Як працювати за сумісництвом: шпаргалка для працівника і роботодавця

Робота за сумісництвом: нормативне визначення

Сумісництвом є виконання працівником, крім основної роботи, іншої оплачуваної роботи на умовах окремого трудового договору у вільний від основної роботи час (ст. 102-1 Кодексу законів про працю України (КЗпП) та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР.

Види сумісництва

Законодавство розрізняє два види сумісництва:

• внутрішнє — коли працівник виконує іншу роботу в того самого роботодавця;
• зовнішнє — коли працівник працює за окремим трудовим договором в іншого роботодавця.

Чи є обмеження щодо кількості роботодавців?

Ні. Чинне законодавство не встановлює обмежень щодо кількості роботодавців, у яких працівник може працювати за сумісництвом. Головна умова — таку роботу працівник повинен виконуватися у вільний від основної роботи час.

Правила оформлення працівника

Працівника за сумісництвом оформлюють так само, як і основного працівника:

• укладають трудовий договір;
• видають наказ (розпорядження) про прийняття на роботу;
• до початку роботи роботодавець подає повідомлення до ДПС про прийняття працівника;
• працівник користується всіма трудовими гарантіями, передбаченими законодавством.

Сумісництво, суміщення, тимчасове виконання обов'язків

Вимоги до робочого часу

Основна особливість сумісництва полягає в тому, що роботу виконують лише у вільний від основної роботи час.

Працівник може працювати:

• на умовах неповного робочого часу;
• на повний робочий день, якщо це не збігається з графіком роботи за основним місцем роботи (наприклад, у вихідні або після завершення основної роботи).

Умови оплати праці

Працівникам-сумісникам заробітну плата виплачують за фактично виконану роботу або відпрацьований час відповідно до умов трудового договору.

Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу, оплату здійснюють пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

На сумісників поширюють всі держгарантії щодо оплати праці (оплата роботи у святкові та нічні години, індексація тощо).

Право на відпустку

Працівники, які працюють за сумісництвом, мають право на:

• щорічну основну відпустку;
• додаткові відпустки (за наявності підстав);
• соціальні відпустки;
• відпустку без збереження зарплати.

Право на лікарняні

Працівник, який працює за сумісництвом, має право на оплату тимчасової непрацездатності за кожним місцем роботи відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо виконані встановлені законом умови.

Виплачуємо сумісникам лікарняні й декретні

Як звільнити сумісника

На працівників, які працюють за сумісництвом, повністю поширюються норми КЗпП щодо припинення трудового договору.

Звільнення здійснюється лише на підставах, визначених законодавством, із дотриманням усіх гарантій працівника.

Хто не може працювати за сумісництвом?

Для окремих категорій працівників законодавство встановлені спеціальні обмеження.

Зокрема, вони передбачені законами щодо:

• держслужбовців;
• посадових осіб органів місцевого самоврядування;
• суддів;
• прокурорів;
• інших осіб, діяльність яких пов'язана із запобіганням конфлікту інтересів.

Такі обмеження встановлюють спеціальні закони, а не КЗпП.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради