Оскільки трудовим законодавством не врегульовані відносини з приводу відшкодування майнової шкоди, на них можуть поширюватися положення цивільного законодавства.
Зокрема, згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Та й за положеннями статті 117 Кодексу законів про працю України (КЗпП) обов’язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.
Установивши, що затримка виплати працівнику належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП, відбулася не з вини роботодавця, а через настання обставин непереборної сили, що засвідчується сертифікатом торгово-промислової палати, ВСУ визнав помилковим висновок судів попередніх інстанцій про наявність передбачених законом підстав для стягнення з підприємства на користь працівника середнього заробітку за час затримки у виплаті зарплати.
Постанова ВСУ від 23.03.2016 № 6-365цс16
