Графік відпусток-2026: що врахувати роботодавцям і працівникам

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) поширюється на всіх робітників, які працюють за трудовим договором — як на підприємствах, в установах та організаціях, так і у фізичних осіб-підприємців. Відповідно, графік відпусток є обов’язковим для кожного роботодавця, незалежно від чисельності персоналу.

Законодавство не встановлює фіксованої дати складання графіка або типової форми документа.

Найчастіше графік затверджують до початку календарного року. Це дає змогу врахувати сезонні навантаження, специфіку роботи та потреби працівників. Порядок складання графіка роботодавець може визначити внутрішніми документами.

Черговість надання відпусток визначає графік, який:

• затверджує роботодавець за погодженням із профспілковим або іншим представницьким органом трудового колективу;
• доводить до відома працівників.

▶️ Відпустка плюс відпустка: рахувати одну середню чи дві

Такі вимоги передбачені частиною десятою статті 10 Закону про відпустки» та статтею 79 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

У графіку відпусток, як правило, зазначають:

• вид відпустки;
• дату її початку та закінчення;
• тривалість у календарних днях.

При складанні графіка необхідно передбачити, зокрема, такі види відпусток:

• щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів (ст. 6 Закону про відпустки»);
• додаткову відпустку працівникам, які мають дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, — 10 календарних днів (ст. 19 Закону про відпустки»);
• додаткові відпустки за вислугу років — для окремих категорій працівників відповідно до спеціальних законів;
• інші додаткові та соціальні відпустки, передбачені законодавством і колективним договором.

Щорічну основну відпустку за бажанням працівника дозволено ділити на частини, за умови що одна безперервна частина становить не менше 14 календарних днів (ст. 13 Закону про відпустки», ч. 6 ст. 79 КЗпП).

Окремі категорії працівників мають право на щорічну відпустку у зручний для них час. До них, зокрема, належать неповнолітні, особи з інвалідністю, батьки дітей, одинокі матері й батьки, а також дружини та чоловіки військовослужбовців (ч. 12 ст. 10 Закону про відпустки»).

Після затвердження графік відпусток доводять до відома працівників. Його можна змінювати або доповнювати. Зокрема у разі прийняття нових працівників. Закон також передбачає перенесення відпустки у випадках тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або її збігу з навчальною відпусткою.

За інформацією Мін’юсту