ВСУ, погодившись із судом першої інстанції, визнав неправомірним включення підприємством до податкового кредиту сум ПДВ на підставі тимчасових вантажних митних декларацій типу ІМ-40.
Адже тимчасова або неповна декларація не є завершальним документом, її подання не є фактом завершення декларування, а передбачає лише спрощений порядок випуску товарів у вільний обіг. Таке спрощення покладає на декларанта обов’язок протягом 30 днів із дня випуску товарів у вільний обіг подати митну декларацію, заповнену у звичайному порядку. Прийняття митним органом такої декларації і є завершальним юридичним фактом правовідносин митного оформлення.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Тобто після подання тимчасової митної декларації можливі зміни щодо зазначених у ній відомостей, зокрема й вартості ввезеного на митну територію товару, що є базою оподаткування ПДВ. Остаточні ж відомості про такі товари буде містити митна декларація, заповнена у звичайному порядку.
Тож у разі випуску товарів у вільний обіг у спрощеному порядку з поданням платником тимчасової митної декларації суми ПДВ відносяться до податкового кредиту на підставі поданої платником та прийнятої митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку з установленим обсягом даних, яка підтверджує завершення декларування ввезеного на митну територію товару (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).
