Реформа пільгових перевезень: що пропонує законопроєкт № 5651-2

Реформа пільгових перевезень закріплена у проєкті Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг» від 25.06.2021 № 5651-2.

1. Що конкретно зміниться після ухвалення закону?

Сьогодні пільговик змушений пред’являти посвідчення водієві та доводити своє право на проїзд.

Після ухвалення закону: пільговик користується банківською карткою, на яку нараховуються кошти на пільговий проїзд. Тобто у транспорті не потрібно буде показувати посвідчення, а достатньо буде прикласти картку — так само як і будь-який інший пасажир. Тобто поїздку автоматично фіксуватимуть, а перевізник отримуватиме оплату.

Реформа переводить пільговий проїзд із «паперової» площини в фінансову та цифрову, де кожна поїздка має підтвердження і оплату.

2. Чи скасовує законопроєкт № 5651-2 чинні пільги?

Ні. Законопроєкт не скасовує і не скорочує жодної пільги.

3. Хто і за рахунок чого фінансуватиме пільговий проїзд?

Законопроєкт передбачає збалансовану модель, напрацьовану спільно з Асоціацією міст України.

Пільги ветеранів війни — фінансуватимуть з державного бюджету (обсяг визначатиме Уряд спільно з Мінветеранів).

Інші категорії — фінансуватимуть громади в межах їх фінансової спроможності.

Окремі пільги — за рахунок відповідних держорганів.

3. Чи потребує реформа додаткових коштів з держбюджету?

Так, але обґрунтовано і поетапно. Для реалізації реформи потрібен запуску Єдиної автоматизованої системи обліку оплати проїзду (ЄАСООП). Орієнтовно йдеться щонайменше про 60 млн грн за розробки та запуску відповідної системи протягом двох років.

Із урахуванням розширеного функціоналу ЄАСООП (облік пільг, компенсацій, контроль, обмін із державними реєстрами) потреба може бути вищою.

4. Чи є ризик, що компенсації будуть неповними або із затримками?

Законопроєкт усуває головну причину затримок — відсутність обліку. Кожна пільгова поїздка фіксуватиметься в системі. Періодичність перерахування коштів визначатиме КМУ.

5. Чи не перекладає законопроєкт відповідальність на громади?

Ні. Законопроєкт розроблявся з врахуванням позиції Асоціації міст України, органів місцевого самоврядування (ОМС) та перевізниками.

Громади самі визначатимуть обсяг гарантій для пільговиків (крім ветеранів).

Законодавчі зміни 2025-го — початку 2026-го

6. Як реформа захищає людей з пільгами?

Пільга реалізується через банківську картку, яку вже мають майже всі отримувачі пенсій і соцдопомоги.

У разі втрати картки її можна заблокувати в банку, отримати нову, перереєструвати через ЦНАП.

7. Чи працюватиме система у разі технічних збоїв або без інтернету?

Так. Територіальні системи обліку (АСООП) можуть працювати офлайн. Дані мають накопичуватися та передаватись після відновлення зв’язку.

8. Як законопроєкт гарантує оплату перевізникам?

Кожна поїздка оплачується. Незалежно від того, пільговик чи платний пасажир: пасажир прикладає картку, система фіксує поїздку; перевізник отримує оплату.

9. Чому передбачено перехідний період до 1 липня 2028 року?

Перехідний період потрібен, щоб впровадження було поступовим. Йдеться, зокрема, й про розробку підзаконних актів.

10. Що станеться, якщо законопроєкт не буде ухвалений?

Збережеться система, яка вже не працює.

На практиці це призведе до:

• подальшого зростання конфліктів у транспорті між водіями та пільговиками;
• збільшення кількості відмов у пільговому проїзді, зокрема для ветеранів;
• фінансового виснаження перевізників, які виконують соціальну функцію без компенсації;
• згортання або припинення маршрутів із високою часткою пільгових пасажирів.

За інформацією Мінрозвитку