Законопроєкт створює правовий механізм для накопичення та обміну інформацією про осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю, її збереження та доступу до неї надавачів платіжних послуг
За 6 місяців 2024 року лише двома найбільшими банками, в рамках здійснення фінансового моніторингу, було виявлено та припинено ділові відносини з понад 80 тисячами клієнтів у зв'язку з їх використанням у схемах «дропів». Отримані в рамках наглядової діяльності НБУ дані свідчать, що через картки таких «дропів» може проходити близько 200 млрд. грн на рік.
Питання «дропів» та «міскодингу» стали одними з важливих у роботі Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
Одним з підсумків роботи цієї ТСК було визначення необхідності законодавчого врегулювання протидії «міскодингу» та діяльності «дропів» та зокрема, створення відповідного реєстру.
27 жовтня 2025 року у Верховній Рада зареєстрували проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю» від 27.10.2025 № 14161.
Наказ про видачу з каси коштів під звіт
Законопроєкт пропонує визначити правові засади функціонування Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю (далі — Реєстр), що створюватиме та вестиме Національний банк України, а також передбачає, що:
- надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані вносити інформацію до Реєстру про користувачів — фізичних осіб та торговців при виявлені у діях користувача-фізичної особи ознак, які свідчать про те, що такий користувач без дотримання вимог законодавства надав право на розпорядження коштами/електронними грошима на своєму поточному/платіжному рахунку/електронному гаманці третій особі або передав у використання платіжний інструмент третій особі, а у діях торговця — ознак приймання електронних платіжних засобів для здійснення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі) з порушенням встановлених вимог;
- надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані отримувати інформацію з Реєстру у таких випадках: перед встановленням ділових відносин з користувачем-фізичною особою або торговцем, при зміні даних, перелік яких встановлюється НБУ, користувача-фізичної особи або торговця, при автентифікації в засобах дистанційної комунікації (включаючи перереєстрацію з періодичністю, визначеною НБУ), при вході в платіжний застосунок з нового пристрою, у випадку виявлення встановлених ознак при здійсненні платіжного моніторингу та інших форм взаємодії між надавачами платіжних послуг, та при кожній зміні / додаванні нового коду категорії діяльності суб’єкта господарювання — торговця;
- надавач платіжних послуг матиме право здійснити перевірку наявності інформації про користувача в Реєстрі за власної ініціативи;
- НБУ матиме право встановлювати інші випадки, при яких надавач платіжних послуг буде зобов’язаний запитувати інформацію з Реєстру;
- за наявності інформації про користувача в Реєстрі надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані застосовувати до таких користувачів ліміти на проведення платіжних операцій, а також обмеження щодо кількості платіжних інструментів та/або платіжних, поточних рахунків та/або електронних гаманців, відкритих у одного надавача платіжних послуг та щодо торговців — ліміти на проведення платіжних операцій, зокрема на обсяги операцій еквайрингу, розмір яких визначає НБУ;
- у разі перевищення встановленого обмеження щодо кількості поточних, платіжних рахунків, електронних гаманців, надавач платіжних послуг буде відмовляти користувачу-фізичній особі у відкритті нового поточного, платіжного рахунку, електронного гаманця.
Створення та ведення НБУ Реєстру передбачає внесення змін до законів України:
- «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX,
- «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV,
- «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III.
За інформацією ВРУ
У консультації про розрахунок коригування до податкової накладної та причини коригувань, які податкова визначила для його складання. Наведемо умовні коди в розрахунку коригування, їхнє призначення та приклади складання розрахунків коригування з різними кодами («101», «102», «103», «104» і «301»)
Усі суб’єкти господарювання, що реалізують пальне, стали платниками акцизного податку. Навіть передачу пального виконавцеві за договором підряду податківці розцінюють як реалізацію. Тож фермери, які передають виконавцеві власне пальне за договором підряду, мають сплачувати акциз. Аби уникнути непорозумінь з податківцями, замість договору підряду укладіть договір оренди сільгосптехніки. Підкажемо, що врахувати
Оренда державної та комунальної землі є найбільш розповсюдженим речовим правом на неприватну землю. Проаналізуємо, які є варіанти оренди неприватної землі, від чого залежить вибір виду оренди та які вимоги висуваються до договорів оренди.
Консультація допоможе швидко заповнити звіт за формою № 1-підприємництво (річна) та дотриматися граничних термінів її подання у 2027 році
Допоможемо оформити договір про повну матеріальну відповідальність. Для прикладу розглянемо договір про матеріальну відповідальність працівника, якому для роботи видали матеріальні цінності (комп’ютер тощо). Розберемося, за яких умов укладають такі договори та як визначити, з ким укладається договір про повну матеріальну відповідальність
