У ВРУ зареєстрували законопроєкт про створення Реєстру «дропів»

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Автор
експерт з обліку та оподаткування, Київ
Законопроєкт створює правовий механізм для накопичення та обміну інформацією про осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю, її збереження та доступу до неї надавачів платіжних послуг

У ВРУ зареєстрували законопроєкт про створення Реєстру «дропів»

За 6 місяців 2024 року лише двома найбільшими банками, в рамках здійснення фінансового моніторингу, було виявлено та припинено ділові відносини з понад 80 тисячами клієнтів у зв'язку з їх використанням у схемах «дропів». Отримані в рамках наглядової діяльності НБУ дані свідчать, що через картки таких «дропів» може проходити близько 200 млрд. грн на рік.

Питання «дропів» та «міскодингу» стали одними з важливих у роботі Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.

Одним з підсумків роботи цієї ТСК було визначення необхідності законодавчого врегулювання протидії «міскодингу» та діяльності «дропів» та зокрема, створення відповідного реєстру.

27 жовтня 2025 року у Верховній Рада зареєстрували проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю» від 27.10.2025 № 14161.

Наказ про видачу з каси коштів під звіт

Законопроєкт пропонує визначити правові засади функціонування Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю (далі — Реєстр), що створюватиме та вестиме Національний банк України, а також передбачає, що:

  • надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані вносити інформацію до Реєстру про користувачів — фізичних осіб та торговців при виявлені у діях користувача-фізичної особи ознак, які свідчать про те, що такий користувач без дотримання вимог законодавства надав право на розпорядження коштами/електронними грошима на своєму поточному/платіжному рахунку/електронному гаманці третій особі або передав у використання платіжний інструмент третій особі, а у діях торговця — ознак приймання електронних платіжних засобів для здійснення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі) з порушенням встановлених вимог;
  • надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані отримувати інформацію з Реєстру у таких випадках: перед встановленням ділових відносин з користувачем-фізичною особою або торговцем, при зміні даних, перелік яких встановлюється НБУ, користувача-фізичної особи або торговця, при автентифікації в засобах дистанційної комунікації (включаючи перереєстрацію з періодичністю, визначеною НБУ), при вході в платіжний застосунок з нового пристрою, у випадку виявлення встановлених ознак при здійсненні платіжного моніторингу та інших форм взаємодії між надавачами платіжних послуг, та при кожній зміні / додаванні нового коду категорії діяльності суб’єкта господарювання — торговця;
  • надавач платіжних послуг матиме право здійснити перевірку наявності інформації про користувача в Реєстрі за власної ініціативи;
  • НБУ матиме право встановлювати інші випадки, при яких надавач платіжних послуг буде зобов’язаний запитувати інформацію з Реєстру;
  • за наявності інформації про користувача в Реєстрі надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані застосовувати до таких користувачів ліміти на проведення платіжних операцій, а також обмеження щодо кількості платіжних інструментів та/або платіжних, поточних рахунків та/або електронних гаманців, відкритих у одного надавача платіжних послуг та щодо торговців — ліміти на проведення платіжних операцій, зокрема на обсяги операцій еквайрингу, розмір яких визначає НБУ;
  • у разі перевищення встановленого обмеження щодо кількості поточних, платіжних рахунків, електронних гаманців, надавач платіжних послуг буде відмовляти користувачу-фізичній особі у відкритті нового поточного, платіжного рахунку, електронного гаманця.

Створення та ведення НБУ Реєстру передбачає внесення змін до законів України:

  • «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX,
  • «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV,
  • «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III.

За інформацією ВРУ

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Річний перерахунок ПДФО 2025: покроково для бухгалтера

Що таке річний перерахунок ПДФО, коли перерахунок ПДФО в кінці року обов’язковий, причини його необхідності, як провести річний перерахунок ПДФО, річний перерахунок ПДФО 2025 (приклад) — у консультації
48488

Річний перерахунок ПДВ 2025: правила, строки, алгоритм

Річний перерахунок ПДВ за 2025 рік потрібен тим, хто має одночасно й оподатковувані, й неоподатковані податком доходи. Такі платники нараховують компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ, а потім проводять їхнє уточнення, тобто перерахунок ПДВ в кінці року. У консультації мова піде про те, як здійснити такий перерахунок, скласти розрахунок коригування до компенсуючих податкових накладних та як відобразити все це у податковій декларації
89166

Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи: як відзвітувати сільгосппідприємству

Розглядаємо умови, за яких аграрій може перебувати на спрощенці, строки та правила подання декларації платника єдиного податку 4 групи, порядок визначення МПЗ у декларації єдинника 4 групи
32964

КВЕДи для ІТ-фахівців і програмістів: як обрати

Більшість ФОП у сфері IT працюють на єдиному податку. Неправильні коди КВЕД, які вказані при реєстрації, загрожують примусовим переведенням на загальну систему оподаткування, коли сплачувати доведеться суму податків суттєво більшу. Дана стаття допоможе обрати потрібні КВЕДи програмістам, проджект-менеджерам, HR-спеціалістам, та іншим фахівцям IT-сфери
168

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді