для багатьох бухгалтерів. Адже електронне звітування має багато переваг, здебільшого у плані економії часу. Але є й особливості, про які треба пам’ятати. Також розповімо про те, яких технічних помилок може припуститися платник податку, коли складає звіт
Міжнародні стандарти фінансової звітності в У країні застосовують тільки за офіційним перекладом Мінфіну (ч. 1 ст. 12-1 Закону про бухоблік). Його можна знайти на сайті самого Мінфіну та Верховної ради. Однак краще орієнтуватися на сайт Мінфіну (посилання на переклад МСФЗ українською мовою версії 2022 року), так як там часом знаходяться більш свіжі версії стандартів, ніж на сайті Верховної ради.
Проблемою українських МСФЗ є те, що вони оновлюються досить повільно, переклади старі й часто не відповідають оригінальним англомовним текстам від IASB, відсутні нові стандарти або з’являються зі значним запізненням. Причиною цього є відставання у часі перекладу текстів, а також деяка некоректність існуючих перекладів. Наприклад, можуть плутатися поняття «дохід» та «прибуток». Як наслідок, при серйозному підході краще користуватися англомовними оригіналами. Однак це теж не завжди найбільш вірний крок, що стає очевидним якщо оглянути практику застосування МСФЗ країнами ЄС.
Увага: для внутрішньодержавних цілей користуємося версіями МСФЗ, які Мінфін подає на сайті.
Стандарти звітності МСФЗ в ЄС
У ЄС використовуються МСФЗ теж не напряму, а тільки після схвалення Єврокомісією. Прийняті МСФЗ публікуються повністю на кожній офіційній мові членів ЄС у вигляді Регламенту Комісії в Офіційному віснику ЄС. І з оригіналами МСФЗ з Лондону тут може співпадати не все. Можуть використовуватися не поточна версія лондонських МСФЗ, а дещо давніша. Також не всі стандарти можуть прийматися одразу – МСФЗ 17 «Страхові контракти» був прийнятий 23 листопада 2021 року.
Увага: існує деяка плутанина версій МСФЗ: англомовний оригінал з Лондону, україномовний переклад, МСФЗ прийняті Єврокомісією.
Поточну ситуацію з МСФЗ у ЄС станом на 2024 рік з застосуванням певних стандартів і поправок до них можна отримати за цим посиланням (проект IASPlus від Deloitte) або в аналітиці від EY станом на липень 2019 (усе англійською мовою).
Виходить, що англомовний оригінал від IASB теж не завжди найбільш доцільний, якщо бізнес орієнтований на ЄС. Обов’язково у примітках до фінансової звітності за МСФЗ слід розкрити якою саме версією МСФЗ користувалося підприємство.
За Законом про бухоблік фінансова звітність за МСФЗ має складатися та подаватися у держоргани в електронній формі на основі таксономії (ч. 6 ст. 11, ч. 5 ст. 12-1 Закону про бухоблік).
На період воєнного стану, якщо немає можливості подавати фінансову звітність у документальній та/або електронній формі, то її можна не подавати. Однак це все одно доведеться зробити впродовж 3-х місяців після припинення чи скасування воєнного стану. за Таке послаблення встановлюється Законом «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX. У такому разі до суб’єктів господарювання не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання фінансової звітності.
Таксономія МСФЗ 2024
Складання і подача фінзвітності за таксономією у форматі XBRL є обов’язковим для всіх МСФЗ-зобов’язаних. Таксономія – це затверджена класифікація можливих рядків у фінзвітності, яка потім кодифікується у формат XBRL. Ознайомитися з перекладом українською мовою таксономії МСФЗ можна на сайті Мінфіну тут (наказ Мінфіну від 25.10.2019 № 452). Однак в IASB, до речі, уже є ілюстрована таксономія за 2023 рік, щоправда англійською мовою (для скачування треба реєстрація).
Звітність МСФЗ за таксономією подається за принципом єдиного вікна – одночасно до всіх держорганів і в єдиному форматі.
Необхідну інформацію для складання й подання МСФЗ звітності у форматі XBRL можна знайти на сайтах відповідних національних регуляторів:
Щодо самого складу МСФЗ-звітності, то вона є у 2х форматах: повна (за рік) та проміжна (за квартал чи інші періоди – місяць тощо). Перелік звітів для цих форматів наведений у таблиці нижче.
