Штраф понад 3,8 млн грн за відсутність обліку товарних запасів: судова практика

Контролюючий орган провів фактичну перевірку автозаправної станції  з магазином. За результатами перевірки склав акт, яким встановив порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО), а саме — неведення в установленому законодавством порядку обліку товарних запасів. На підставі акта перевірки прийняли податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 867 270,88 гривень.

Колегія суддів погодилась із доводами контролюючого органу, зазначивши, що під час перевірки суб’єкт господарювання не надав у паперовій або електронній формі документи, які підтверджують облік та походження товарних запасів, зокрема підакцизних товарів, що були зафіксовані в акті зняття залишків на момент перевірки.

Законом про РРО передбачили обов’язок суб’єктів господарювання надавати контролюючим органам такі документи на початок проведення перевірки.

Суд встановив факт ненадання документів, що підтверджується відповідним актом про їх ненадання.

Верховний Суд у постанові від 17.10.2024 у справі № 160/9989/22 наголосив, що:

• ненадання платником документів на запит контролюючого органу фіксується в акті перевірки;
• обов’язок зберігати документи й надавати їх під час перевірки кореспондує з повноваженнями контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів;
• ненадання документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Банк проведень: облік штрафів, пені, неустойки

Відповідач надав суду переконливі докази наявності у місці продажу підакцизних товарів без документального підтвердження їх обліку, зокрема акт зняття залишків підакцизних товарів, що фактично перебували в реалізації під час перевірки.

Окрім того, суд звернув увагу, що транспортні документи, надані позивачем разом із поясненнями від 28.03.2025 призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначають взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Верховний Суд у постанові від 24.06.2025 у справі № 420/25683/23 також підкреслив, що товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання / отримання транспортних послуг, а не документом походження товару.

З огляду на наведене, 29.10.2025 Полтавський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 440/10410/25 на користь контролюючого органу.

За інформацією ДПС у Полтавській області