На законодавчому рівні закріплено основні засади забезпечення кібербезпеки України.
Ідеться про захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, державного і бізнесового сектору під час використання кіберпростору, за якої забезпечуються сталий розвиток інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національній безпеці України у кіберпросторі.
Із цією метою передбачено створення національної системи кібербезпеки. Визначено повноваження і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб і громадян, основних засад координації їх діяльності, а також базових термінів у сфері кібербезпеки.
Зокрема, державно-приватна взаємодія у сфері кібербезпеки здійснюється шляхом:
- створення системи своєчасного виявлення, запобігання та нейтралізації кіберзагроз, у т. ч. із залученням волонтерських організацій;
- обміну інформацією між державними органами, приватним сектором і громадянами щодо кіберзагроз об’єктам критичної інфраструктури, інших кіберзагроз, кібератак і кіберінцидентів;
- надання консультативної та практичної допомоги з питань реагування на кібератаки;
- формування ініціатив і створення авторитетних консультаційних пунктів для громадян, представників промисловості та бізнесу з метою забезпечення безпеки в мережі Інтернет тощо.
Державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, особи, громадяни та об’єднання громадян зобов’язані сприяти суб’єктам забезпечення кібербезпеки, повідомляти відомі їм дані щодо загроз національній безпеці з використанням кіберпростору або будь-яких інших кіберзагроз об’єктам кібербезпеки, кібератак та/або обставин, інформація про які може сприяти запобіганню, виявленню і припиненню таких загроз, протидії кіберзлочинам, кібератакам та мінімізації їх наслідків.
Об’єктами кіберзахисту є:
- комунікаційні системи всіх форм власності, в яких обробляються національні інформаційні ресурси та/або які використовуються в інтересах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і військових формувань;
- об’єкти критичної інформаційної інфраструктури;
- комунікаційні системи, які використовуються для задоволення суспільних потреб та/або реалізації правовідносин у сферах електронного урядування, електронних державних послуг, електронної комерції, електронного документообігу.
Закон набирає чинності за шість місяців з дня його опублікування.
