Зокрема, за чинним законодавством така відповідальність, як зауважив ВСУ, може бути покладена за шкоду, заподіяну перевитратою пального на автомобільному транспорті.
Так, нині чинною є Постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР «Про підвищення ефективності використання автотранспортних засобів у народному господарстві, посилення боротьби з приписками при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та забезпечення цілості паливно-мастильних матеріалів» від 05.08.1983 № 759. І відповідно до підпункту «в» пункту 14 цієї постанови за перевитрату палива понад затверджені норми з вини працівників автомобільного транспорту з них утримується 100% вартості перевитраченого автомобільного палива.
Згідно з пунктом 6.7 також чинної Інструкції з обліку надходження і витрачання пально-мастильних матеріалів і єдиних талонів на відпуск нафтопродуктів на підприємствах, в організаціях, колгоспах і радгоспах, затвердженої Держкомітетом СРСР по забезпеченню нафтопродуктами від 03.02.1984 № 01/21-8-72, на підставі прийнятого керівником підприємства рішення вартість перевитраченого палива понад затверджені норми підлягає стягненню з водіїв транспортних засобів.
Утім суди під час вирішення подібних справ повинні встановити наявність чи відсутність вини та умисного заподіяння працівником майнової шкоди підприємству, що є обов’язковою складовою відповідальності працівників автомобільного транспорту за перевитрату палива.
Постанова ВСУ від 07.09.2016 № 6-1267цс16
