Використовуєте РРО ― дотримуйтеся низки вимог, щоб не отримати штраф. Який штраф за невикористання РРО та інші порушення застосовують до суб'єктів господарювання та їх посадових осіб розповість експерт у статті
🔊 Штрафи за відсутність або незастосування РРО
Кого можуть притягти до РРО-штрафів
До відповідальності за порушення РРО-правил можуть притягнути:
- суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги);
- уповноважені банки, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти;
- суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками;
- центри сервісного обслуговування РРО;
- суб’єктів господарювання, які реалізовують РРО;
- виробників РРО;
- посадових осіб та осіб, які здійснюють розрахункові операції.
Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи ДПС шляхом проведення фактичних і документальних перевірок (ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, далі — Закон про РРО).
Податківці є уповноваженими застосовувати штрафні санкції. У такому випадку інспектор виписує на суму штрафу податкове повідомлення-рішення. Отримавши його, суб’єкт господарювання повинен у 10-денний строк або сплатити зазначену суму, або оскаржити повідомлення-рішення в адміністративному/судовому порядку перерахувати суму до державного бюджету протягом 10 календарних днів з дня узгодження (ст. 25 Закону про РРО).
Якщо протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення-рішення (або з дня узгодження грошового зобов’язання, якщо проводилася процедура оскарження) суму не сплачено, вона набуває статусу податкового боргу і на неї починає нараховуватися пеня.
СКАЧАТИ ПАМ’ЯТКУ
Штрафи за невикористання РРО
У разі встановлення протягом календарного року факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи до суб’єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовують фінансові санкції у таких розмірах:
- вчинене вперше — 100% вартості проданих товарів (робіт, послуг);
- за кожне наступне вчинене порушення — 150% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) (п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України).
Оскільки продаж товару без застосування РРО та/або програмного РРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару є окремими порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням. Тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку при продажу товару вважатимуть повторним порушенням.
Отже, якщо контролери під час перевірки суб’єкта господарювання виявлять підтверджені належним чином факти неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, застосовують фінансові санкції у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг). За кожне наступне вчинене порушення — у розмірі 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) (ЗІР, категорія 109.18).
Новації в законодавстві та санкції від податківців за помилки у застосуванні РРО/ПРРО вимагають від бухгалтера глибоких знань про те, як правильно використовувати РРО/ПРРО
Зверніть увагу!
За порушення вимог Закону про РРО, вчинені в період з 01.01.2022 по 01.10.2023 санкції не застосовують, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів (п. 12 Прикінцевих положень Закону про РРО).
Звільнення від штрафів не діє для продавців підакцизних товарів або тих суб’єктів господарювання, які провадили діяльність з купівлі/продажу іноземної валюти, чи діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор. Не штрафуватимуть тих суб'єктів господарювання які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, на територіях активних бойових дій та на територіях можливих бойових дій. Це звільнення діятиме по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій; а також по дату завершення бойових дій чи припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Для певної категорії суб'єктів господарювання передбачені знижені штрафні санкції по пункту 1 статті 17 Закону про РРО. Мова йде про ФОПів другої та третьої групи – не платників ПДВ. Важлива умова – вони не мають бути продавцями підакцизних товарів, побутових товарів на гарантії, лікарських засобів, виробів медичного призначення. Так, у період з 01.08.2023 по 31.07.2025, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до таких ФОПів застосовують знижені штрафи: 25% – за порушення, вчинене вперше; 50% – за повторний проступок (п. 15 Прикінцевих положень Закону про РРО).
Штрафи за невикористання РРО: відповідальність за неподання електронної звітності з РРО
За неподання інформації з РРО в електронному вигляді відповідно до пункту 10 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, застосовуються фінансові санкції у розмірі 30 нмдг (510 грн). А саме: відповідальність установлена за неподання до податкових органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО, дротовими або бездротовими каналами зв’язку в разі обов’язковості її подання.
У законах пишуть одне, у роз’ясненнях — інше, а в Telegram-каналах посадовців узагалі складно розібратися. Тож у повсякденному житті бухгалтер мусить не лише застосовувати знання з обліку, а й розв’язувати задачі подекуди з вищої бухгалтерії. Розберімо свіженькі з РРО-галузі
Відповідальність за використання «простроченого» РРО
Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджено постановою КМУ від 12.05.2004 № 601. Пункт 2 цього порядку визначає, що строк служби РРО — це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у т. ч. комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював РРО.
Після вичерпання строку служби РРО виробник не гарантує його подальшу працездатність у цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого РРО, тобто реалізації фіскальних функцій. Зазначені функції є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону про РРО. У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строк служби (це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного строку з моменту введення РРО в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску — строку служби РРО, який встановлено Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 № 11.
Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону про РРО . Подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону про РРО, за яке застосовуються фінансові санкції у розмірах (п. 1 ст. 17 Закону № 265):
- вчинене вперше — 100% вартості проданих товарів (робіт, послуг);
- кожне наступне порушення — 150% вартості проданих товарів (робіт, послуг).
Крім того, відповідно до статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку проведення розрахунків застосовується адмінштраф:
- до осіб, які здійснюють розрахункові операції, — у розмірі від 2 до 5 нмдг або від 34 до 85 грн (за повторне порушення — від 5 до 10 нмдг або від 85 до 170 грн.);
- до посадових осіб — від 5 до 10 нмдг або від 85 до 170 грн (при повторному порушенні — від 10 до 20 нмдг або від 170 до 340 грн).