ПАКЕТ МСФЗ-ЗВІТНОСТІ
Повна фінансова звітність (МСБО 1)
Проміжна фінансова звітність (МСБО 34)*
звіт про фінансовий стан на кінець періоду;
звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за період (може бути як 2 окремих звіти);
звіт про зміни у власному капіталі за період;
звіт про рух грошових коштів за період;
примітки, що містять виклад істотних облікових політик та іншу пояснювальну інформацію;
порівняльну інформацію щодо попереднього періоду;
звіт про фінансовий стан на початок період, якщо здійснювався ретроспективний перерахунок статей, перекласифікація або зміна облікової політики
стислий звіт про фінансовий стан;
стислий звіт або стислі звіти про прибуток і збитки та інший сукупний дохід;
стислий звіт про зміни у власному капіталі;
стислий звіт про рух грошових коштів;
деякі пояснювальні записки
Увага:пакет квартальної фінзвітності за МСФЗ стандартами більший, ніж за національними.
Як бачимо, на відміну від національних стандартів пакет квартальної звітності за МСФЗ більший. За національними можна тільки баланс та звіт про фінансові результати (абз. 14 п. 2 Порядку № 419). Розширеного пакету проміжної (квартальної) звітності за МСФЗ хочуть і податківці (лист ДФС від 22.08.2018 № 27209/6/99-99-15-02-01-15).
Перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності
Згідно з пунктом 21 МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності», який урегульовує питання переходу на МСФЗ, передбачено, що для відповідності вимогам МСБО 1 «Подання фінансової звітності» перша МСФЗ-звітність має включати:
звіт про фінансовий стан – 3 дати балансу;
звіт про сукупний дохід – 2 періоди;
звіт про прибутки та збитки (або як єдиний звіт з сукупним доходом) – 2 періоди;
звіт про рух грошових коштів – 2 періоди;
звіт про власний капітал – 2 періоди;
примітки, які включать порівняльну інформацію.
Коли перейти на МСФЗ? Для того, щоб скласти фінансову звітність за МСФЗ за 2023 рік датою переходу має бути 01 січня 2022 року. Саме на цю дату складається «вступний» баланс за МСФЗ. Що треба зробити можна проілюструвати таким чином:
Виходить, що між датою переходу на МСФЗ та першою звичайною звітністю за МСФЗ відстань 2 роки. Перша МСФЗ-звітність на 01.01.2024 (31.12.2023) буде включати описаний вище пакет звітності за п. 21 МСФЗ 1. Буде 3 баланси на 3 дати: 01.01.2024, 01.01.2023, 01.01.2022. З них 2 останні – це баланси порівняльний період, які складаються шляхом трансформації балансів за національними стандартами; баланс на 01.01.2024 р. – це перший баланс складений одразу за МСФЗ. Буде 2 звіти про прибутки та збитки: 2022 рік (порівняльний період, складений шляхом трансформації) та 2023 рік (перший одразу на основі МСФЗ) і т.д.
Загальний алгоритм переходу на МСФЗ виглядає складається з таких кроків:
Крок 1. Обрання дати переходу, наприклад, 01.01.2022 чи 01.01.2023 р. і т.д.
Крок 2. Розробка та затвердження наказу про облікової політики за МСФЗ.
Крок 3. Проведення інвентаризації. Це не звична річна інвентаризація, а інвентаризація метою якої є визначити, які активи і зобов’язання потрапляють в МСФЗ-баланс, перекласифікація статей тощо. Наприклад, перекласифікація витрат майбутніх періодів на дебіторську заборгованість, МНМА на основні засоби і тому подібне;
Крок 4. Складання «вступного» балансу за МСФЗ на обрану дату переходу.
Крок 5. Формування порівняльної інформації за МСФЗ. Якщо перехід відбувся 01.01.2022 р., то порівняльна інформація – це фінансова звітність за 2022 рік
Крок 6. Отримання першої фінансової звітності за МСФЗ. Це 31.12.2023, якщо перехід був 01.01.2022 р.
