експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Використовуєте РРО/пРРО ― дотримуйтеся низки вимог, щоб не отримати штраф. Який штраф за невикористання РРО/пРРО та інші порушення застосовують до суб'єктів господарювання та їхніх посадових осіб розповість експерт у огляді
Податківці є уповноваженими застосовувати штрафні санкції. У такому випадку інспектор виписує на суму штрафу податкове повідомлення-рішення. Отримавши його, суб’єкт господарювання повинен у 10-денний строк або сплатити зазначену суму, або оскаржити повідомлення-рішення в адміністративному/судовому порядку перерахувати суму до державного бюджету впродовж 10 к. днів з дня узгодження (ст. 25 Закону про РРО).
Якщо впродовж 10 к. днів з дати отримання повідомлення-рішення (або з дня узгодження грошового зобов’язання, якщо проводилася процедура оскарження) суму не сплачено, вона набуває статусу податкового боргу і на неї починає нараховуватися пеня.
Усі штрафи можна знайти у статті 17 Закону про РРО. За порушення з РРО штрафів більше, ніж за пРРО. Це пов’язано з суто технічними нюансами, наприклад відсутністю потреби у ЦСО для пРРО. Якихось окремих штрафів — лише для пРРО немає. Штрафи зокрема є за:
невикористання РРО/пРРО (використання на неповну суму);
неподання електронної звітності з РРО;
відсутність програмування підакцизних товарів РРО/пРРО;
відсутність контрольної стрічки РРО;
внесення змін (пошкодження) РРО, програмного забезпечення РРО/пРРО.
✅ Хто мусить перейти на програмний РРО ✅ Як зареєструвати, перереєструвати або скасувати реєстрацію пРРО ✅ Як видавати електронні чеки ✅ Чи можуть два касири працювати на одному пРРО ✅ Які оплати за QR-кодом не потребують пРРО ✅ Що робити, якщо зник інтернет або пРРо «заглючив»
У разі встановлення впродовж календарного року факту непроведення розрахункових операцій через РРО/пРРО з фіскальним режимом роботи (або проведення на неповну суму вартості проданих товарів, наданих послуг) до суб’єкта господарювання за рішенням податківців застосовують фінансові санкції у таких розмірах:
вчинене вперше — 100% вартості проданих товарів (робіт, послуг);
за кожне наступне вчинене порушення — 150% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) (пп. «1» ст. 17 Закону про РРО, п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України).
Оскільки продаж товару без застосування РРО/пРРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару є окремими порушенням, то наступне незастосування РРО/пРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням. Тобто наступне незастосування РРО/пРРО чи невидача чеку при продажу товару вважатимуть повторним порушенням.
Отже, якщо податківці під час перевірки суб’єкта господарювання виявлять підтверджені належним чином факти неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО/пРРО, застосовують фінансові санкції у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг). За кожне наступне вчинене порушення — у розмірі 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) (роз’яснення ДПС 109.18 ЗІР).
Для ФОПів-єдинників групи 2 та 3 (неплатників ПДВ) передбачені знижені штрафні санкції по пп. «1» ст. 17 Закону про РРО. Важлива умова — вони не мають бути продавцями підакцизних товарів, побутових товарів на гарантії, лікарських засобів, виробів медичного призначення. Так, у період з 01 серпня 2023 по 31 липня 2025 до таких ФОПів застосовувалися знижені штрафи: 25% — за порушення, вчинене вперше; 50% — за повторний проступок (п. 15 Прикінцевих положень Закону про РРО). Однак з 1 серпня 2025 року вже завершився перехідний період, під час якого діяли ці зменшені розміри штрафів за порушення правил застосування РРО/пРРО. Відтепер штрафи за незастосування РРО/пРРО та невидачу чеків стягуються у повному обсязі, тобто (ГУ ДПС у Дніпропетровській області):
100% — вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;
Штрафи за невикористання РРО: відповідальність за неподання електронної звітності з РРО
За неподання інформації з РРО в електронному вигляді відповідно до підпункту «10» статті 17 Закону про РРО до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, застосовуються фінансові санкції у розмірі 30 нмдг (510 грн). А саме: відповідальність установлена за неподання до податкових органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО, дротовими або бездротовими каналами зв’язку в разі обов’язковості її подання.
Штрафи за відсутність програмування РРО/пРРО
Якщо розрахункові операції проводяться через РРО/пРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, то це матиме наслідком штраф — 300 нмдг (5100 грн) (пп. «7» ст. 17 Закону про РРО).
Штрафи за внесення конструктивних змін (пошкодження) РРО
У разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника, то за це передбачений штраф — 300 нмдг (5100 грн) (пп. «9» ст. 17 Закону про РРО).
Штрафи за відсутність контрольної стрічки РРО
У разі якщо контрольну стрічку РРО (це копія фіскальних чеків та Z-звіту) не надруковано або не створено в електронній формі або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці — штраф 300 нмдг (5100 грн) (пп. «5» ст. 17 Закону про РРО). Для пРРО такого штрафу немає, тому що з нього вся інформація повністю у електронному вигляді передається на сервери ДПС і потреби в контрольних стрічках немає.
Дізнайтеся де перевірити справжність касового чека. Із 1 березня 2025 року суб’єкти господарювання, які працюють з РРО та програмними РРО (ПРРО), зобов’язані видавати фіскальні чеки за новою формою та змістом
Відповідальність за використання «простроченого» РРО
Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджено постановою КМУ від 12.05.2004 № 601. У пункті 2 цього порядку визначено, що строк служби РРО — це строк, упродовж якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, зокрема комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював РРО.
Після вичерпання строку служби РРО виробник не гарантує його подальшу працездатність у цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого РРО, тобто реалізації фіскальних функцій. Зазначені функції є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону про РРО. У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строк служби (це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного строку з моменту введення РРО в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску — строку служби РРО, який встановлено Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 30.11.1999 № 11.
Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону про РРО . Подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону про РРО, за яке застосовуються фінансові санкції у розмірах (пп. «1» ст. 17 Закону про РРО):
вчинене вперше — 100% вартості проданих товарів (робіт, послуг);
кожне наступне порушення — 150% вартості проданих товарів (робіт, послуг).
Крім того, відповідно до статті 1551 КпАП за порушення порядку проведення розрахунків застосовується адмінштраф:
до осіб, які здійснюють розрахункові операції, — у розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн)/ За повторне порушення — від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн);
до посадових осіб — від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн). При повторному порушенні — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн).
